Постанова № 77448244, 24.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/2711/14-ц

Провадження № 22-ц/772/2079/2018

Категорія: 1

Головуючий у суді 1-ї інстанції Воронюк В. А.

Доповідач:Медяний В. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 рокуСправа № 133/2711/14-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого Медяного В.М.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,

з участю секретаря судового засідання Сніжко О.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 серпня 2018 року, постановлену у приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області об 11:30 (головуючий суддя Воронюк В.А.), повне судове рішення складено 29 серпня 2018 року,

за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном,

встановив:

Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 02 квітня 2015 р. у справі № 133/2711/14-ц ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном (т. 1 а.с. 172).

08 травня 2018 року заявник - позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2018 року у даній справі за нововиявленими обставинами (т. 1 а.с. 217).

Обґрунтовуючи свою заяву, ОСОБА_3 зазначив, що рішенням Козятинського міськрайонного суду від 02 квітня 2015 р. у справі № 133/2711/14-ц йому відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном і підставою для відмови в задоволенні позову стало те, що відповідач отримала від Козятинської міськради затверджені будівельні паспорти № 41 від 17.10.2013 р, та від 27.05.2016 р. на будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_2

Як зазначив ОСОБА_3, в подальшому на його адресу поштовим листом від 25 квітня 2018 р. надійшла відповідь Козятинського міського голови про скасування будівельних паспортів, виданих ОСОБА_4 на проведення будівництва та реконструкції її частини будинку в АДРЕСА_1, які і були підставою для відмови йому у позові.

Ознайомившись із наданими йому документами, ОСОБА_3 з'ясував, що наказом в.о. начальника управління містобудування та архітектури Козятинської міськради № 1 від 06 липня 2016 р. громадянці ОСОБА_4 відмінено будівельні паспорти № 41 від 17.10.2013 року на будівництво гаража та господарської будівлі по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 від 27.05.2016 року на реконструкцію господарської будівлі з добудовою по АДРЕСА_2 що видані управлінням містобудування та архітектури міської ради. Цим же наказом постановлено підготувати та направити лист в Департамент Державної архітектурної інспекції у Вінницькій області щодо необхідності скасування повідомлень про початок виконання будівельних робіт на будівельні паспорти №41 від 17.10.2013 року та №194 від 27.05.2016 року за адресою АДРЕСА_2.

Таким чином, ОСОБА_3 вважає, що оскільки на даний час обидва будівельні паспорти скасовано, відповідно у ОСОБА_4 відпали правові підстави для ведення робіт по реконструкції та будівництву суміжного з ним будинку, роботи, проведені ОСОБА_4 по будівлі та реконструкції приміщень, з точки зору закону є самочинними.

Посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК, заявник вважає, що викладені ним обставини є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки вони не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи, в зв'язку з чим просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Козятинського міськрайонного суду від 02 квітня 2015 р. у справі № 133/2711/14-ц, задовольнити його позов та зобов'язати ОСОБА_4 за власний рахунок знести самовільно збудовані гараж та господарські приміщення за адресою: АДРЕСА_4

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 серпня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійснені права користування своїм майном відмовлено за безпідставністю заявлених вимог.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надані ОСОБА_3 на підтвердження нововиявлених обставин докази, зокрема наказ в.о. начальника управління містобудування та архітектури Козятинської міськради № 1 від 06 липня 2016 р., яким відмінено будівельні паспорти № 41 від 17.10.2013 року на будівництво гаража та господарської будівлі по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 від 27.05.2016 р. на реконструкцію господарської будівлі з добудовою по АДРЕСА_2 що видані ОСОБА_4 управлінням містобудування та архітектури Козятинської міської ради та витребувані судом за клопотанням представника позивача рішення Державно-архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області № 46 від 10 серпня 2016 року про скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт та реконструкції господарської будівлі по АДРЕСА_1 та наказ № 47 від 10 серпня 2016 року про скасування зазначених повідомлень, замовником яких є ОСОБА_4, не оцінювались в судовому засіданні при постановлені рішення, оскільки на час розгляду справи судом не існували, а отже вони не є нововиявленими, а переоцінка доказів відповідно до ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, суд першої інстанції, дійшов висновку про безпідставність твердження представника позивача, що наведені ОСОБА_3 зазначені вище обставини, є нововиявленими.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить скасувати як незаконну ухвалу суду першої інстанції від 29 серпня 2018 року та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, посилаючись на її необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що будівельні паспорти, які були предметом дослідження та покладені в основу судового рішення є незаконними з моменту їх видачі, про що суду першої інстанції та позивачу відомо не було. За таких обставин, на думку апелянта, прийняття компетентними органами рішень про скасування будівельних паспортів та повідомлень про початок будівельних робіт після постановлення рішення по справі в розумінні чинного законодавства є нововиявленими обставинами, однак суд першої інстанції цього не врахував.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4 зазначає, що на її думку, суд першої інстанції повно встановив обставини справи, зробив правильні висновки, та ухвалив судове рішення про відмову у перегляді рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами у відповідності до вимог процесуального закону, в зв'язку із чим вважає апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 серпня 2018 року про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами безпідставною, необґрунтованою та просить відмовити у її задоволенні.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали повністю та просили її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи та незаконність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. При цьому представник позивача пояснив, що на їх думку, оскільки будівельні паспорти та повідомлення про початок будівельних робіт є скасованими з часу їх видачі, тобто і на момент розгляду справи в суді першої інстанції, тому дані обставини вони вважають нововиявленими.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце слухання справи, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України справа розглянута у її відсутність.

Статтею 351 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, а тому Апеляційний суд Вінницької області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Вінницького апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши пояснення позивача та його представника, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких міркувань.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Козятинського міськрайонного суду від 02 квітня 2015 р. у справі № 133/2711/14-ц ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном (т. 1 а.с. 172).

Позивач ОСОБА_3 скористався своїм правом оскаржити рішення в апеляційному порядку. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 травня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена, рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2018 року залишено без змін. Рішення суду перебуває у законній силі.

08 травня 2018 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в якій просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2015 року у справі № 133/2711/14-ц за його позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном і за результатами перегляду рішення задовольнити його позов та зобов'язати ОСОБА_4 за власний рахунок знести самовільно збудовані гараж та господарські приміщення за адресою: АДРЕСА_4

Заявник в обґрунтування поданої до суду заяви стверджує, що після набрання чинності вищезазначеним рішенням суду йому стали відомі обставини, які не були відомі під час розгляду справи, а саме на його поштову адресу надійшла відповідь Козятинського міського голови про скасування будівельних паспортів ОСОБА_4 на проведення будівництва та реконструкції її частини будинку в АДРЕСА_1, які були підставою для відмови йому у позові (лист від 25 квітня 2018 року) (т. 1 а.с. 222). Зокрема, із доданих до цього листа документів позивачеві стало відомо, що наказом в.о. начальника управління містобудування та архітектури Козятинської міськради № 1 від 06 липня 2016 року громадянці ОСОБА_4 відмінено будівельні паспорти № 41 від 17.10.2013 року на будівництво гаража та господарської будівлі по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 від 27.05.2016 року на реконструкцію господарської будівлі з добудовою по АДРЕСА_2 що видані управлінням містобудування та архітектури міськради та доручено підготувати та направити лист в Департамент Державної архітектурної інспекції у Вінницькій області щодо необхідності скасування повідомлень про початок виконання будівельних робіт на будівельні паспорти № 41 від 17.10.2013 року та АДРЕСА_3 від 27.05.2016 року за адресою АДРЕСА_1. Згідно із листом Департаменту Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області № 1002-16-1363 від 16 серпня 2016 року ОСОБА_7 повідомлена про скасування реєстрації зазначених повідомлень про початок будівельних робіт (т. 1 а.с.222).

Як убачається із поданої апеляційної скарги, заявник та його представник посилаються на зазначені документи як на такі, що вказують на самочинність проведених ОСОБА_4 робіт по будівлі та реконструкції приміщень, а оскільки, як зазначено, підставою для відмови в задоволенні позову стало те, що відповідач отримала від Козятинської міськради затверджені будівельні паспорти № 41 від 17.10.2013 року та від 27.05.2016 року на будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1, на їх думку це є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, задоволення позову та зобов'язання ОСОБА_4 за власний рахунок знести самовільно збудований гараж та господарські приміщення за адресою АДРЕСА_1, оскільки про незаконність вказаних будівельних паспортів суду першої інстанції та позивачу на час розгляду справи та ухвалення рішення відомо не було.

Згідно ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.423 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. п. 3-6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома всім особам, які брали участь у справі.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Судам такж необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційного суду, встановив та виходив з того, що на час розгляду справи зазначені позивачем докази не оцінювалися судом першої інстанції та не могли бути враховані при ухваленні рішення, оскільки взагалі не існували.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги, щодо того, що прийняття компетентними органами рішень про скасування будівельних паспортів та повідомлень про початок будівельних робіт після постановлення рішення в розумінні чинного законодавства є нововиявленими, оскільки встановлено, що з огляду на те, що наведені заявником обставини, які він вважає нововиявленими, та докази на їх підтвердження, на момент ухвалення рішення у справі не були і не могли бути враховані судом, оскільки ні рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області від 10 серпня 2016 року № 46 , ні наказу директора департаменту Державно-будівельної інспекції у Вінницькій області від 10 серпня 2018 року № 47 про скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт, фактично не існувало, в той час як відповідні будівельні паспорти на час розгляду справи судом були чинними і їх законність не була оспорена. Відтак вказані обставини не можуть вважатися нововиявленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, а є новими обставинами і можуть бути підставою для звернення до суду із новим позовом.

Згідно п.1 ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність визначених законом підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а відтак і про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строків звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви по суті, за безпідставністю вимог, а не в зв'язку із пропуском строку на звернення до суду.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на помилковість посилань позивача в апеляційній скарзі на норми ст. 361 ЦПК України в редакції від 18 березня 2004 року, оскільки на час його звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 08 травня 2018 року зазначений закон вже втратив чинність, в зв'язку із набранням 15 грудня 2017 року чинності новою редакцією ЦПК України від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata- принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Враховуючи викладене, апеляційний суд повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та постановленим ним судовим рішенням, оскільки визнає, що суд ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, викладеним у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та не спростовують висновків судів першої інстанції.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення із дотриманням норм процесуального права, тому постановив обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам закону, а тому передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для її скасування, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 263, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий : /підпис/ В.М. Медяний

Судді : /підпис/ М.В. Матківська

/підпис/ В.В. Сопрун

Згідно з оригіналом:

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2018 року.