Рішення № 77445039, 16.10.2018, Вишгородський районний суд Київської області

"16" жовтня 2018 р. Справа № 363/241/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16 жовтня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Клименко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, посилаючись на те, що 12 січня 2012 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно якого 12 січня 2012 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 57 557,47 грн.

Зважаючи на вказане вище, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 57 557,47 за кредитним договором від 12 січня 2012 року та судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07 березня 2018 року по справі відкрито провадження за правила спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом осіб).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи він не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінки Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду не відомі.

Зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

12 січня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно якого 12 січня 2012 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4. «Умов та правил надання банківських послуг», клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4. «Умов та правил надання банківських послуг», підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. «Умов та правил надання банківських послуг», при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 «Умов та правил надання банківських послуг», боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку в часності з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Згідно п. 2.1.1.3.5. «Умов та правил надання банківських послуг» клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.10 «Умов та правил надання банківських послуг», банк має право вимагати достроково виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань за кредитним договором, у відповідача перед банком виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На даний час ОСОБА_2 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку, у ОСОБА_2 перед банком, за кредитним договором, станом на 30 листопада 2017 року має заборгованість у розмірі 57 557,47 грн., яка складається з:

-4 730,00 грн. - заборгованість за кредитом;

-46 610,45 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

-3 000,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. «Умов та правил надання банківських послуг»;

-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

-2 717,02 грн. - штраф (процентна складова).

Суд вважає, що вказана сума штрафу та процентів не підлягає стягненню з таких підстав.

При вирішенні питання про стягнення штрафу суд враховує правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15. У вказаній правовій позиції зазначено, що цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене, та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи викладену правову позицію Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року, суд вважає, що одночасне стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором було б порушенням вимог ст. 61 Конституції України, а тому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про стягнення штрафу в сумі 3 217,02 грн. (500 грн. + 2 717,02 грн.).

З огляду на це суд вважає, що з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» належить стягнути борг за кредитним договором в розмірі 54 340,45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір в розмірі 1 762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № PROM2BBН53 від 22 грудня 2017 року. Пред'явлений позов задоволений на 94,41 % (54 340,45 : 57 557,47 х 100%).

З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1 663,50 грн. (1 762,00:100% х 94,41).

На підставі ст.ст. 525, 526, 611, 629, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 54 340 (п'ятдесят чотири тисячі триста сорок) грн. 45 коп. за кредитним договором від 12 січня 2012 року, яка складається з наступного: 4 730,00 грн. - заборгованість за кредитом; 46 610,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 000,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570) судові витрати за сплату судового збору в сумі 1 663 (одна тисяча шістсот шістдесят три) грн. 50 коп.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Д.Рудюк