Рішення № 7741683, 26.01.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2010 Справа № 4/250-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Каховського міжрайонного прокурора Херсонської області

в інтересах держави в особі

позивача-1 Каховської районної ради м.Каховка Херсонської області

позивача-2 Слобідської сільської ради с.Архангельська Слобода Каховського району Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" м.Каховка

Херсонської області

про стягнення 16.339грн.27коп.

за участю прокурора відділу представництв облпрокуратури Пуляєва І.В.

та представників сторін:

від позивача-1 - головний спеціаліст Мариненко Л.М.

від позивача-2 - уповноважена особа Мисан Т.А.

від відповідача - не з'явився

                               в с т а н о в и в:

Прокурор в інтересах держави в особі Каховської районної ради (позивач-1), Слобідської сільської ради (позивач-2) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" (відповідач по справі) про стягнення 14.066грн.61коп., в тому числі: на користь позивача-1 - 1.406грн.66коп., на користь позивача-2 - 12.599грн.95коп.

Він посилається на невиконання відповідачем обов'язків за договорами оренди № 3, 4 від 23 травня 2008 року про передачу в оренду відповідачу частини внутрішньогосподарської меліоративної мережі, а також договору оренди № 22 від 01 жовтня 2008 року про передачу в оренду частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі, договорів № 29, 30, 31, 33 від 20 жовтня 2008 року про передачу відповідачу в оренду дощувальних машин "Фрегат", які є невід'ємною частиною внутрішньогосподарської меліоративної системи.

14 грудня 2009 року прокурором подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути на користь позивача-1 - 2.272грн.66коп., на користь позивача-2 - 14.066грн.61коп., а всього 16.339грн.27коп. Зазначена заява відповідно до ст. 22 ГПК України прийнята до розгляду судом, у зв'язку з чим, має місце нова ціна позову, з якої вирішується спір

Позивач-1 та позивач-2 позовні вимоги підтримують з урахуванням заяви про збільшення суми позову, надавши документальне підтвердження надіслання копії заяви про збільшення позову відповідачу.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду в третій раз не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, надіславши чергове клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неотримання копії заяви про збільшення позовних вимог, що позбавляє його права познайомитися з матеріалами справи та надати відзив по суті спору.

Відповідно до статті 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи, але в межах строку вирішення спору, встановленого статтею 69 ГПК України, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, в тому числі і через неявку в засідання суду представників сторін. Відкладення розгляду справи є правом, а не обов’язком суду і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у зв’язку з тим, що розгляд справи за його клопотанням судом уже двічі відкладався і у відповідача було досить часу щоб надати до суду належні докази, в тому числі відзив на позов та обґрунтування викладених у відзиві обставин. Його посилання на неотримання заяви про збільшення розміру позовних вимог не відповідає дійсності, оскільки позивачами надано суду документальне підтвердження отримання відповідачем заяви про збільшення позовних вимог ще 22.12.2009року, згідно з поштовим повідомленням органів Укрпошти. Крім того, додатково зазначену заяву було вручено секретарю відповідача Новиковій 25.01.2010року.

Подальше ж відкладення розгляду справи є неможливим, оскільки це спричинить порушення встановленого ч.1 ст. 69 ГПК України строку вирішення спору.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим виріши ти спір без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи? дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників позивача-1 і позивача-2 суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.          

Між позивачем-1, позивачем-2 та відповідачем склалися господарські відносини щодо оренди внутрішньогосподарської меліоративної мережі та дощувальних машин, які є невід'ємно частиною цієї мережі.

Так, 23.05.2008року між позивачем-2 та відповідачем укладені договори № 3 та №4 на оренду частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі, яка перебуває у спільній власності територіальних громад Каховського району Херсонської області та розташована в с.Архангельська Слобода Каховського району Херсонської області. 14.01.2008року сторонами підписано додаткові угоди до зазначених договорів, якими внесено зміни в пункти 1.1, 3.1 договорів №3 та №4 щодо вартості майна та розміру орендної плати. Факт передачі зазначеного майна в користування відповідача на умовах оренди підтверджується наданими до матеріалів справи актами прийому-передачі від 23.05.2008року.

Крім того, 01.10.2008року позивачем-2 та відповідачем укладено договір №22, відповідно до якого в користування відповідача на умовах оренди передано частину внутрішньогосподарської меліоративної системи.

20.10.2008року позивач-2 та відповідач укладають договори №29, 30, 31, 33 оренди дощувальних машин «Фрегат»які є невід'ємно частиною меліоративної системи.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладені між сторонами договори оренди є обов’язковим для виконання і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договорами.

Матеріалами справи встановлено, що позивач-2 виконав свої обов'язки за вищезазначеними договорами оренди і передав об'єкти оренди в користування відповідача, про що сторонами підписано акти приймання-передачі.

Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

При цьому, відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар вносить орендну плату в строки, визначені договором, незалежно від наслідків господарської діяльності .

Однак, в порушення зазначених норм права, відповідач своїх обов'язків перед позивачами по своєчасних розрахунках за оренду майна не виконав.

Так, відповідно до пунктів 3.6 договорів оренди №3, 4 від 23.05.2008року, договору №22 від 01.10.2008року, пунктів 3.5 договорів оренди №29, 30, 31, 33 від 20.10.2008року та додаткових угод до цих договорів, відповідач зобов'язаний був сплачувати узгоджений сторонами розмір орендної плати, з урахуванням встановленого індексу інфляції, до районного бюджету (позивачу-1) та орендодавцю (позивачу-2) щомісячно до 15 числа поточного місяця у співвідношенні 10% до 90%.

Наданим розрахунком суми позову по кожному із договорів оренди підтверджується, що своїх обов'язків по своєчасних розрахунках з позивачами відповідач не виконував. Його борг за оренду майна згідно з вищезазначеними договорами та розрахунками суми позову становить всього 16.339грн.37коп., в тому числі на користь позивача-1 - 2.272грн.66коп., на користь позивача-2 –14.066грн.61коп.

Документального підтвердження здійснення платежів за зазначеними договорами оренди відповідач суду не надав. Не надано ним і заперечень по суті позовних вимог, якими б спростовувалися позовні вимоги прокурора та позивачів.

За таких підстав, позовні вимоги про стягнення 16.339грн.37коп., в тому числі на користь позивача-1 - 2.272грн.66коп., на користь позивача-2 – 14.066грн.61коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні за згодою прокурора та представників позивача-1 і позивача-2 оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

                     В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.                              

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" м.Каховка Херсонської області вул.Семенівське шосе № 1 р/р 262003874010512 в Херсонській обласній дирекції АКП «Укрсоцбанк» МФО 352015 код 30380358:

а) на користь Каховської районної ради м.Каховка Херсонської області вул.К.Маркса № 103 р/р 33211871700199 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24123109 –2.272грн.66коп. основного боргу;

б) на користь Слобідської сільської ради с.Архангельська Слобода Каховського району Херсонської області вул.Урицького № 33 р/р 33214850700214 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 26348887 –14.066грн.61коп. основного боргу;

в) в доход державного бюджету - одержувач управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 – 163грн.39коп. державного мита.           

Наказ надіслати ДПІ Каховського району;

г) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31212259700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 259 –236грн.00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.          

Суддя З.І. Ємленінова

                                                                                Рішення оформлено відповідно до

                                                                      ст. 84 ГПК України і підписано 29.01.2010року.