
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/911/18Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Макаренко Я.М.
суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2018р., головуючий суддя І інстанції Супрун Є.Б., повне рішення складено 05.06.2018 р. по справі № 816/911/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
21 березня 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ в Полтавській області про утримання надміру виплачених сум пенсії № д1603011570 від 21 листопада 2017 року;
- зобов'язати ГУПФУ в Полтавській області повернути ОСОБА_1 грошові кошти, стягнуті на підставі вказаного рішення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року по справі №816/911/18 в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рішенням органу Пенсійного фонду можуть бути стягнуті лише суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера чи подання страхувальником недостовірних даних. Однак, позивачем фактів зловживання чи подання недостовірних даних до пенсійних органів допущено не було, а відтак, оскаржуване рішення ГУПФУ в Полтавській області є протиправним. Судом першої інстанції не враховано, що після призначення пенсії позивач повторно не приймався на службу до Національної поліції чи органів внутрішніх справ.
Судом першої інстанції встановлено, що представник відповідача в надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що при написанні заяви про призначення пенсії від 20.05.2016 року позивач власноручним підписом зобов'язався своєчасно повідомити органи, що призначають та виплачують пенсію про обставини, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення, однак, не повідомив про те, що працював в Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.
Відповідач вважає, що після звільнення з органів Міністерства внутрішніх справ позивач працював на посаді, яка згідно статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягає зарахуванню до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зазначеного Закону, у зв'язку з цим, право на отримання пенсії за даний період було відсутнє.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою від 20.05.2016 до ГУПФУ в Полтавській області і йому була призначена пенсія по інвалідності в порядку та на умовах визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ у запас 06.11.2015 через скорочення штатів (арк. 26).
ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Полтавським НДЕКЦ МВС України у період з 07.11.2015 по 03.04.2017 на посаді заступника директора центру - завідувача відділу забезпечення діяльності.
21.11.2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було винесено рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №д1603011570, згідно з яким за період з 06.04.20156 року по 03.04.2017 року утворилася сума переплати пенсії в розмірі 30809,27 грн., яка підлягає поверненню ГУПФУ в Полтавській області.
Не погодившись із вказаним вище рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування та зобов'язання відповідача повернути ОСОБА_1 стягнуту з нього суму пенсії.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятого рішення про утримання надмірно виплачених сум пенсій позивача від 21.11.2017 року з огляду на неповідомлення позивачем органів ПФУ у встановлений законом строк про настання обставин, які зумовлюють зміну розміру пенсії (працевлаштування у Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України).
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України, від 09.04.1992, № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон № 2262-XII).
Приймаючи рішення № д1630311570 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру від 21.11.20176, відповідач виходив з того, що відповідно до пункту «ж» статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» працівникам науково-дослідних установ МВС України додатково зараховується час безперервної роботи на будь-яких посадах в науково-дослідницьких установах, а тому працевлаштування до Полтавського НДЕКЦ МВС України, відповідно до приписів статті 2 Закону № 2262-ХІІ є підставою для припинення виплати пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 2262-XII пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Аналіз статті 2 Закону № 2262-XII свідчить про те, що виплата пенсії, яка призначена за цим Законом припиняється саме у разі повторного прийняття осіб, зокрема, на службу до Національної поліції.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 552/7950/17, що підлягає врахуванню судами відповідно до ч.5 ст. 242 КАС.
Згідно з матеріалами справи, позивач був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ наказом Управління МВС України в Полтавській області № 625 о/с від 06.11.2015 у зв'язку зі скороченням штатів (а.с. - 21) . Наказом Державного науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру №1 о/с від 07.11.2015 позивача призначено на посаду заступника директора центру - завідувачем відділу забезпечення діяльності з 07.11.2015 (а.с. - 153).
Відповідно до листа Полтавського НДЕКЦ МВС України № 19/117/12483 від 05.10.2018, отриманого на запит Харківського апеляційного адміністративного суду, позивач перебував у трудових відносинах з Полтавським НДЕКЦ МВС України у період з 07.11.2015 по 03.04.2017.
Вищезазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 повторно не приймався на службу до Національної поліції або органів внутрішніх справ, а працює в Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України на підставі трудового договору, що підтверджується наказом Державного науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру № 1 о/с від 07.11.2015.
Доказів прийняття позивача на службу до Національної поліції чи органів внутрішніх матеріали справи не містять.
Враховуючи те, що позивач був прийнятий на роботу до Полтавського НДЕКЦ МВС України на підставі трудового договору, докази проходження служби позивачем в Національній поліції чи органах внутрішніх справ відсутні, а тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідача № д1603011570 від 21 листопада 2017 року про стягнення сум пенсії, виплачених надміру є незаконним та протиправним.
Щодо неповідомлення позивачем про обставини, що зумовлюють зміну розміру його пенсії (повторне прийняття на службу), колегія суддів зауважує, що оскільки були відсутні обставини, що зумовлюють зміну розміру пенсії, факт надмірної виплати сум пенсії позивачу в зв'язку з неправильним застосуванням законодавства у розмірі 30809,27 грн. не доведений відповідачем належним чином, а тому твердження про наявність вказаних обставин є необґрунтованим.
Згідно з частиною 3 статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.
Зі змісту наведеної норми права випливає, що підставою для прийняття рішення про стягнення з пенсіонера сум надміру сплаченої пенсії є допущені пенсіонером зловживання (подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо).
Колегією суддів не встановлено, що суми пенсій у розмірі 30809,27 грн., які як вважає відповідач є надмірними, виплачені ОСОБА_1 внаслідок зловживань з його боку (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), що у розумінні статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виключає застосування до позивача негативних наслідків у вигляді прийняття рішення про стягнення з нього надміру сплачених сум пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, перевіривши рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, наведених у ч. 2 статті 2 КАС, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач, приймаючи рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії № д1603011570 від 21 листопада 2017 року та здійснюючи утримання з пенсійних виплат ОСОБА_1, діяв незаконно та необґрунтовано.
Вищенаведене є підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення щодо утримання надміру виплачених сум пенсії, зобов'язання повернути безпідставно утриману суму пенсії.
У відповідності до пунктів 3, 4 частини 1 статті 317 КАС України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Згідно частиною 2 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушено приписи норм матеріального та процесуального права, не враховано правову позицію Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року по справі №816/911/18 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 по справі № 816/911/18 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № д1603011570 від 21.11.2017 року про стягнення з пенсії ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повернути ОСОБА_1 грошові кошти, стягнуті на підставі рішення Управління Пенсійного фонду України № д1603011570 від 21.11.2017 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 26.10.2018.
Судове рішення № 77423631, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/911/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: