Рішення № 77420340, 26.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4764/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого суді ОСОБА_1, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:

визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01 січня 2018 року раніше призначеного ОСОБА_2 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” основного розміру пенсії з 89% до 80% відповідних сум грошового забезпечення;

зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України з 01 січня 2018 року здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_3 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, а саме з врахуванням посадового окладу у розмірі – 8 600,00 грн., окладу за військовим званням у розмірі 1 480,00 грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 5040,00 грн., а також з урахуванням збільшення основного розміру пенсії (25%) у розмірі 3364,20 грн.; з урахуванням підвищення або надбавок до пенсії: інвалід війни 2 групи виконання обов’язків в/с 2 групи (ст. 7) – 580,80 грн., інвалід війни 2 групи виконання обов’язків в/с 3 групи – 50,00 гривень;

зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01січня 2018 року та до часу припинення відповідного права або зміни законодавства виплачувати ОСОБА_2 пенсію, призначену йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі – 8600,00 гривень, окладу за військовим званням в розмірі 1480, 00 гривень та надбавки за вислугу років в розмірі 5040,00 гривень; а також з урахуванням підвищення або надбавок до пенсії: інвалід війни 2 групи виконання обов’язків в/с 2 групи (ст. 7) – 580,80 грн., інвалід війни 2 групи виконання обов’язків в/с 3 групи – 50,00 гривень;

стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_2 заборгованість по пенсії, яка виникла у зв’язку із зменшенням з 01 січня 2018 року раніше призначеного основного розміру пенсії з 89% до 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року з урахуванням підвищення та надбавок до пенсії, які входять в склад пенсії ОСОБА_2 до дати початку виплати пенсії ОСОБА_2 з урахуванням основного розміру пенсії 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Як зазначено в позовній заяві, підставою для звернення позивача з даним позовом слугувало протиправне, на думку позивача, зменшення відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання постанови Кабінету ОСОБА_4 України №103 від 21 лютого 2018 р. основного розміру його пенсії з 89 відсотків на 80 відсотків врахованого грошового забезпечення.

На думку позивача такі дії відповідача є протиправними та такими, що грубо порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по справі, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У відзиві на позовну заяву (вх.№29712/18 від 08.10.18р.) відповідач вказує, що на виконання Постанови Кабінету ОСОБА_4 України №103 Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області у травні 2018 року було проведено перерахунок пенсії позивачу з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 80 %, оскільки 01 квітня 2014 року набрав чинності Закон України 1166-VII від 27.03.2014 № «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (а.с.32).

Відповідач зазначає, що у зв’язку з тим, що відповідно до чинного законодавства на момент перерахунку пенсії максимальний розмір за вислугу років не може перевищувати 70% грошового забезпечення, а позивач є інвалідом II групи, тому розмір його грошового забезпечення при перерахунку пенсії був встановлений 80%.

Також у відзиві на позовну заяву Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області зазначає, що до 01.01.2018 позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби, а тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії вже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, а тому застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01 січня 2018 року.

У судове засідання призначене на 11 жовтня 2018 року о 12 годині 10 хвилин, особи які приймають участь у справі не з’явились, належним чином та своєчасно повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач та представник відповідача надали через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (вх.№30274/18 від 11.10.2018 р. та вх. № 30265/18 від 11.10.18р.).

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 з 10 листопада 2006 року отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яка з урахуванням статті 23 зазначеного Закону виплачувалась йому в розмірі пенсії за вислугу років в загальному розмірі 89 відсотків грошового забезпечення за вислугу 33 - х років військової служби (а.с. 13).

Судом встановлено, що 01 травня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на виконання постанови Кабінету ОСОБА_4 України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», проведено перерахунок пенсії позивача (а.с.15).

Згідно здійсненого 01.05.2018 року перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року, пенсія складається із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 1480,00 гривень, оклад за військове звання -5040,00 гривень, процентна надбавка за вислугу років 50 % - 5040,00 гривень, премія 0% - 0 гривень. Всього - 15120,00 гривень.

Основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 80 % грошового забезпечення, що складає - 12096,00 гривень. З урахуванням доплати 15120,00 гривень.

Підсумок пенсії позивача (з надбавками) визначено у розмірі 15750,80 гривень та з урахуванням максимального розміру пенсії - 13730,00 гривень, попередньої суми пенсії 6154,43 гривень та підвищення 3787,79 гривень сума пенсії позивача склала 9942,22 гривень з 01 травня 2018 року.

Позивачем у позовній заяві не зазначено заперечень стосовно визначених у даному перерахунку сум по видам підвищення або надбавки до пенсії (які також зазначені у довідці про перерахунок пенсії від 01 травня 2016 року), він лише посилається на незгоду із зменшенням йому з 01 січня 2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 89 процентів на 80 процентів грошового забезпечення.

В свою чергу, позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету ОСОБА_4 України №103 від 21.02.2018) щодо зменшення йому з 01 січня 2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 89 процентів на 80 процентів грошового забезпечення, звернуся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення","Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 цього Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов’язок і військову службу".

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку, у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_4 України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01 травня 2014 року, до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

При цьому, судом встановлено, що з листопада 2006 року пенсія позивачу встановлена та виплачувалась у розмірі 89% грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України №3668 від 08 липня 2011 року та Законом №1166-VІІ від 27 березня 2014 року зміни до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 80% розміру грошового забезпечення.

Крім того, внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України №8-рп/99 від 06.07.1999 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2002 від 20.03.2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Отже, зміна максимального розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення у ч.2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку на підставі довідки.

Внесені вищевказаними Законами зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Відповідно до ч.3 ст.1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку, що відповідач при проведенні ОСОБА_2 перерахунку пенсії не мав права зменшувати розмір пенсії за вислугу років з 89% на 80% грошового забезпечення, та відповідно такі дії відповідача є неправомірними.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах: у справі №523/4930/15-а від 31.01.2018 року, у справі №642/3284/17 від 27.02.2018 року, у справі №175/1665/17 від 03.04.2018 року (провадження №К/9901/9550/18), у справі №686/12623/17 від 24.04.2018 року (провадження №К/9901/849/17), у справі №583/2264/17 від 19.06.2018 (К/9901/1786/18).

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.5ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, вимога позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету ОСОБА_4 України №103 від 21.02.2018) щодо зменшення з 01 січня 2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 89 % на 80 % грошового забезпечення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В свою чергу, вирішуючи вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01 січня 2018 року ОСОБА_2 пенсії, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, суд виходить з наступного.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01 січня 2018 року ОСОБА_2 пенсії, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету ОСОБА_4 України №103 від 21 лютого 2018 року) щодо зменшення з 01 січня 2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 89 % на 80 % грошового забезпечення, вона також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, враховуючи предмет спірних правовідносин у даній справі, судом не приймаються до уваги посилання відповідача у відзиві на позов на рішення Верховного суду у справі №822/524/18 від 04 квітня 2018, оскільки як зазначено самим відповідачем, дана справа стосувалась переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.

Решта доводів та заперечень відповідача у відзиві на позов висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Стосовно вимоги позивача, зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01 січня 2018 року та до часу припинення відповідного права або зміни законодавства виплачувати позивачу пенсію призначену йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у 89 відсотків, суд зазначає, що позовні вимоги про необхідність захисту прав позивача від їх порушень в майбутньому не можуть бути задоволені на тій підставі, що захисту підлягає лише право, порушення якого відбулось, тому на позивача покладено обов’язок довести факт порушення його права саме відповідачем.

Враховуючи, що правовою підставою для звернення до адміністративного суду згідно статті 5 КАС України є захист порушених прав, свобод або законних інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути тільки порушено у майбутньому і щодо якого невідомо буде воно порушено чи ні.

Відповідно до статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених п.1, 5 ч. 1 ст. 263 КАС України та пунктами 1 – 4 ч.1 ст. 283 КАС України.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” ,заява 4909/04 від 10 лютого 2010 року, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності позовна заява ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 72, 90, 120, 241-246,258, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (65101, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м.Одеса,вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 21.02.2018 №103) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 89 відсотків на 80 відсотків грошового забезпечення – визнати протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385) провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_2 (65101, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсії, на виконання постанови Кабінету ОСОБА_4 України №103 від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

В решті позовних вимог – відмовити.

У відповідності до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Балан Я.В.

.