Рішення № 7741582, 03.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.10                                                                                           Справа№ 24/169

За позовом: Львівського міжрайонного транспортного прокурора в особі :

1. Міністерства транспорту та зв’язку України, м.Київ

2. Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”, м.Львів

До відповідача: Львівської міської ради, м.Львів

Про:

- визнання протиправним та скасування пункту 1.2 ухвали Львівської міської ради №1342 від 29.11.2007року в частині надання в оренду ДТГО „Львівська залізниця” земельної ділянки площею 0,2068га за адресою: м.Львів, вул.Дучимінської,10;

- визнання за ДТГО „Львівська залізниця” права на постійне користування земельною ділянкою площею 0,2068га по вул.Дучимінської,10 у м.Львові, на якій розташовані будинок відпочинку локомотивних бригад із побутовими приміщеннями.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від прокурора –Барабаш Д.В. –ст. пом. прокурора

Від позивача-1 – не з’явився

Від позивача-2 –Янковська І.М. –представник,

Від відповідача –Бондаренко М.І. –представник

Суть спору: Позов заявлено про:

- визнання протиправним та скасування пункту 1.2 ухвали Львівської міської ради №1342 від 29.11.2007року в частині надання в оренду ДТГО „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Локомотивне депо Львів-Захід” земельної ділянки площею 0,2068га за адресою: м.Львів, вул.Дучимінської,10;

- визнання за ДТГО „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Локомотивне депо Львів-Захід” права на постійне користування земельною ділянкою площею 0,2068га по вул.Дучимінської,10 у м.Львові, на якій розташовані будинок відпочинку локомотивних бригад із побутовими приміщеннями.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на балансі відокремленого підрозділу „Локомотивне депо Львів-Захід” ДТГО „Львівська залізниця” знаходиться будинок відпочинку локомотивних бригад із побутовими приміщеннями, який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,4702га за адресою м.Львів, вул.Дучимінської,10. На дану будівлю оформлене право державної власності.Листом за № Н-10/3531 від 04.10.2006року позивач-2 (ДТГО „Львівська залізниця”) звернувся до відповідача з проханням надати в постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,4072га за адресою м.Львів, вул.О.Дучимінської,10 та видати Державний акт про постійне користування земельною ділянкою. Ухвалою Львівської міської ради №1342 від 29.11.2007року „Про користування ДТГО „Львівська залізниця” земельними ділянками на вул.О.Дучимінської,10 у м.Львові” ухвалено передати у постійне користування ДТГО „Львівська залізниця” земельну ділянку площею 0.2634га ( п.п. 1.1 пункту 1 ухвали). Решту земельної ділянки площею 0.2068га ухвалено передати в оренду терміном на 5 років у межах червоних ліній ( п.п.1.2 пункту 1 ухвали).

Посилаючись на ст.ст.92,116,123 ЗК України, ст.21 ЗУ „Про основи містобудування”, вказівку Держкомзему України №39 від15.07.1997р. «Щодо дотримання вимог законодавства при передачі у приватну власність земельних ділянок в межах «червоних ліній», прокурор із пунктом 1.2 ухвали №1342 від 29.11.2007року не погоджується та вважає, що відповідачем порушено законні права та інтереси позивачів, у зв’язку з чим звернувся з позовом до суду.

Прокурор та представник позивача-2 в судове засідання з’явились, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Позивач-1 явку представника в судове засідання не забезпечив, в поясненні, зареєстрованому канцелярією суду 14.01.2010року за вх. №348, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у поясненні.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у поданому суду відзиві №1104-вих-33 від 13.01.2010року, зокрема, що надання землі в постійне користування чи в оренду це виключне право органу місцевого самоврядування; що землі в межах «червоних ліній»відносяться до земель загального користування і не можуть бути передані у постійне користування; їх використання здійснюється відповідно до обмежень, які визначаються органами містобудування і архітектури з урахуванням генерального плану населеного пункту.

Ухвалою суду від 14.01.2010р. продовжено строк вирішення спору, встановлений ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні 02.02.2010р. оголошена перерва до 03.02.2010р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статуту Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»( далі - ДТГО„Львівська залізниця”), затвердженого наказом Міністра транспорту та зв»язку України від 31.01.2006р. №80, зареєстрованого 06.02.2006р., ДТГО„Львівська залізниця” засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв»язку України ( орган управління майном) та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України ( Укрзалізниці).

Згідно із свідоцтвом про право власності на нежитлові будівлі від 28.12.2006р., виданим Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради, будинок відпочинку загальною площею 964,4кв.м та побутові приміщення загальною площею 376,8кв.м., розташовані у м. Львові на вул. Дучимінської,10, є державною власністю і закріплені на праві господарського відання за Державним територіально-галузевим об’єднанням „Львівська залізниця”.

22.01.2007р. проведена реєстрація права власності на вказане нерухоме майно, що підтверджено витягом № 13299903 про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

В жовтні 2006р. ДТГО „Львівська залізниця” звернулася до міської ради із заявою

№ Н-10/3531 про надання у постійне користування земельних ділянок для обслуговування будинків, що перебувають на балансі відокремленого підрозділу„Локомотивне депо Львів-Захід” ДТГО „Львівська залізниця”, в т.ч. про надання у постійне користування земельної ділянки площею 0,4702га для обслуговування будинку відпочинку локомотивних бригад, розташованого у м. Львові на вул. Дучимінської,10.

До заяви додана технічна документація №01 із землеустрою, розроблена КП «Львівське бюро експертів оцінювачів». Відповідно до плану території, загальна площа земельної ділянки на вул. Дучимінської,10 становить 0,4702га, з яких 0,2068 га за червоною лінією. Під забудовою зайнято 0,0941 га

Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради надало висновок від 16.05.2006р. № 2-6210/20 про наявність містобудівельних обмежень щодо користування названою земельною ділянкою на вул. Дучимінської,10, згідно з яким погодило надання в постійне користування для обслуговування існуючих будівель частини земельної ділянки площею 0,2634га. Щодо іншої частини земельної ділянки площею 0,2068га, яка розміщена в межах червоних ліній, погодило надання її в короткострокову оренду терміном на 5 років Як вбачається із відповіді від 23.06.2008р. № 2-6539/2401, наданої Управлінням архітектури на звернення позивача, земельна ділянка площею 0,2068га на вул. Дучимінської,10, розміщена в межах червоних ліній автомагістралі районного значення, будівництво якої передбачено Генеральним планом розвитку м. Львова, розробленим в 1992р., затвердженим ухвалою Львівської міської ради від 29.08.1993р.

Землевпорядна документація одержала позитивний висновок державної експертизи від 19.02.2007р. №471, проведеної Львівським обласним головним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України, проте в.10.2 «Пропозиції»цього висновку запропоновано Львівській міській раді при прийнятті рішення про надання земельної ділянки розглянути вимоги, викладені у висновку Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради.

Львівська міська рада прийняла ухвалу №1342 від 29.11.2007року „Про користування ДТГО „Львівська залізниця” земельними ділянками на вул.О.Дучимінської,10 у м.Львові”, якою ухвалено передати ДТГО „Львівська залізниця”:

-          земельну ділянку площею 0.2634га. у постійне користування ( п.п. 1.1 пункту 1ухвали) ;

-          земельну ділянку площею 0.2068га в оренду терміном на 5 років в межах червоних ліній з обмеженнями( п.п. 1.2 пункту 1ухвали).

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради –сесії.

Стаття 92 Земельного кодексу України передбачає, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Інститут постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам визначено статтею 123 Земельного кодексу України, згідно із якою надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, органом архітектури та ін., і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання в користування земельної ділянки ( ст.123 ЗК України).

Згідно статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В силу ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З аналізу названих вище норм випливає, що особа, яка бажає одержати земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, у постійне користування чи в оренду, подає у відповідний орган заяву ( клопотання) у порядку, визначеному статтями 118,123 ЗК України. При наданні земельних ділянок у постійне користування статтею 123 ЗК України ( в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваної ухвали №1342 від 29.11.2007року) передбачено порядок узгодження розробленого проекту відведення земельних ділянок, а саме, необхідність отримання позитивних висновків ( погоджень) відповідних органів, зокрема, органу містобудування і архітектури. Погоджений проект відведення направляється на державну землевпорядну експертизу, яка перевіряє відповідність проектної документації вимогам земельного законодавства і нормативно-технічних документів. За результатами розгляду заяви ( клопотання) та землевпорядної документації відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання чи про відмову у наданні земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач-2, за яким закріплені на праві господарського відання будівлі, що є державною власністю, розташовані у м. Львові на вул. Дучимінської,10,звернувся до відповідача із заявою про надання в постійне користування земельної ділянки площею 0,4702га для обслуговування будинку відпочинку локомотивних бригад, в т.ч. частини земельної ділянки площею 0,2068га, яка розміщена в межах червоних ліній. Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради погодило передачу в постійне користування лише частини земельної ділянки площею 0.2634га., та не погодило передачу в постійне користування іншої частини земельної ділянки площею 0.2068га, яка розміщена в межах червоних ліній автомагістралі районного значення, будівництво якої передбачено Генеральним планом розвитку м. Львова.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач-2 погодився з таким висновком Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради, оскільки висновок не оскаржений у встановленому законом порядку.

З урахуванням висновку Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради та висновку державної землевпорядної експертизи, ухвалою №1342 від 29.11.2007року відповідач надав позивачу-2 у постійне користування частину земельної ділянки площею 0.2634га., іншу частину земельної ділянки площею 0,2068га, яка розміщена в межах червоних ліній, ухвалив надати в оренду.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про планування і забудову територій» червоні лінії –це визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.

Статтею 14 ЗУ «Про планування і забудову територій» встановлено, що план червоних ліній є складовою частиною генерального плану населеного пункту (детального плану території) або може бути окремою містобудівною документацією.

Відповідно до планів червоних ліній сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень:

встановлюють межі земель загального користування населених пунктів;

вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок, встановлюють на відповідній території єдині умови та обмеження використання земель, визначених для містобудівних потреб;

визначають технічні умови для розміщення та утримання інженерно-транспортної інфраструктури.

Отже, план червоних ліній є складовою частиною генерального плану населеного пункту і міська рада вирішує питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок відповідно до плану червоних ліній на відповідній території.

На підставі викладеного суд вважає, що прокурором та позивачами не доведено неправомірність ненадання позивачу-2 у постійне користування земельної ділянки площею 0.2068га, яка знаходиться в межах червоних ліній.

Слід зазначити, що вказівка Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.07.1997р. №39 «Щодо дотримання вимог законодавства при передачі у приватну власність земельних ділянок в межах «червоних ліній», на яку є посилання у позовній заяві, то ця вказівка не регулює спірних взаємовідносин, оскільки стосується дотримання вимог законодавства при передачі земельних ділянок у приватну власність.

Щодо п.п.1.2 пункту 1 ухвали №1342, згідно з яким частина земельної ділянки площею 0.2068га, яка знаходиться в межах червоних ліній, передається позивачу-2 в оренду терміном на 5 років, то, на думку суду, в цій частині ухвала суперечить чинному законодавству та порушує права позивачів, оскільки позивачі не зверталися до відповідача про надання в оренду земельної ділянки площею 0.2068га., не було їх волевиявлення на отримання в оренду цієї земельної ділянки. Чинним законодавством не передбачено прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки без відповідного звернення особи, яка бажає отримати в оренду земельну ділянку, тому в цій частині ухвала є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України( в редакції чинній на момент прийняття оспорюваної ухвали №1342) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем, документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування, та його державної реєстрації.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 05.03.2009) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Вирішення питання про надання у постійне користування чи в оренду тих чи інших земельних ділянок, в т.ч. в межах червоних ліній належить до виключної компетенції міської ради.

Правовою підставою для надання земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, у постійне користування чи в оренду є рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою ( п.3 ст.126 ЗК України).

Отже, суб'єкт господарювання має право на постійне користування земельною ділянкою лише у випадку прийняття відповідним органом рішення про надання йому в постійне користування земельної ділянки, отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою і його державної реєстрації.

Позивач-2 не набув у встановленому порядку права постійного користування земельною ділянкою площею 0,2068га по вул.Дучимінської,10 у м.Львові, оскільки рішення про надання йому у постійне користування земельної ділянки міською радою не прийняте, він не отримав державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, державна реєстрація його права постійного користування цією земельною ділянкою не проведена.

Слід також зазначити, як вбачається із кадастрового плану, будинок відпочинку локомотивних бригад із побутовими приміщеннями, розташований на тій частині земельної ділянки площею 0.2634га. по вул.Дучимінської,10, яка надана позивачу-2 у постійне користування, та яка не знаходиться в межах червоних ліній.

Відтак, суд вважає безпідставною вимогу про визнання за ДТГО „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Локомотивне депо Львів-Захід” права на постійне користування земельною ділянкою площею 0,2068га по вул.Дучимінської,10 у м.Львові, на якій розташовані будинок відпочинку локомотивних бригад із побутовими приміщеннями, і такою, що до задоволення не підлягає.

Посилання у позовній заяві на ст.21 ЗУ „Про основи містобудування” є безпідставним. Названою статтею передбачено, що землі, визначені для перспективного розвитку населених пунктів, спорудження конкретних об»єктів, до часу їх вилучення і надання для містобудівних потреб використовуються власниками землі, землекористувачами відповідно до земельного законодавства. ДГТО «Львівська залізниця»не є власником чи землекористувачем земельної ділянки площею 0.2068га, яка знаходиться в межах червоних ліній, в розумінні ст.ст. 125,126 Земельного кодексу, оскільки її право землекористування на цю частину земельної ділянки не підтверджене правовстановлюючими документами.

З огляду на те, що в частині вимоги про визнання протиправним та скасування п.п.1.2 пункту1 ухвали №1342, спір виник з вини відповідача, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 22, 23, 29, 33, 34, 36, 43, 49, 69, 77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати ухвалу 7-ї сесії 5-го скликання Львівської міської ради від 29.11.2007р. №1342 „Про користування ДТГО „Львівська залізниця” земельними ділянками на вул.О.Дучимінської,10 у м.Львові” в частині п.п 1.2 пункту 1 цієї ухвали про передачу в оренду ДТГО „Львівська залізниця” земельної ділянки площею 0,2068га за адресою: м.Львів, вул.Дучимінської,10.

2.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.          Стягнути з Львівської міської ради, ідент. код.04055896, адреса: м. Львів, пл. Ринок,1 в доход державного бюджету 85 грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя