Ухвала суду № 77429425, 28.10.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13046/18

Провадження № 1кс/712/6511/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2018 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пироженко В.Д., при секретарі Жук О.М., за участю прокурора Рудик Ю.Ю., слідчого Шульги М.В., захисника Руднічука Д.В., Хомік С.Г. підозрюваної ОСОБА_3, розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене в кримінальному провадженні № 12018251010007365 від 26.10.2018, старший слідчий СВ ЧВПГУНП в Черкаській області Шульгою М.В., та погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури Рудик Ю.Ю., клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сатпаєв, Жезказганської області, Казахстан, громадянки України, одруженої, маючої середню освіту, не маючої неповнолітніх дітей на утриманні, ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та депутатом не являється, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, зі слів раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2018 року до Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся старший слідчий СВ ЧВПГУНП в Черкаській області Шульга М.В. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3.

Клопотання мотивує тим, що 26 жовтня 2018 року, близько 10 години 00 хвилин, ОСОБА_3 знаходилася за адресою: АДРЕСА_1, де перебували потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_6виник словесний конфлікт на грунті побутового характеру, після чогоОСОБА_3 наблизилася до останнього та маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх подальших дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків даних дій, почала штовхати на наносити удари руками, ногами по голові та тулубу, після чого останній впав на ліжко. Але ОСОБА_3 далі схопивши металевий чайник в руку, нанесла удар в область голови, після чого взявши стілець нанесла декілька ударів в голову ОСОБА_6, після чого останній з місця події з отриманими тілесними ушкодженнями втік. Продовжуючи свої умисні дії на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 тримаючи чайник в руці нанесла удар ОСОБА_5 в праве око, після чого остання впала на підлогу, а ОСОБА_3 продовжувала наносити удари руками та ногами по голові та тулубу останній.

В результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_6 спричинила ОСОБА_3, відповідно до довідки лікаря від 26.10.2018 року, тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, СГМ, забійної рани голови,потиличної області, забою лівого ока та перелому кісток склепіння черепу , які згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, так як є небезпечними для життя в момент заподіяння. А ОСОБА_5, ОСОБА_3 спричинила відповідно до довідки лікаря від 26.10.2018 року, тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ, забійної рани лобу з права, забій правого ока.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка своїми діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого їй кримінального правопорушень повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.

Слідчий в клопотанні посилається на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, що підставою застосування відносно підозрюваної ОСОБА_3 міри запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останньою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, котрі дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, азапобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо. Просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий Шульга М.В. та прокурор Рудик Ю.Ю. підтримали клопотання в повному обсязі та просили задовольнити заявлені вимоги, посилаючись на те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_3 покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним ризикам, що не здатен забезпечити інший більш м'який запобіжний захід.

Підозрювана ОСОБА_3, в судовому засіданні вину не визнала та заперечувала проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила обрати запобіжний захід не пов»язаний з позбавленням волі.

Захисник Руднічук Д.В. та Хомік С.Г. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та просили обрати міру запобіжного заходу не пов'язану з триманням під вартою, пояснивши, що в даному випадку відсутні ризики передбачені ст.. 177 КПК України.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходить до наступного.

Слідчим в клопотанні та прокурорами в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При формуванні внутрішнього переконання слідчого, прокурора, слідчого судді, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрювана може ухилятися від слідства й суду. Проте сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості. У цьому ключі послідовною та логічною є позиція Європейського суду з прав людини, яка зводиться до наступного: небезпека можливості переховуватися від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що відноситься до суті питання, однак, сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалому утриманню під вартою. Небезпека переховування особи від правосуддя повинна оцінюватися не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявності такої небезпеки, або звести її до такого мінімуму, що попереднє ув'язнення виявиться невиправданим.

Суд вважає обгрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків незаконного впливу підозрюваного на потерпілих, свідків кримінального правопорушення або вчинити інші кримінальні правопорушення. Про існування таких ризиків свідчать обставини події кримінального правопорушення. При цьому ступень значущості таких ризиків особливо значний на ранній стадії досудового розслідування, коли існує нагальна потреба у відшуканні та забезпеченні збереження доказів для з'ясування всіх обставин кримінального провадження.

Отже наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_3 злочину та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання їй запобіжного заходу.

При цьому, метою застосування запобіжного заходу є забезпечувальна функція, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що підозрювана має місце реєстрації, раніше не судима.

Тож з урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, ступень суспільної небезпечності, яку несуть в собі протиправні діяння, враховуючи зміст ризиків, на запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу, вважаю за необхідне застосування до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та з покладанням на неї обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Такий вид запобіжного заходу, який буде достатнім для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваної.

Керуючись, 176-178, 182, 184, 193, 194, 196-198 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ЧВПГУНП в Черкаській області Шульги М.В.- відмовити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 26 грудня 2018 року, включно, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2.

Строк домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_3 рахувати з моменту винесення ухвали суду, тобто з 28.10.2018 року.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_3, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати її:

1) за наявності здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

3) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками в кримінальному провадженні або спілкуватися з ними з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом

Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали суду вручити підозрюваній ОСОБА_3, слідчому, та прокурору для контролю за її виконанням.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: В.Д. Пироженко

Копію цієї ухвали мені вручено « » жовтня 2018 року о « » год. « » хв.

Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний: ОСОБА_3