Ухвала суду № 77420374, 26.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5512/18

УХВАЛА

26 жовтня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: 65017, АДРЕСА_1) до Територіального сервісного центру № 0546 Регіонального сервісного центру в Вінницькій області (місцезнаходження: 21010, м. Вінниця, вул. Брацлавська, 85) про скасування державної реєстрації транспортного засобу та поновлення державної реєстрації транспортного засобу, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру № 0546 Регіонального сервісного центру в Вінницькій області , в якій позивач просить скасувати державну реєстрацію на ім'я ОСОБА_2 транспортного засобу марки «LexusRX 350», чорного кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі JTJHK31U172027834 та поновити державну реєстрацію цього транспортного засобу на ім'я ОСОБА_1.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 24.10.2018 року о 12:16:54 год. справа № 420/5512/18 розподілена на суддю Тарасишину О.М.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом

Дослідивши наявні в матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО 268623, власником транспортного засобу марки «LexusRX 350», чорного кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер шасі JTJHK31U172027834 зазначено ОСОБА_1.

Водночас, на адвокатський запит представником позивача отримано інформацію від Регіонального сервісного центру в Одеській області про те, що на теперішній час власником транспортного засобу марки «LexusRX 350», чорного кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер шасі JTJHK31U172027834 значиться за ОСОБА_2.

Відповідно ч.ч.1-2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, визнання права.

Із змісту позовних вимог вбачається, між сторонами по справі існує спір про право цивільне, що в свою чергу виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.

Той факт, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, не змінює правової природи спірних відносин, оскільки характер домінуючого інтересу у спорі є приватноправовим, а не публічно-правовим.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з &?о;…&?о; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &l&;…&g;;. З огляду на це не вважаєтьсясудом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З врахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 19 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства, а отже, за суб’єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду загальним судом у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

У даному випадку, як вбачається з позову та аналізу доданих до нього матеріалів, спірні відносини по суті виникли у зв'язку, як вважає позивач, з порушенням права власності, у т.ч. користування, транспортним засобом марки «LexusRX 350», чорного кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер шасі JTJHK31U172027834, який належав позивачу та право власності на який було перереєстровано на іншу особу ОСОБА_2.

Тобто, в основі спору лежить майновий інтерес позивача відносно належного йому, як він вважає, транспортного засобу, реалізація майнових прав щодо якого обмежена внаслідок перереєстрації транспортного засобу на іншу особу.

Суд звертає увагу на те, що оспорюваним реєстраційним діям щодо перереєстрації вказаного транспортного засобу передує невирішений спір про право цивільне, зокрема, про право власності на транспортний засіб марки «LexusRX 350», чорного кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у даній справі позов заявлений з підстав порушення права власності, тобто спір фактично стосується не оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, а права володіння (користування) майном, оскільки задоволення заявлених ОСОБА_1 в рамках даної справи позовних вимог призведе до припинення відповідних прав приватного підприємства ОСОБА_2, і відповідно навпаки.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не є публічно-правовими, оскільки предметом такого спору є захист права власності, права володіння, користування та розпорядження об'єктами рухомого майна, тобто, має місце спір приватно - правового характеру, що в свою чергу виключає можливість його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 14.06.2016 у справі №21-41а16 та від 31.01.2017 у справі №817/3053/14.

Отже, суд зазначає, що захист прав позивача у визначений ним спосіб можливий лише за умови встановлення наявності або відсутності порушення його майнових прав у сфері приватно-правових відносин (права власності на спірне рухоме майно), що не входить до компетенції адміністративного суду.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Суд роз'яснює позивачу, що даний спір належить розглядати місцевому загальному суду за правилами цивільного судочинства, що відповідно до п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №815/5512/18 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: 65017, АДРЕСА_1) до Територіального сервісного центру № 0546 Регіонального сервісного центру в Вінницькій області (місцезнаходження: 21010, м. Вінниця, вул. Брацлавська, 85) про скасування державної реєстрації транспортного засобу та поновлення державної реєстрації транспортного засобу.

Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Суддя О.М. Тарасишина