Постанова № 77435000, 23.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4622/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства - 1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду, м. Харків, від 04.09.2018, суддя Панов М.М., повний текст складено 04.09.18 по справі № 820/4622/18

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Комунального житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства -1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство-1, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 по справі №820/4622/18 та відстрочити стягнення податкового боргу в сумі 469200,00 грн. до 01.02.2019; зупинити стягнення податкового боргу в сумі 469200,00 грн. на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 по справі №820/4622/18 до розгляду питання щодо прийняття рішення про відстрочення виконання удового рішення.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що у зв'язку з тим, що сума коштів, що підлягає стягненню є значною, а грошові надходження на рахунок підприємства, мають нестабільний характер, фінансове становище підприємства є складним.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018р.заяву Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 про відстрочення виконання судового рішення по справі за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 про стягнення податкового боргу залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Комунальним житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства -1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального і матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання по суті. Вказують, що у мотивувальній частині оскаржуваної Ухвали суд першої інстанції зазначив, що суд не вбачає підстав для прийняття рішення про відстрочення виконання рішення суду від 18.07.2018р., що на думку відповідача, є необгрунтованим. Відповідач вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки документальним доказам, які були надані в обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення, не надав можливості відповідачу надати усні пояснення в судовому засіданні щодо причин, які ускладнюють та роблять неможливим виконання судового рішення комунальним підприємством, внаслідок чого було судом ухвалено незаконне рішення про відмову у відстроченні виконання судового рішення до 01.02.2019р. Посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на доводи відповідача, як надавача комунальних послух соціальної сфери, що примусове стягнення всієї суми податкового боргу у визначеному судом розмірі за рішенням суду, призведе до блокування щоденної роботи комунального підприємства на невизначений період, зупинення господарської діяльності комунального підприємства та завдасть значних збитків територіальній громаді міста Ізюм. Також вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення, не прийняв до уваги документальні докази комунального підприємства та не надав їм належної правової оцінки, що призвело до порушення норм матеріального права при ухваленні судового рішення. Також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вказує, що як свідчать обставини справи, суд першої інстанції не повідомив належним чином відповідача про дату, час та місце розгляду справи, чим позбавив комунальне підприємство його процесуального права на участь в судовому засіданні для надання необхідних пояснень та аргументів в обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання судового рішення строком до 01.02.2019р. Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, відповідач вважає, що суд першої інстанції допустив порушення процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання по суті. Просить скасувати ухвалу від 04 вересня 2018року по справі №820/4622/18 і прийняти нове рішення про відстрочення виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018р. по справі №820/4622/18 та відстрочити стягнення податкового боргу в сумі 469200,00грн.(чотириста шістдесят дев'ять тисяч двісті грн..00 коп.) до 01.02.2019 року.

Позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі. Зазначив, що стягнення з Комунального житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 податкового боргу може призвести до не виплати робітникам підприємства заробітної плати. Просив скасувати ухвалу від 04 вересня 2018 року по справі №820/4622/18 і прийняти нове рішення про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018р. по справі №820/4622/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви Комунального житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 по справі №820/4622/18, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заяви є не обґрунтованими, не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 про стягнення податкового боргу - задоволено. Стягнуто до бюджету України у розмірі 469200,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу з Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1, ЄДРПОУ 32546705, податкова адреса: пр. Незалежності, буд. 39/1, м. Ізюм, Харківська область, 64302, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 набрало законної сили 20.08.2018 р.

Колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 та ст. статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У відповідності до ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення.

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що вказаною статтею передбачено можливість ухвалення у справі судового рішення щодо відстрочення або розстрочення виконання рішення, за заявою стягувача чи виконавця.

Проте, наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

В заяві про відстрочення виконання судового рішення та в апеляційній скарзі Комунальне житлово ремонтно-експлуатаційне підприємство -1 посилається на те, що відповідач має діючі обмеження щодо розпорядження грошовими коштами, які надходять на рахунки . Також зазначає, що відповідач має регульовані тарифи на комунальні послуги, які їм надаються. Посилається на те, що станом на 01.08.2018р. відповідач має дебіторську заборгованість бюджету на загальну суму 251,9 тис.грн., яка виникла внаслідок несвоєчасного коштів у вигляді пільг і субсидій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, що передбачено статтею З ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018р.», що підтверджується даними фінансової звітності - «Звіт про фінансовий стан на 31 березня 2018р.(Баланс).» у рядку №1135 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» (додаток №3). Додатково відповідач надає суду банківські документи (виписки), які підтверджують брак грошових коштів на рахунках комунального підприємства, що також є обставиною, що ускладнює виконання судового рішення (в матеріалах справи у додатках 4,5 до заяви про відстрочення). Крім того, однією з причин звернення відповідача із заявою про відстрочення виконання судового рішення по даній справі №820/4622/18, є одночасне виконання аналогічного судового рішення про стягнення боргу з Відповідача в сумі 713284,74грн., що стягнуто згідно Постанови ХОАС від 05.03.2018р. по справі №820/1406/17.(додаток 6).

Зазначені у наданих відповідачем доказах факти, на думку колегії суддів, не є об'єктивними обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду. Збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення.

У зв'язку із наведеним слід зазначити, що питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права.

Разом з тим, підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Пунктом 5.2 статті 5 ПК України передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування.

Отже, приписи статті 100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, є спеціальними нормами щодо визначення доказів, які є підставою для відстрочення податкового боргу (пункт 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (пункт 100.7 ПК України).

Відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що виконання рішення суду, що набрало законної сили, не може бути залежним від бюджетного асигнування відповідача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 09.10.2018 р. у справі № 805/4195/15-а.

Крім того, колегія суддів зазначає, що нормами ст. 86 та ст. 96 ПК України передбачені інші шляхи погашення податкової заборгованості. Відсутність можливості застосувати ці шляхи для погашення податкової заборгованості суду не надано.

Щодо посилань відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

В даному випадку справу вирішено вірно.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Судове рішення не може бути скасовано з формальних підстав.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, зважаючи на фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для відстрочення виконання рішення суду, а тому надана заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

З урахуванням ч. 2 ст. 328 КАС України дана постанова оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 ,378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 по справі № 820/4622/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 29.10.2018.