Ухвала суду № 77448782, 29.10.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 466/6016/18

провадження №2/489/2758/18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 жовтня 2018 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, розглянувши матеріали позовної заяви Громадської організації «Союз споживачів України» (далі – Громадська організація) до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (далі – ПАТ «Миколаївгаз») про визнання протиправними дій,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ПАТ «Миколаївгаз» про визнання протиправними дій з направлення повідомлень про припинення газопостачання природного газу невизначеному колу побутових споживачів на підставі відсутності підтвердженого обсягу природного газу по об’єктам побутових споживачів та/або їх постачальників.

Позовна заява надійшла до Ленінського районного суду міста Миколаєва на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Львова від 27.07.2018.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду здійснюється, зокрема, шляхом пред’явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8) .

За вимогами частини 1 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а за положеннями частини 5 цієї статті зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (стаття 95 ЦПК України).

Згідно із частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Між тим, вказаним вимогам ЦПК України позовна заява не відповідає.

Так, матеріали цивільної справи № 466/6016/18, які надійшли до суду, не містять екземпляру позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідача, а додані до позовної заяви копії документів не підтвердженні на відповідність оригіналу документів, відповідно до вимог статті 95 ЦПК України.

Позовна заява також не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач вказує, що судовий збір ним не сплачувався, так як відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Із такими доводами позивача суд не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Поняття споживача визначено в пункті 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19.06.2001).

Як на правову підставу для звернення до суду в інтересах невизначеного кола споживачів позивач посилається на положення статей 24, 25 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких з метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об'єднуватися у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів), які вправі звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій.

Таким чином, виходячи з юридичного визначення поняття споживача, позивач, який є громадською організацією, яка відповідно до статті 14 Закону України «Про об’єднання громадян» має статус юридичної особи, не відповідає критеріям поняттю споживача в розумінні пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Відтак, позивач не є споживачем в розумінні вказаного Закону та відповідно на нього не поширюються положення частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення від сплати судового збору при звернення до суду з позовом в інтересах невизначеного кола споживачів, право яких порушене.

Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження підстав звільнення від судового збору, передбачених законами України «Про захист прав споживачів» та «Про судовий збір», а також враховуючи його звернення до суду із позовом немайнового характеру, він зобов’язаний сплати судовий збір за ставкою, передбаченою підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Законом України «Про судовий збір», а саме - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» становить 1762 гривні.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

За таких обставин, враховуючи встановлені судом недоліки позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для їх усунення.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву Громадської організації «Союз споживачів України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» про визнання протиправними дій - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.

Роз’яснити, що відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаться неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Коваленко