Постанова № 77416473, 22.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3730/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Сіренко О.І. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн", Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції – Білова О.В.) від 12.06.2018 (повний текст рішення складено 19.06.2018р.) по справі № 820/3730/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправними дій, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН", звернувся до суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ “Пларіум Юкрєйн” за 2017 рік, зобов'язати відповідача утриматись від проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ “Пларіум Юкрєйн” за 2017 рік;

- визнати протиправними дії відповідача, щодо складання та надіслання вимоги-запиту №13701/10/28-10-50-13-16 від 11.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що камеральну перевірку проведено поза межами строків, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України), за її результатами не складено ані акту, ані довідки, що суперечить приписам ст.ст. 76, 86 ПК України. Також позивач зазначив, що запит підписаний неуповноваженою особою і направлено без підстав, визначених пп. 73.1, 73.2 ст. 73 ПК України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, щодо складання та надіслання вимоги-запиту №13701/10/28-10-50-13-16 від 11.04.2018.

В задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ “Пларіум Юкрєйн” за 2017 рік та зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби утриматись від проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ “Пларіум Юкрєйн” за 2017 рік відмовлено.

Стягнуто з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" у розмірі 881,00 грн.

Не погодившись із судовим рішенням позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з’ясування обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення у частині дослідження підстав протиправності дій з проведення перевірки, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам законодавства, просив скасувати рішення суду Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ “Пларіум Юкрєйн” за 2017 рік та зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби утриматись від проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ “Пларіум Юкрєйн” за 2017 рік, та ухвалити в даній частині нове рішення про задоволення вказаної частини позовних вимог.

Відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив частково скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду в частині задоволених позовних вимог – без змін.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Сторони про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" 27.02.2018 року подало до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби декларацію з податку на прибуток за 2017 рік по строку 27.02.2018, реєстраційний № НОМЕР_1, з фінансовою звітністю.

19.03.2018 року Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено камеральну перевірку вказаної декларації позивача в електронному вигляді.

Як пояснив під час розгляду справи у суді першої інстанції представник відповідача, в ході камеральної перевірки показників, зазначених у податковій звітності, було проведено їх аналіз з наданими показниками фінансової звітності, яка відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПК України є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (співставлення даних податкової та фінансової звітності, динаміка показників в порівнянні з аналогічним та попередніми періодами, визначення відносних та абсолютних показників відхилень).

За результатами такого аналізу на адресу надісланий запит №13701/10/28-10-50-13-18 від 11.04.2018, підписаний заступником начальника Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_1

Позивач, не погоджуючись із правомірністю дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки та щодо складання на надіслання вимоги-запиту, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що запит відповідача №13701/10/28-10-50-13-16 від 11.04.2018 містить посилання на дані податкової звітності позивача за 2017 рік, жодних обставин про протиріччя або недостовірність даних, які в них містяться, в запиті не наведено, так само як і не зазначено фактів, які свідчать про порушення позивачем приписів законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а тому дії податкового органу щодо його складання та надіслання є протиправними. В свою чергу, з огляду на встановлені обставини проведення камеральної перевірки відповідачем, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача порушень при проведенні камеральної перевірки, та як наслідок, необґрунтованості заявлених позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ “Пларіум Юкрєйн” за 2017 рік та зобов'язання утриматись від проведення перевірки.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

В розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги КАС України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.04.2018 року №592/11328/17.

Також, як вказав Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 року по справі №811/119/13-а, обов’язковою ознакою дій суб’єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб’єктів відповідних правовідносин і мають обов’язковий характер.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ “Пларіум Юкрєйн” за 2017 рік та зобов'язання утриматись від проведення перевірки, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, серед іншого, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Отже, проведення камеральних перевірок є правом відповідача, як податкового органу.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 ПК України.

Так, згідно положень вищевказаної статті, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8 ст. 86 ПК України).

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України, платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних положень Закону, колегія суддів дійшла висновку, що у випадку встановлення порушень, податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення і саме таке рішення суб'єкта владних повноважень має безпосередній вплив на стан суб`єктивних прав та обов‘язків платника податків. У разі судового оскарження рішення контролюючого органу при вирішенні спору судом підлягають оцінці і підстави проведення перевірки і факти порушення платником податків податкового та іншого законодавства.

В свою чергу, як вказував під час розгляду справи відповідач, у визначений ст. 76 ПК України строк - 19.03.2018 року, посадовими особами податкового органу проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток за 2017 рік по строку 27.02.2018 року за реєстраційним № НОМЕР_1 в електронному вигляді. За результатами перевірки порушень не виявлено, відповідно акт перевірки не складався.

Враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, оспорювані дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, визнання незаконними дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки оскаржувані дії відповідача не є юридично значимими для позивача.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.

Вказані висновки узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 29.03.2018 року по справі №805/3115/15-а.

На підставі вищевикладеного, за наявністю у відповідача встановленого законом права на проведення камеральної перевірки та враховуючи відсутність прийнятих за її наслідками рішень, які зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов’язків для позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ “Пларіум Юкрєйн” за 2017 рік та зобов'язання утриматись від проведення перевірки.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача, щодо складання та надіслання вимоги-запиту №13701/10/28-10-50-13-16 від 11.04.2018, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Згідно пп.20.1.2 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Порядок отримання податкової інформації контролюючими органами визначений статтею 73 ПК України.

Так, згідно п. 73.3 вищенаведеної статті Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Колегія суддів звертає увагу, що діяльність контролюючого органу та його посадових осіб щодо складання та направлення запиту платнику податків є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу, спрямованою на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків.

Таким чином, саме по собі факт направлення позивачу запиту про надання документів не порушує прав позивача, адже право податкового органу направляти платникам податків письмові запити з метою отримання податкової інформації прямо передбачено чинним законодавством України.

В свою чергу, визначаючи правові наслідки недодержання вказаних вимог, законодавець визначив, що платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на запит, якщо він складений з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що саме у разі прийняття податковим органом відповідного рішення за наслідками перевірки та його судового оскарження, при вирішенні спору судом підлягають оцінці і підстави проведення перевірки (зокрема, перевіряється відповідність запиту контролюючого органу вимогам закону і підстави ненадання платником податків документів на запит), і факти порушення платником податків податкового та іншого законодавства.

Таким чином, в даному випадку відсутній об'єкт судового захисту в межах спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної частини позовних вимог, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині є незаконим та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог, із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову. В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 по справі №820/3730/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн" відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018р. по справі № 820/3730/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 26.10.2018 року.