Ухвала суду № 77414796, 23.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/787/18

Номер справи місцевого суду: 494/75/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Котелевського Р.І.

суддів: Кадегроб А.І., Прібилова В.М.

за участю:

секретаря – Тьосової Я.В.

прокурора – Нікітіна Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Березівського районного суду Одеської області від 26.03.2018 року по кримінальному провадженню №12016160260000611 від 07.11.2016 року, -

встановив:

оскаржуваним вироком районного суду обвинувачені:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадяни України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,

визнаний винним та засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, українець, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимий,

визнаний винним та засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, українець, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, силу ст.89 КК України не маючий судимості,

визнаний винним та засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_12, не одружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, раніше судимий:

- 27.07.2017 року Березівським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, у відповідності до вимог ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; - 07.09.2017 року Березівським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

визнаний винним та засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі. Вироки Березівського районного суду Одеської області від 27.07.2017 року та від 07.09.2017 року виконуються самостійно. Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишений без змін. Строк відбування покарання відраховується з 15 березня 2017 року.

Доля речових доказів по справі вирішена у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Згідно з вироком районного суду обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 визнані винуватим за вчинення злочину за наступних обставин.

15.06.2016 року, близько 13:00 год., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно та протиправно, а ОСОБА_2 повторно, з корисних мотивів, через незачинені двері проникли до приміщення контори ТОВ «Жовтнівка», що розташоване за адресою: вул. Дачна 3, с. Жовтнівка, Березівського району, Одеської області, звідки таємно викрали два металевих сейфи, один блакитного кольору вартістю 382 грн., а інший червоно-чорного кольору вартістю 594 грн., на загальну суму 976 грн., чим спричинили матеріальну шкоду ТОВ «Жовтнівка».

Не погоджуючись з вироком районного суду обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та доведеність його вини у вчинені злочину, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, посилається на суворість призначеного йому покарання, посилаючись на те, що районний суд, при призначені покарання, не врахував обставин, які пом’якшують покарання, зокрема його щире каяття та відсутність претензій матеріального характеру від потерпілого. Обвинувачений просить вирок суду змінити та призначити йому більш м’яке покарання.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокурор та представник потерпілого вирок суду не оскаржували.

У відповідності до вимог ч.4 ст.401, ч.4 ст.405 КПК України судовий розгляд в суді апеляційної інстанції проведено за відсутністю обвинуваченого, оскільки останній не заявляв клопотання про участь в апеляційному розгляді.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме в таємному викрадені чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому повторно, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в ній доказами, які судом досліджувались в обсязі, визначеному в порядку ч.3 ст.349 КПК України, в зв’язку в визнанням обвинуваченими своєї вини в повному обсязі. Ці обставини обвинуваченим не оспорюються, а тому вони не є предметом апеляційного розгляду, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.

Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіряючи вирок районного суду на відповідність його вимогам закону, апеляційний суд приходить до висновку про його законність, обґрунтованість та вмотивованість.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 про невірне застосування районним судом вимог кримінального закону при призначені покарання, з підстав його суворості, то вони є безпідставними, з огляду на таке.

Вирішуючи питання про те, яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому ОСОБА_2 і чи повинен він його відбувати, суд першої інстанції врахував обставину, яка у відповідності до ст. 66 КК України пом’якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, а також врахував відсутність обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, правильно врахувавши зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції, з урахуванням вимог ст.ст. 50, 65 КК України, прийшов до вірного висновку, що виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства.

З огляду на зазначене, доводи обвинуваченого, на які він посилається в своїй апеляційній скарзі, судом першої інстанції були враховані в повній мірі. При цьому, районний суд врахував всі обставини справи, у тому числі і одну пом’якшуючу покарання обставину, на яку посилається у своїй скарзі обвинувачений, а тому підстав для пом’якшення покарання апеляційний суд не вбачає.

Посилання обвинуваченого, як на обставину, яка пом’якшує покарання на те, що викрадене майно було повернуто потерпілому, не є тією обставиною, за існуванням якої можна пом’якшити призначене покарання, оскільки повернення викраденого в результаті вчинення злочину майно потерпілого, було здійснено тільки завдяки розкриттю злочину правоохоронними органами. За таких підстав посилання обвинуваченого на неврахування зазначеної обставини, як пом’якшуючої покарання, є безпідставними.

Таким чином, незважаючи на доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 призначене обвинуваченому покарання, як за своїм видом, так і розміром, не може бути визнане явно несправедливим внаслідок суворості та служити підставою для зміни вироку, оскільки, з урахуванням обставин наведених у вироку, воно відповідає ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, тобто для досягнення мети покарання, відповідно до положень, які містяться в ст. 50 КК України.

Істотних порушень вимог КПК України, які б слугували підставами для скасування або зміни вироку, апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, оскільки апеляційна скарга обвинуваченого не містить у собі достатніх підстав для зміни вироку суду шляхом пом’якшення призначеного обвинуваченому покарання, та судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких нових обставин, які не були враховані судом першої інстанції при ухвалені вироку, і які б пом’якшували або суттєво могли знизити призначене обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, про що просить обвинувачений, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок районного суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а вирок Березівського районного суду Одеської області від 26.03.2018 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11,– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії даної ухвали.

Судді апеляційного суду Одеської області

Р.І. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Прібилов