Рішення № 77420332, 26.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2518/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Одеса

У залі судових засідань №31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Ходжаяна А.В.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0078811317 від 20.02.2018 року, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області прийнято рішення № НОМЕР_1 від 20.02.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальному розмірі 418757,72 гривень. Позивач вважає суми нарахованих штрафних санкцій та пені необґрунтованими, оскільки їх розміри документально не підтверджені, а рішення №0078811317 від 20.02.2018р. таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.ЕП/3899/18 від 11.07.2018р.), в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову та посилаючись на Інструкцію “Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449, зазначає, що розрахунок фінансової санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. Представник відповідача наполягає на правомірності оскаржуваного рішення, оскільки всі сплати єдиного внеску позивачем здійснені з порушенням строків та не в повному обсязі (а.с. 27).

У відповіді на відзив (вх.№21213/18 від 23.07.2018р.) Державне підприємство «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» підтримує доводи, викладені у позовній заяві, та зазначає, що жодних розрахунків по кожному несвоєчасно сплаченому платежу окремо відповідачем надано не було, у зв’язку з чим неможливо встановити достовірність нарахованих санкцій, дати їх нарахування, суми несвоєчасно сплачених платежів, на які нараховувались ці санкції та періоди нарахування (а.с.36).

16 жовтня 2018 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління ДФС в Одеській області надійшли письмові пояснення по справі (вх..№300666/18 від 12.10.2018 року), у яких зазначено детальний розрахунок нарахування та сплати заборгованості позивача, визначеної за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Та зазначено, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню (штраф) у розмірі, який залежить від періоду прострочення(а.с.194).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення відповідача, заяви по суті сторін, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 20 лютого 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» винесене рішення №0078811317 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким вирішено застосувати до Державного підприємства “Дослідне господарство “Южний” Одеської Державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України штраф у розмірі 257280,25 гривень (20% суми недоїмки з 01.01.2015 року) за період з 02.12.2015р. до 07.02.2018р. та нарахувати пеню у розмірі 161477,47 гривень (0,1% суми недоїмки), що у сумі складає 418757,72 гривень (а.с.8).

Розрахунок штрафних санкцій було проведено відповідно до даних інформаційної системи органу доходів і зборів, зокрема, витягу з інтегрованої картки платника податку (а.с.116-148,205-206).

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, вважаючи його протиправним та не обґрунтованим, позивач звернувся з даним адміністративним позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2464-VI).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску за приписами пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI є, зокрема, роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У відповідності до приписів статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Так, частинами десятою та одинадцятою статі 25 Закону №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум, а також за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладає штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Судом досліджено Інтегровані картки Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» зі сплати єдиного внеску (а.с.116-148,205-206).

Вказані в Інтегрованій картці відомості підтверджують викладені відповідачем відомості щодо фактів затримки сплати єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з оскаржуваним рішенням №0078811317 від 20.02.2018 року, платником єдиного внеску було порушено наступні терміни щодо сплати узгоджених податкових зобов’язань:

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 10.12.2015 року №1526549901 на загальну суму 42131,03 гривень сплачувалась: 16.08.2016 року згідно платіжного доручення №40 від 15.08.2016 року на суму 42131,03 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 16.01.2016 року №1601510580 на загальну суму 34391,29 гривень сплачувалась: 05.10.2016 року згідно платіжного доручення №57 від 05.10.2016 року на суму 32553,52 гривень; 18.10.2016 року згідно платіжного доручення №71 від 18.10.2016 року на суму 330 гривень; 10.11.2016 року згідно платіжного доручення №93 від 10.11.2016 року на суму 1507,75 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 17.02.2016 року №1605621429 на загальну суму 20778,08 гривень сплачувалась: 10.11.2016 року згідно платіжного доручення №93 від 10.11.2016 року на суму 20778,08 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 15.03.2016 року №1607015344 на загальну суму 20734,20 гривень сплачувалась: 10.11.2016 року згідно платіжного доручення №93 від 10.11.2016 року на суму 20734,20 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 18.04.2016 року №1609118096 на загальну суму 23850,86 гривень сплачувалась: 10.11.2016 року згідно платіжного доручення №93 від 10.11.2016 року на суму 23850,86 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.05.2016 року №1610730165 на загальну суму 29921,63 гривень сплачувалась: 10.11.2016 року згідно платіжного доручення №93 від 10.11.2016 року на суму 2455,65 гривень;28.11.2016 року згідно платіжного доручення №116 від 28.11.2016 року на суму 27466 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 09.06.2016 року №1612053984 на загальну суму 40764,06 гривень сплачувалась: 28.11.2016 року згідно платіжного доручення №116 від 28.11.2016 року на суму 33085,55 гривень; 30.12.2016 року згідно платіжного доручення №175 від 30.12.2016 року на суму 5500 гривень; 19.01.2017 року згідно платіжного доручення №14 від 19.01.2017 року на суму 2178,50 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 21.07.2016 року №9126795859 на загальну суму 48544,40 гривень сплачувалась: 19.01.2017 року згідно платіжного доручення №14 від 19.01.2017 року на суму 43444,85 гривень; 27.02.2017 року згідно платіжного доручення №50 від 27.02.2017 року на суму 5099,55 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 16.08.2016 року №9146874646 на загальну суму 59907,74 гривень сплачувалась: 27.02.2017 року згідно платіжного доручення №50 від 27.02.2017 року на суму 29602,89 гривень; 02.03.2017 року згідно платіжного доручення №58 від 02.03.2017 року на суму 6767,05 гривень; 16.03.2017 року згідно платіжного доручення №80 від 16.03.2017 року на суму 23537,79 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 21.09.2016 року №9170449899 на загальну суму 44695,90 гривень сплачувалась: 16.03.2017 року згідно платіжного доручення №80 від 16.03.2017 року на суму 29243,21 гривень; 19.04.2017 року згідно платіжного доручення №147 від 19.04.2017 року на суму 15452,70 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 10.10.2016 року №9195264852 на загальну суму 50127,17 гривень сплачувалась: 19.04.2017 року згідно платіжного доручення №147 від 19.04.2017 року на суму 43939,75 гривень; 15.05.2017 року згідно платіжного доручення №190 від 15.05.2017 року на суму 6187,45 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 19.11.2016 року №9222731262 на загальну суму 69996,75 гривень сплачувалась: 15.05.2017 року згідно платіжного доручення №190 від 15.05.2017 року на суму 51538,45 гривень; 18.05.2017 року згідно платіжного доручення №193 від 18.05.2017 року на суму 18458,30 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 15.12.2016 року №9242910855 на загальну суму 60211,81 гривень сплачувалась: 18.05.2017 року згідно платіжного доручення №193 від 18.05.2017 року на суму 60211,80 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 17.01.2017 року №9266130543 на загальну суму 51123,33 гривень сплачувалась: 18.05.2017 року згідно платіжного доручення №193 від 18.05.2017 року на суму 19329,91 гривень; 22.05.2017 року згідно платіжного доручення №194 від 22.05.2017 року на суму 31793,40 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 13.02.2017 року №9016913070 на загальну суму 44967,06 гривень сплачувалась: 22.05.2017 року згідно платіжного доручення №194 від 22.05.2017 року на суму 44967,06 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 17.03.2017 року №9043668444 на загальну суму 52844,20 гривень сплачувалась: 22.05.2017 року згідно платіжного доручення №194 від 22.05.2017 року на суму 48239,54 гривень; 30.05.2017 року згідно платіжного доручення №218 від 29.05.2017 року на суму 4604,70 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 12.04.2017 року №9062704942 на загальну суму 59392,43 гривень сплачувалась: 30.05.2017 року згідно платіжного доручення №218 від 29.05.2017 року на суму 59392,43 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 12.04.2017 року №9062704942 на загальну суму 59392,43 гривень сплачувалась: 30.05.2017 року згідно платіжного доручення №218 від 29.05.2017 року на суму 59392,43 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 16.05.2017 року №9090813128 на загальну суму 57725,90 гривень сплачувалась: 30.05.2017 року згідно платіжного доручення №218 від 29.05.2017 року на суму 57725,90 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 15.08.2017 року №9163285268 на загальну суму 106920,68 гривень сплачувалась: 14.09.2017 року згідно платіжного доручення №507 від 14.09.2017 року на суму 74886,55 гривень; 03.10.2017 року згідно платіжного доручення №576 від 03.10.2017 року на суму 31237,85 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.09.2017 року №9187002953 на загальну суму 74886,54 гривень сплачувалась: 03.10.2017 року згідно платіжного доручення №576 від 03.10.2017 року на суму 52109,37 гривень; 07.11.2017 року згідно платіжного доручення №641 від 07.11.2017 року на суму 22777,00 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 13.10.2017 року №9212424604 на загальну суму 83347,24 гривень сплачувалась: 07.11.2017 року згідно платіжного доручення №641 від 07.11.2017 року на суму 17222,85гривень; 07.11.2017 року згідно платіжного доручення №645 від 07.11.2017 року на суму 46390,95 гривень; 04.12.2017 року згідно платіжного доручення №708 від 04.12.2017 року на суму 19733,45 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 20.11.2017 року №9244321125 на загальну суму 86390,96 гривень сплачувалась: 04.12.2017 року згідно платіжного доручення №708 від 04.12.2017 року на суму 60497,35 гривень; 04.01.2018 року згідно платіжного доручення №1 від 04.01.2018 року на суму 25893,65 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 20.11.2017 року №9244321125 на загальну суму 86390,96 гривень сплачувалась: 04.12.2017 року згідно платіжного доручення №708 від 04.12.2017 року на суму 60497,35 гривень; 04.01.2018 року згідно платіжного доручення №1 від 04.01.2018 року на суму 25893,65 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 08.12.2017 року №9260072500 на загальну суму 76969,50 гривень сплачувалась: 04.01.2018 року згідно платіжного доручення №1 від 04.01.2018 року на суму 54106,35 гривень; 10.01.2018 року згідно платіжного доручення №2 від 10.01.2018 року на суму 4424,95 гривень; 01.02.2018 року згідно платіжного доручення №33 від 01.02.2018 року на суму 18438,19 гривень;

- заборгованість, визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 10.01.2018 року №9287709112 на загальну суму 84424,94 гривень сплачувалась: 01.02.2018 року згідно платіжного доручення №33 від 01.02.2018 року на суму 41561,80 гривень; 07.02.2018 року згідно платіжного доручення №35 від 07.02.2018 року на суму 5012,96 гривень; (а.с.194-198)

У матеріалах справи міститься лист Головного управління ДФС в Одеській області №5491/10/15-32-17-08-06 від 10.04.2018р., щодо розгляду звернення, в якому зазначено, що як вбачається з інтегрованої картки платника станом на 01.08.2017 року за підприємством ДП “Дослідного господарства “Южний” Одеської Державної сільськогосподарської станції НААН України” рахувалася переплата 25243,06 гривень, 03.08.2017 року сплачено суми податків і зборів/єдиного внеску згідно платіжного доручення №383 від 03.08.2017р. у сумі 89484,01 гривень (а.с. 95).

Дана інформація підтверджується і поясненнями наданими відповідачем по справі, згідно яких, заборгованість визначена за поданим звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за червень – липень 2017 року не нараховувалась (а.с.197).

Надаючи оцінку правомірності нарахувань позивачу штрафних санкцій та пені за несплату чи несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, суд виходить з наступного.

У ч.4 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як зазначено у пп.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) – це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів зобов’язані: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Згідно з абз.1 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частина 6 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачає, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Надаючи правову оцінку якості і своєчасності здійснення відповідачем адміністрування сплати єдиного внеску Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» суд бере до уваги те, що відповідно до п.1 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі – «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п.2 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) – форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

У пп.2 п.2 розділу VIІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 28.03.2016 №393), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (надалі – «Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування») (чинній, на момент виникнення спірних правовідносин), зазначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах: 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Для платників, зазначених у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, – календарний рік, для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, – календарний квартал відповідно.

Судом встановлено, що спірне рішення №0078811317 від 20.02.2018 року прийнято на підставі розрахунку електронного реєстру щодо своєчасності сплати єдиного соціального внеску.

Доказів того, що єдиний соціальний внесок сплачувався своєчасно позивачем надано не було.

Як передбачено ч.7 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Згідно з ч.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Як зазначено у п.1 ч.10 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (ч.5 ст.45 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Як передбачено п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

У ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з п.1 розділу VIІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0078811317 прийнято 20.02.2018 року відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є правомірним.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене та те, що рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій є похідними від рішення про визначення суми єдиного внеску (вимоги про сплату недоїмки), яке не оскаржено, суд не вбачає підстав для скасування такого рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зауважити, що згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету ОСОБА_3 Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що стороні, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються, згідно ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75,76, 77, 90, 94,139, 241,245, 246, 250,255,295 КАС України, суд - В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (67668, Одеська область, с. Великий Дальник, вул. Маяцька 26, код ЄДРПОУ 67668) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0078811317 від 20.02.2018 року, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - відмовити.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір згідно ст. 139 КАС України не відшкодовується.

У відповідності до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з статтею 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2018 року.

Суддя Балан Я.В.

.