Рішення № 77440130, 16.10.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4020/18

Провадження № 2/206/1188/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Стахів О.О.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2.,

ОСОБА_3,

третіх осіб ОСОБА_4.,

ОСОБА_5

представника третьої особи ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконкому Самарської районної у місті Дніпрі ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Самарської районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, -

І. Стислий виклад позиції представника позивача та заперечень відповідачів.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - батьки) є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - малолітні діти), які з 28.08.2017 перебувають на обліку в управлінні-службі у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради як діти з сім'ї, яка опинилась в складних життєвих обставинах, через ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків. Мати ОСОБА_2. з дітьми не мешкає, бродяжить, не працює, не приймає будь-якої участі у вихованні дітей, не піклується про них, про їх фізичний та духовний розвиток, не проявляє зацікавленості в їх подальшій долі, не цікавиться станом їх здоров'я. Батько ОСОБА_3., не працює, також не займається вихованням малолітніх дітей, з 03.05.2017 перебуває під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох наркотичних речовин та інших психоактивних речовин. Синдром залежності.». Малолітній ОСОБА_7 мешкає в родині батька. Вихованням та утриманням дитини займається бабуся - ОСОБА_4 та дідусь - ОСОБА_9. Хлопчик навчається у 4-му класі КЗО «Середня загальноосвітня школа № 98». Малолітній ОСОБА_8 мешкає у родині матері. Вихованням та утриманням дитини займається бабуся - ОСОБА_5. Хлопчик з травня 2017 року відвідує КЗО «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 220» ДМР. 03.04.2018 членами комісії з питань захисту прав дитини було зроблено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їх малолітніх дітей. Внаслідок бездіяльності та безвідповідальності батьків, небажання ними виконувати свої батьківські обов'язки, створюються умови, що позбавляють дітей належного утримання, виховання, та розвитку в сімейному оточенні. Керуючись викладеним, представник позивача просила позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх малолітніх дітей, стягнути з відповідачів аліменти у розмірі 30 % від доходу громадян, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з кожного та перераховувати на особистий рахунок дітей у Державному ощадному банку України та передати малолітніх дітей органу опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпрі ради для подальшого влаштування. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_6. підтримала представника позивача, та зазначила про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення вимог, зазначила, що вона вирішить питання з працевлаштуванням коли отримає паспорт, наразі вона проживає вдома разом з дитиною.

Відповідач ОСОБА_3. заперечував проти задоволення позовних вимог, вказав, що вже знайшов роботу та працевлаштувався. Також зазначив, що він не є батьком ОСОБА_8

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, також, заперечували проти позовних вимог.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

01.08.2018 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Під час розгляду справи судом заслухано пояснення учасників справи, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

16.10.2018 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини заочного рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно актового запису про шлюб № 313 від 28.07.2007, складеним Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3. та ОСОБА_2 є чоловіком та дружиною (а.с. 52).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 батьками дитини записано ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зазначене підтверджується свідоцтвом НОМЕР_1, виданим (повторно) Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_8, батьками дитини записано ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зазначене підтверджується свідоцтвом НОМЕР_2, виданим Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с. 8).

Згідно листа КЗ «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 10» Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради № 4/234 від 17.08.2017, адресованого на ім'я начальника управління-служби у справах дітей, адміністрацією закладу повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_1 мешкає неповнолітня дитина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Мати дитини ОСОБА_2 покинула свою дитину на призволяще. Опікується бабусею працездатного віку - ОСОБА_5 Дитина з 1 року 10 місяців оформлена до дитячого закладу, часто хворіє на вірусні інфекції, лікарняні листи видаються бабусі, що є порушенням наказу МОЗ України № 454 від 13.11.2001. Просили вирішити питання про оформлення опіки над неповнолітньою дитиною (а.с. 14).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5 від 18.08.2017, наданих на ім'я начальника управління-служби у справах дітей Самарської районної у м. Дніпрі ради Мушинській О.М., було зазначено, що ОСОБА_5 є бабусею ОСОБА_8 та матір'ю ОСОБА_2., яка не проживає вдома з березня 2017 року, а з травня 2017 року повністю залишила онука на неї, пішла із дому, рідко з'являється, матеріально не допомагає, не цікавиться дитиною. Просила допомогти у ситуації, що склалась (а.с. 15).

У своїх письмових поясненнях від 04.12.2017 ОСОБА_5 зазначила, що місцезнаходження ОСОБА_2. невідомо. Зобов'язалась звернутись до поліції з метою розшуку останньої (а.с. 20).

За змістом довідок в.о. завідуючої КЗО «ДНЗ (ясла-садок) № 220» ДМР № 30 від 18.08.2017 та № 21 від 05.04.2018, ОСОБА_8 з 22.05.2017 відвідує садок. За весь час перебування дитини у закладі про нього дбає і турбується (приводе/забирає з садочку, цікавиться питанням поведінки, навчання, виховання, взаємодії з однолітками, опікується здоров'ям) ОСОБА_5 - бабуся ОСОБА_8. Дитина вихована, завжди виглядає охайним та доглянутим. Рідна мати - ОСОБА_2 та батько - ОСОБА_3. за час перебування дитини в ДНЗ не з'являлись, питанням розвитку і вихованням дитини ніяким чином не цікавились (а.с. 17, 25).

21.08.2017 членами комісії було складено Акт обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1, за яким умови проживання дитини встановлено задовільними. Бабусею створені належні умови для відпочинку та розвитку онука ОСОБА_8, дитина має спальне місце, одяг та взуття по сезону, в наявності необхідні меблі та побутова техніка. ОСОБА_2 - мати ОСОБА_8, зареєстрована за вказаною адресою, однак за нею не проживає. Батько ОСОБА_8 - ОСОБА_3. мешкає за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_7 навчається у 4-класі, та проживає разом з батьком. ОСОБА_5 не працює. ОСОБА_2 залишила ОСОБА_8 на бабусю, мати самоусунулась від виконання батьківських обов'язків (а.с. 18).

За змістом повідомлення КЗ «ДЦПМСД №10» ДОЗН ДМР № 4/254 від 05.08.2017 ОСОБА_8, здоровий, на «Д» обліку не перебуває. За медичною допомогою звертається бабуся. Призначення лікаря виконуються не завжди вчасно. Батьки до амбулаторії не з'явились жодного разу. Мати з дитиною протягом останніх трьох років до лікаря не зверталась. ОСОБА_7 опікується батьком та бабусею, які звертаються до сімейного лікаря в разі потреби, рекомендації виконують (а.с. 19).

З 03.05.2017 ОСОБА_3. перебуває під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох наркотичних речовин та інших психоактивних речовин. Синдром залежності.» вказане підтверджується довідкою КЗ «ДНД» ДОР № 2338 від 07.12.2017 (а.с. 22).

30.01.2018 членами комісії було складено Акт обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2, за яким умови проживання дитини задовільні. Створені належні умови для відпочинку та розвитку ОСОБА_7, дитина має спальне місце, одяг та взуття по сезону, в наявності необхідні меблі та побутова техніка. ОСОБА_2 - мати ОСОБА_7 з сином не мешкає, в житті дитини не приймає участь. Місцезнаходження не відоме. ОСОБА_3. - батько ОСОБА_7, не працевлаштований, бабуся ОСОБА_4 - пенсіонерка, інвалід ІІ групи, дідусь ОСОБА_9 пенсіонер. Вихованням та утриманням дитини батькові допомагають бабуся та дідусь. Батько попереджений про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків (а.с. 23, 26).

30.01.2018 членами комісії було складено Акт обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1, за яким умови проживання дитини задовільні. Місце знаходження доньки - ОСОБА_2. невідомо (а.с. 30).

Відповідно до характеристики ОСОБА_7 - учня 4 - В класу, та характеристики на сім'ю, виданих КЗО «Середня загальноосвітня школа № 98», ОСОБА_7 має здібності до навчання, проте за характером не наполегливий, інколи байдужий до навчання, навчається на середньому рівні. Бабуся та дідусь - ОСОБА_4 та ОСОБА_9 приділяють достатньо уваги та належним чином виховують онука. Батько - ОСОБА_3., мешкає разом з батьками та сином, в міру своїх можливостей, також, піклується про дитину. Мати - ОСОБА_2, зі слів бабусі, у житті та вихованні сина взагалі не бере участі, з ОСОБА_7 не контактує, батьківські збори не відвідує (а.с. 27, 28).

31.03.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_3. надали згоду на усиновлення малолітнього сина ОСОБА_8, будь-яким громадянином України (а.с. 31, 32).

Згідно із висновком органу опіки та піклування виконкому Самарської районної ради у місті Дніпрі ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було визнано доцільним позбавити батьківських прав відносно їх малолітніх дітей ОСОБА_8. та ОСОБА_7 (а.с. 34-35).

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтями 11 та 12 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44 - ю сесією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 і ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом принципів 2, 4, 6, 7 Декларації прав дитини від 20.11.1959 дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір'ю. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки. Суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права.

У той же час, ст. 164 СК України обумовлює підстави позбавлення батьківських прав. Так, мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

У п. 54 рішення ЕСПЛ « Хант проти України» (від 07.12.2006), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27.11.1992 і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 07.08.1996, п. 78.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років, що відповідає положенням ст. 165 СК України.

З огляду на викладене, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини, суд враховуючи особу кожного з відповідачів, а саме: мати ОСОБА_2, яка покинула своїх дітей, та які перебувають на утриманні та вихованні бабусь та дідуся, не вважаючи за необхідне надавати будь-яку матеріальну допомогу, допомогу у вихованні, навчанні, оздоровленні, без жодної на те поважної причини, як тяжка хвороба, інвалідність, тощо, яка, також, жодного разу не з'явилась ні в садок ні до школи, що свідчить про повну байдужість до своїх дітей, та батько ОСОБА_3., який перебуває під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох наркотичних речовин та інших психоактивних речовин. Синдром залежності.», що по своїй суті, також, свідчить про тривалий термін вживання психоактивних та наркотичних речовин, наслідком чого є розлад психіки «процеси як в центральній нервовій системі так і в усьому організмі, що характеризуються порушенням психічної діяльності людини і призводять до страждань або порушення здатності функціонувати в житті, і являють інтерес для клінічної психіатрії», офіційно не працевлаштований (докази протилежного не надано), враховуючи, також, і наявність письмової згоди відповідачів на усиновлення однієї з їхніх дітей іншою особою, відсутність будь-яких натяків на те, що відповідачі реально розуміють та усвідомлюють, що своєю безвідповідальною поведінкою, останні ставлять під ризик психоемоційний стан малолітніх дітей, їх розвиток та майбутнє таких дітей, оскільки будучи поряд та продовжуючи обраний відповідачами спосіб життя, вони однак є прикладом, який можуть перейняти діти, а також можуть виявляти загрозу їхньому здоров'ю та життю (ризик інфікування хворобами, тощо).

А тому, суд приходить до висновку, що на разі, існують достатні підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх малолітніх дітей (доказів, які б свідчили, що ОСОБА_3. не є батьком ОСОБА_8 не надано та спростовуються свідоцтвом про народження дитини).

Обставин, які перешкоджали б відповідачам виконувати свої батьківські обов'язки судом не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 166 СК України, особа яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язків щодо утримання дитини.

Частиною 3 ст. 166 СК України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до ст. 180 СК України та ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно вимог ст. 181 СК України одним з способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини є стягнення аліментів.

Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В той же час, представник позивача просить стягнути із відповідачів аліменти у розмірі 30 % від доходу громадян, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Виходячи із вищевикладених норм, суд вважає, що з відповідачів мають стягуватись аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в розмірі по 1/3 частки від всіх видів їх заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, на особистий рахунок дітей у Державному ощадному банку України.

Частинами 4, 5 ст. 167 СК України передбачено, що якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Враховуючи відсутність будь-яких заяв зі сторони третіх осіб про передання їм дітей, суд вважає необхідним передати малолітніх дітей органу опіки та піклування виконкому Самарської районної у місті Дніпрі радидля подальшого влаштування.

При цьому, суд звертає увагу відповідачів, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав - ч. 1 ст. 169 СК України.

Таким чином, відповідачі не позбавлені права на відновлення їхніх батьківських прав, за наявності підстав, передбачених законодавством.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 80 ЦПК України презюмує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 157, 164, СК України, ст. 11, 12 Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов органу опіки та піклування виконкому Самарської районної у місті Дніпрі ради (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 51, ідентифікаційний код юридичної особи 25724070), про позбавлення батьківських прав задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) та ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_4), батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на утримання малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі по 1/3 частки від всіх видів їх заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, на особистий рахунок дітей у Державному ощадному банку України.

Аліменти стягувати на користь опікуна або відповідної установи, куди будуть влаштовані діти.

Стягнення здійснювати з 23.07.2018 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Передати малолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, органу опіки та піклування виконкому Самарської районної у місті Дніпрі ради для подальшого влаштування.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 352,40 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26.10.2018.

Головуючий суддя: К.С. Маштак