Рішення № 77419604, 24.10.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1051/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.18 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Стаднікова А.Г.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу звернулася ОСОБА_1

Позовну заяву аргументує тим, що шлюб між нею та відповідачем був зареєстрований 24 жовтня 2006 року виконавчим комітетом Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області (актовий запис № 32 від 24.10.2006 року).

Від даного шлюбу вони мають малолітніх дітей: сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в свідоцтвах про народження яких позивач вказана матір'ю, а відповідач батьком.

Позивач вказує, що з відповідачем спільне життя у них не склалося, у них різні погляди на подружнє життя. Зазначає, що перспектив для збереження сім`ї немає, шлюб існує формально, примирення неможливе, оскільки подальше спільне життя суперечило її інтересам та інтересам їхніх дітей. Вказала, що спору щодо поділу майна між ними немає. Питання щодо утримання малолітніх дітей між ними вирішено рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 06 лютого 2013 року по цивільній справі № 567/43/13ц за позовною заявою ОСОБА_6’юк Т.М. до ОСОБА_6’юка О.І. про стягнення аліментів.

Позов мотивувала тим, що більше одного року вони проживають окремо, її спроби налагодити сімейні відносини не приносили належного результату, просить розірвати шлюб.

Відповідач, відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову суду, не надав. Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому позовні вимоги визнав повністю, заперечень проти позову не має, просив суд не вживати заходів щодо примирення подружжя.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 03 вересня 2018 року дана позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У підготовчому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному об’ємі і просили шлюб розірвати. Позивач пояснила, що від сумісного подружнього життя у неї з відповідачем є сини ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Зазначила, що шлюбне життя з відповідачем не склалося, оскільки в них різні характери та погляди на життя, вказала, що вони зараз не підтримують подружні відносини, оскільки вже більше року разом не проживають, спільного господарства не ведуть.

Вказуючи на те, що вони не підтримують подружніх стосунків, спільного бюджету не мають, а також те, що суперечить її інтересам та інтересам їх дітей, просила розірвати шлюб.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії 1-ГЮ № 014981 встановлено, що 24 жовтня 2006 року виконавчим комітетом Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області (актовий запис № 32 від 24.10.2006 року), був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9, якому після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище “Карп’юк”. (а.с.8)

Згідно свідоцтв про народження, сторони по справі мають малолітніх дітей дітей: сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.9,10)

Згідно довідки про склад сім’ї, виданої Оженинською сільською радою № 2305 від 01.08.2018 разом з позивачем зареєстровані та проживають ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.11)

Відповідно до рішення Острозького районного суду Рівненської області від 06 лютого 2013 року по цивільній справі № 567/43/13-ц за позовною заявою ОСОБА_6’юк Т.М. до ОСОБА_6’юка О.І. про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача стягнено аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.12) Суд, вислухавши позивача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки сім’я фактично розпалась, сторони разом не проживають, взаємних прав та обов’язків не мають, спільного побуту, бюджету, не мають, подружніх стосунків не підтримують, що свідчить про формальне існування шлюбу. ОСОБА_6’юк Т.М. та ОСОБА_6’юк О.І. втратили почуття любові один до одного, на даний час шлюб фактично припинено і сторони спроб відновити шлюбні відносини не роблять. Встановлено, що сторони разом не проживають і спільне господарство не ведеться з зазначених вище причин.

Таким чином, відсутність спільного побуту між позивачем та відповідачем є свідченням формального існування шлюбу між ними.

Між сторонами відсутній спір щодо спільного майна, та питання утримання спільних дітей, тому суд дійшов висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв'язку із чим, визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів для примирення.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що між сторонами відсутні такі складові сім`ї, як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та почуття любові і взаємоповаги, а тому шлюб необхідно розірвати.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Окрім того, як вбачається із ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відтак, з огляду на задоволення позовних вимог та повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 352 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом.

На підставі ст. 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 142, 200, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації: с.Оженин, вул.Пушкіна, буд.31, Острозький район Рівненська область, РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, місце реєстрації: с.Михалківці, вул. Поповицького, буд.23, Острозький район Рівненська область, ІПН НОМЕР_2), зареєстрований 24 жовтня 2006 року виконкомом Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області, актовий запис № 32.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в розмірі 352 ( триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок, відповідно до квитанції №0.0.1103950866.1 від 09.08.2018р., банк платника ПАТ «ПриватБанк», сплаченого на рахунок ГУ ДКСУ у Рівненській області, розрахунковий рахунок № 31214206700005, МФО 833017, ЄДРПОУ 38043501.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2018 року.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_10