Постанова № 77416674, 17.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1112/18Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Калиновського В.А. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

представника відповідачів ОСОБА_1

представника третьої особи (Київської районної в м. Полтаві рада) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, (суддя О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 27.07.18) по справі № 816/1112/18

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

треті особи Київська районна у місті Полтаві рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут "Земресурс" ,

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі також відповідач), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська районна у місті Полтаві рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут "Земресурс", у якому просив визнати протиправною відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Половки, 76а, м. Полтава; зобов'язати відповідача повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва за адресою: вул. Половки, 76а, м. Полтава з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 за наслідками розгляду вищевказаної адміністративної справи у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник Київської районної у місті Полтаві ради апеляційну скаргу ОСОБА_3 підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Рішенням двадцять восьмої сесії сьомого скликання Київської районної у м. Полтаві ради надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 76а, площею 1200 кв.м. для ведення садівництва /а.с. 15/.

За замовленням позивача ТОВ "НВІ "Земресурс" розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки /а.с. 10-12/.

Рішенням тридцять другої сесії сьомого скликання Київської районної у м. Полтаві ради внесено зміни до попереднього рішення двадцять восьмої сесії сьомого скликання Київської районної у м. Полтаві ради в частині визначення адреси розташування земельної ділянки, а саме - зазначено назву вулиці "Половки" замість "Половка" /а.с. 16/.

Експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_5 27.03.2018 за вих. №3238/82-18 надано висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за змістом якого проект землеустрою не погоджено у зв'язку з його невідповідністю вимогам земельного законодавства /а.с. 36/. При цьому експертом висловлені такі зауваження та пропозиції до проекту землеустрою: у пояснювальній записці та у завданні на виконання робіт вказати усі рішення, на підставі яких розроблений проект землеустрою; обґрунтувати надання дозволу на розробку проекту землеустрою Київською районною у м. Полтаві радою з у рахуванням того, що відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Не погодившись з даним висновком, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у Київської районної у місті Полтаві ради визначених законом повноважень для надання дозволу на розробку землевпорядної документації щодо відведення у власність земельної ділянки із земель комунальної власності. На переконання суду вищевказані рішення Полтавської міської ради в частині, що стосується регулювання земельних відносин, не відповідають вимогам частини другої статті 19 Конституції України, статті 122 Земельного кодексу України через звуження прав інших громадян територіальної громади міста Полтави у зв'язку з позбавленням останніх права участі в процесі прийняття рішень про розпорядження землями, що належать усій громаді міста Полтави. Суд зауважує, що такі повноваження районних у містах рад не можуть бути збільшені рішеннями міської ради в обсягах, що суперечать вимогам пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з огляду на приписи статті 19 Конституції України, а також те, що регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції саме міських рад. Суд не заперечує наявності у Полтавської міської ради компетенції на ухвалення рішення про утворення та визначення обсягу і меж повноважень районних у місті Полтаві рад. Однак, на переконання суду, відповідні повноваження мають узгоджуватись з приписами статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою визначено перелік питань, вирішення яких віднесено до виключної компетенції міської ради.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки серед іншого на підставі безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності.

Пунктом 6 статті 118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради віднесене вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно зі ст. 11 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

Статтею 41 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів, а саме:

1. Питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад.

2. Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.

3. Обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.

4. Визначений міськими радами обсяг повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів не може змінюватися міською радою без згоди відповідної районної у місті ради протягом даного скликання.

5. Порядок формування, структура, форми діяльності районних у містах рад та їх органів визначаються відповідно до цього та інших законів.

Пунктом 1.2 Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року № 1-рп/2000 надано висновок щодо конституційності даного положення (п.3 ст.41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») та узгодження його як з ч.1 ст.142, так і абзацом 3 п.8 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, відповідно до якого «районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону».

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Так, у відповідності до вищезазначених норм позачерговою п’ятою сесією Полтавської міської ради шостого скликання 24.12.2010 року прийнято рішення “Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин виконавчого комітету Полтавської міської ради та районних у м. Полтаві рад”.

Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що до повноважень Октябрської, Ленінської та Київської районних рад у м. Полтаві належать вирішення питань надання передачі у власність або користування, припинення права користування та вилучення земельних ділянок у тому числі і для будівництва та обслуговування окремих індивідуальних жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до змісту положень ст. 144 Конституції України та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення органів місцевого самоврядування в Україні є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Отже, рішення Полтавської міської ради «Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин виконавчого комітету Полтавської міської ради та районних у місті Полтаві рад» є конституційним і обов`язковими до виконання на відповідній території.

Матеріалами справи підтверджено, що Управлінням з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради 21.10.2013 року за вих. № 01-10-21/625, було надано відповідь із зазначенням інформації про те, що з метою спрощення та прискорення вирішення питань щодо надання, оформлення, продовження та передачі земельних ділянок громадянам міста, керуючись статтями 26, 41 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішенням позачергової п`ятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 24.12.2010 року “Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин виконавчого комітету Полтавської міської ради та районних у місті Полтаві рад” визначено, що до повноважень Октябрської, Ленінської та Київської районних рад у місті Полтаві належить вирішення питань надання передачі у власність або користування, припинення права користування та вилучення земельних ділянок, в тому числі і для будівництва та обслуговування окремих індивідуальних жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Отже відмова у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав відсутності компетенції не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки функції з надання дозволу на розробку проекту землеустрою делеговані Київській районній у місті Полтаві раді рішенням Полтавської міської ради, яке ніким не скасовано та неконституційним не визнано, отже є чинним та обов’язковим для виконання.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, зазначеними в ухвалі від 09.07.2015 року по справі № № 554/4627/14-а.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Згідно ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при його прийнятті судом першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, що привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись ч. 4 ст. 241, 242, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 по справі № 816/1112/18 задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 по справі № 816/1112/18 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 за адресою м. Полтава, вул. Половки, 76а з підстав відсутності компетенції Київської районної у місті Полтаві ради у вирішенні питань (прийнятті рішень) щодо розпорядження землями комунальної власності для ведення індивідуального садівництва - протиправною.

Зобов'язати суб'єкта владних повноважень в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва гр. ОСОБА_3 за адресою м. Полтава, вул. Половки, 76а з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_7Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_8 ОСОБА_9 Повний текст постанови складено та підписано 26.10.2018 р.