Постанова № 77415795, 22.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.

22 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2995/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 21.06.2018 (12:25 год., повний текст складено 25.06.2018) по справі № 820/2995/18

за позовом ОСОБА_1

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1І.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківсьої об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту – відповідач, Харківська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 32-13-04 від 17.05.2016 щодо нарахування транспортного податку у сумі 25000,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року по справі № 820/2995/18 адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Незалежності, буд. 111, с. Покотилівка, Харківський район, Харківська область, 62458, код НОМЕР_1) до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (пров. Академіка Підгорного, буд. 3, м. Харків, 61046, код 39859695) про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 32-13-04 від 17.05.2016.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (вул. Незалежності, буд. 111, с. Покотилівка, Харківський район, Харківська область, 62458, код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (пров. Академіка Підгорного, буд. 3, м. Харків, 61046, код 39859695).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року по справі № 820/2995/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що станом 16.05.2018 за Методикою розрахунку вартості транспортного засобу - середньоринкова вартість легкового автомобіля марки LEND ROVER, модель «RANGE ROVER» 2013 року випуску з об’ємом Двигуна 4999 куб. см., тип пального - бензин, державний номер АХ 0001СК, (дата реєстрації транспортного засобу 17.12.2013 p.), для цілей оподаткування транспортним податком становить 2 501 262,92 грн. (6 413 494,67 грн. * 39/100). Такий розмір визначався станом на 2018 рік (при віці 5 років авто з більшим коефіцієнтом коригування), тому середньоринкова вартість є меншою, ніж була станом на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 32-13-04 від 17.05.2016 p., коли вік авто складав 3 роки (при віці 3 роки авто з меншим коефіцієнтом коригування).

Крім того, у наданому Мінекономрозвитку переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року, наявний легковий автомобіль позивача.

Отже, автомобіль, який належить позивачу на праві власності, згідно пп.267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України у 2016 році є об’єктом оподаткування транспортним податком. Що спростовує висновки суду першої інстанції про неправомірність прийняття спірного повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, легковий універсал, шасі SALGA2EFXEA136487, об'єм двигуна 4999 куб. см., рік випуску 2013, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 12).

17.05.2016 Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 32-13-04, яким відповідно до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, позивачу нараховано суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок в розмірі 25000,00 грн за 2016 рік.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, не надав суду належних та допустимих доказів визначення середньоринкової вартості транспортного засобу позивача для розрахунку податкового зобов'язання у травні 2016 року, визначив середньоринкову вартість автомобіля позивача у 2016 році без врахування дійсних характеристик автомобіля позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII , який набрав чинності 01 січня 2016 року було внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.

Так, відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Базою оподаткування, у відповідності до п.п. 267.3.1 п.267.1 ст. 267 Податкового кодексу, є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з положеннями п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст.267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Зі змісту наведених законодавчих норм вбачається, що із набранням чинності вказаними положеннями ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України №909-VIII від 24.12.2015 року), власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, є платниками транспортного податку.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 р. визначена у розмірі 1378 гривень.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 66 від 18.02.2016 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком (далі - Методика).

Згідно з пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576) за формулою формулою: ОСОБА_2 = Цн * (Г/100) * (1 ± (Гк /100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

В додатку 2 до Порядку вказано, що нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів складає 27 тис. км., а також наводиться таблиця значень коефіцієнта коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом і транспортних засобів.

При цьому, за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

За пунктом 4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

В силу пункту 11 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни автомобілів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових автомобілів.

Згідно з пунктом 12 Методики, коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі, коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункти 13, 14 Методики).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано лист Мінекономрозвитку від 06.07.2016 вих. №3252-08/20315-03, отриманий Державною фіскальною службою, відповідно до якого надано інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про державний бюджет на 2016 рік" станом на 1 січня 2016 року. У додатку №1 до вищенаведеного листа надано інформацію щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП "Держзовнішінформ". Серед переліку транспортних засобів зазначений автомобіль: LAND ROVER, модель RANGE ROVER, 5.0, внутрішнього згорання, бензин, строк експлуатації легкового автомобіля до 5 років.

Разом з цим, з огляду на дату вказаного листа (06.07.2016) та дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення (17.05.2016) слід зауважити, що інформація щодо належного позивачу автомобіля, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в розпорядженні відповідача була відсутня, а тому не могла бути використана в офіційний спосіб.

Крім того, об'єм циліндрів двигуна відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіля позивача становить 4.999, а не 5.0. як зазначено у переліку.

Посилання відповідача на скріншот з сайту Мінекономрозвитку, на якому здійснено розрахунок вартості транспортного засобу позивача за такими критеріями: марка: LAND ROVER, модель RANGE ROVER, 5.0, внутрішнього згорання, бензин, рік випуску: 2013, як на підставу правомірності визначення вартості автомобіля колегія суддів відхиляє, оскільки вказаний розрахунок проведено у 2018 році, з урахуванням зміни методики визначення середньоринкової вартості автомобілів. Доказів проведення розрахунку у 2016 році та отримання відповідної інформації до прийняття податкового повідомлення -рішення відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення № 32-13-04 від 17.05.2016, яким відповідно до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок в розмірі 25000,00 грн за 2016 рік., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, тому наявні підстави для скасування вищевказаного рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 820/2995/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 26.10.2018.