Постанова № 77415976, 17.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1651/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 (суддя Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 повний текст складено 25.07.18) по справі № 816/1651/18

за позовом ОСОБА_1

до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області

про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2018 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 - без змін. Крім того, клопотав про розгляд справи без участі представника Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Полтавської області.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 в період з 01.09.1987 по 31.12.1994, з 10.12.1995 по 31.03.1999, з 01.04.1999 по 31.12.2004, та з 01.01.2015 по 20.06.2017 працював вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а саме:

- з 01.09.1987 по 31.10.1992 працював в Полтавському тампонажному управлінні об'єднання "Укрнафта" на посадах моториста цементно-піскозмішувального агрегату та моториста цементувального агрегату;

- з 01.11.1992 по 31.12.1994 працював в Полтавському управлінні бурових робіт, яке з 21.01.1994 перейменовано у ВАТ бурова компанія "Букрос" на посаді моториста цементувального агрегату;

- з 11.12.1995 по 31.03.1999 працював в ЗАТ "Бурова інтернаціональна компанія" на посаді моториста цементувального агрегату;

- з 01.04.1999 по 31.12.2004 працював у ТОВ "Інтернефтегазсервіс" на моториста цементувального агрегату;

- з 01.01.2005 по 20.06.2017 працював у ТОВ "КНГ-Сервіс" на посаді моториста цементувального агрегату.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до Гадяцького ОУПФУ із завою щодо перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі в період з 01.09.1987 по 31.12.1994, з 10.12.1995 по 31.03.1999, з 01.04.1999 по 31.12.2004, та з 01.01.2015 по 20.06.2017.

07.03.2018 року листом №10/Г-02 Гадяцьке ОУПФУ повідомило позивача, що для призначення пенсії врахований заробіток за період з 01.07.2000 по 31.12.2011. Коефіцієнт заробітку 2,56377. Період заробітку з 01.09.1987 по 31.08.1992, згідно довідки від 18.01.2012 №6-106, виданої Полтавським тампонажним управлінням ПАТ "Укрнафта", включити до розрахунку заробітку недоцільно, оскільки коефіцієнт заробітку з врахуванням зазначеного періоду менший і становить 2,52751. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробітна плата за цей період, враховуються лише при призначені пенсії. Оскільки відомостей про стаж та зарплату за період з 03.12.2011 року по липень 2017 року в Системі персоніфікованого обліку відсутні, даний період не може бути врахований до розрахунку пенсії.

Період з 01.09.1987 по 31.12.2011 зарахований до стажу роботи для обчислення пенсії на підставі трудової книжки БТ-1 № 0223762 від 18.11.1975 та довідок про заробітну плату від 22.02,2012 № 150/2, видану архівним відділом м. Нягань та № 254, видану ТОВ "КНГ-Сервіс".

Пенсію позивачу призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Як показала перевірка, при обчисленні пенсії взято до уваги страховий стаж тривалістю 38 років 10 місяців 23 дні (врахований по 31.12.2011) та заробітну плату за період з 01.07.2000 по 31.12.2011 роки. З 1 жовтня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», згідно з яким проведений перерахунок пенсії, та розмір пенсії становить 3791 грн. 36 коп.

Не погоджуючись з даною відповіддю Гадяцького ОУПФУ, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За правилами абзаців першого та другого пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ від 10 лютого 1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року № 1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ від 26 вересня 1967 року).

Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Умови щодо застосування пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, також передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.

Працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року (абз.1 п. 5.9 Положення про вахтовий метод організації робіт, затвердженого постановою Державного комітету Союзу РСР з праці і соціальних питань, Президії ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я Союзу РСР від 31 грудня 1987 року № 794/33-82).

Отже, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.

ОСОБА_1 в період з 01.09.1987 по 31.12.1994, з 10.12.1995 по 31.03.1999, з 01.04.1999 по 31.12.2004, та з 01.01.2015 по 20.06.2017 працював вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені статтею 5 зазначеного Указу, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 27 жовтня 2015 року (справа № 21-3324а15) та від 13 квітня 2016 року (справа № 344/9046/15-а).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог в частині зарахування в пільговому обчисленні періоду роботи вахтово-експедиційним методом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Колегія суддів зазначає, що позивачу згідно його заяви первинно призначено пенсію на пільгових умовах за Списком 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з 03.12.2011р. Позивач звертався до управління за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком 2 не як громадяни, які працювали у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

Відповідачем зроблено розрахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за період з 01.09.1987 року по 31.12.2011 року згідно довідки від 22.02.2012 №150/2, виданої архівним відділом м. Нягань з документів архівного фонду ТОВ "Інтернефтегазсервіс" та довідки №254 виданої ТОВ "КНГ-Сервіс".

Для призначення пенсії врахований заробіток за період з 01.07.2000 по 31.12.2011. Коефіцієнт заробітку 2,56377. Період заробітку з 01.09.1987 по 31.08.1992, згідно довідки від 18.01.2012 №6-106, виданої Полтавським тампонажним управлінням ПАТ "Укрнафта", включити до розрахунку заробітку недоцільно, оскільки коефіцієнт заробітку з врахуванням зазначеного періоду менший і становить 2,52751.

Згідно з ст. 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Статтею 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.

Оскільки Угодою врегульовано питання обчислення стажу лише при призначенні пенсії та визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають, підстав для зарахування до страхового стажу періодів роботи після призначення пенсії за межами країни немає.

Частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції, оскільки відомості про стаж та зарплату за період з 03.12.2011 року липень 2017 року в системі персоніфікованого обліку відсутні, даний період не може бути врахований до розрахунку пенсії.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції не розглянуто питання відносно 15% відрахувань з пенсії працюючого пенсіонера, колегія суддів зазначає, що дана вимога не була заявлена в адміністративному позові, ні в уточнених вимогах до адміністративного суду, тому не була предметом розгляду в суді.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 242 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018р. по справі № 816/1651/18 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018р. по справі № 816/1651/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. СпаскінСудді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складений та підписаний: 26.10.2018.