Рішення № 7741433, 04.02.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.2010                                                             Справа № 18/123

За позовом Приватного підприємства „Магнат ойл”, м. Ужгород

до ПАТ „Фірма ”Нафтогазбуд” в особі БУ №21 ПАТ „Фірма”Нафтогазбуд”, м. Ужгород

про стягнення суми 10060 гривень 26 коп.

Суддя господарського суду –Кривка В.П.

представники:

Позивача –не з’явився;

Відповідача –не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством „Магнат ойл”, м. Ужгород заявлено позов до ПАТ „Фірма ”Нафтогазбуд” в особі БУ №21 ПАТ „Фірма”Нафтогазбуд”, м. Ужгород про стягнення суми 10060 гривень 26 коп.

У судовому засіданні 25.11.2009 року до 10.12.2009 року судом оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що у відповідача внаслідок відпуску Приватного підприємства „Магнат ойл” товару на підставі видаткових накладних №434 від 18.05.2009 року та №681 від 15.07.2009 року виникли цивільно-правові зобов’язання щодо його оплати. Свої вимоги позивач обґрунтовує доданими до позовних матеріалів доказами, зокрема про відпуск та отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 9 780 грн. У зв’язку з неоплатою товару відповідно до умов закону позивач просить стягнути з відповідача 10 060,26 грн., в тому числі 9 780 грн. основного боргу,166,69 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних в сумі 113,3 грн., Крім цього, заявник просить стягнути з відповідача 600 грн. витрат пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

У ході судового розгляду уповноважений представник відповідача подав суду письмові матеріали щодо зміни організаційно правової форми суб’єкта господарювання ЗАТ фірма „Нафтогазбуд” в ПАТ „Фірма ”Нафтогазбуд” та реорганізації структурного підрозділу - спеціалізованого управління „Свалява - газ”, м. Свалява шляхом приєднання до БУ №21 ПАТ „Фірма”Нафтогазбуд”, у зв’язку з чим ухвалою від 23.12.2009 року судом було здійснено заміну первісного відповідача на належного відповідача –ПАТ „Фірма ”Нафтогазбуд” в особі БУ №21 ПАТ „Фірма”Нафтогазбуд”, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Урожайна, 24. Між тим, відповідач проти заявлених вимог не заперечував, викладені заявником доводи не спростовував, витребувані судом документи по суті спору не подавав, причин невиконання вимог суду та неявки в подальші судові засідання не повідомляв, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи,

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 04.02.2010 року у справі № 18/123

суд встановив:

Згідно видаткових накладних №434 від 18.05.2009 року та №681 від 15.07.2009 року та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПЕ №778153 від 29.05.2009р. та ЯПЕ №778190 від 30.07.2009р. приватним підприємством „Магнат ойл”, м. Ужгород повністю доведено відпуск та отримання товару відповідачем на загальну суму 9 780 грн. (а.с. 11-16).

У зв’язку з не оплатою за отриманий товар, 15.09.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією, якою повідомлено про наявність заборгованості за відпущений товар та заявлено вимогу щодо її оплати, проте відповідач на вказану вимогу належним чином не відреагував, борг не погасив (а.с.9-10 ).

За таких обставин, заявлена позивачем вимога про стягнення непогашеної заборгованості за відпущений товар в сумі 9 780 грн. належним чином доведена матеріалами справи, відповідачем у встановленому порядку не спростована та не заперечена.

Статтею 11 ЦК України регламентовано, що цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки. Аналізуючи дійсні обставини справи суд дійшов висновку, що цивільні відносини сторін характеризуються, як правовідносини з приводу виникнення зобов’язань внаслідок вчинення правочину купівлі-продажу. Згідно зі ст. 509 зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку в порядку, за даних обставин, визначених ч.2 ст. 530 ЦК України.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 9 780 грн. заборгованості.

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов’язань позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача сум інфляційних нарахувань та 3% річних, які відповідно до розрахунку зазначено 166,69 грн. (заявлений період прострочення 01.09.2009 року –31.10.2009 –31.10.2009 року) та 113,3 грн. (заявлений період прострочення 19.06.2009 року –11.11.2009 року).

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між тим, вимоги про стягнення суми 166,69 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних в сумі 113,3 грн. підлягають до задоволення частково, оскільки, позивачем при їх нарахуванні не враховано вимог ч.2 ст. 530 ЦК України щодо виникнення у відповідача грошових зобов’язань, а тому до стягнення підлягає сума 41 грн. -3% річних та 88,02 грн. –інфляційні нарахування (період прострочення з 22.09.2009 року по 11.11.2009 року). За рештою заявлених вимог у зазначеній частині слід відмовити.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 04.02.2010 року у справі № 18/123

Крім цього, матеріалами справи доведено також позовні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат на послуги правового характеру, що підтверджено угодою про надання правової допомоги від 02.11.2009 року, узгодженим актом прийняття наданих послуг та платіжним дорученням №1501 від 05.11.2009 року про їх оплату в сумі 600 грн. (а.с. 17.19).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог і становлять 100 грн. 37 коп. держмита та 232 грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а також 590 грн. 40 коп. витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст. ст. 11, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ПАТ „Фірма ”Нафтогазбуд” в особі БУ №21 ПАТ „Фірма”Нафтогазбуд”, м. Ужгород, вул. Урожайна, 28А (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01293984) на користь Приватного підприємства „Магнат ойл”, м. Ужгород, вул. Богомольця 30/3 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ32746866) суму 9 909 (Дев’ять тисяч дев’ятсот дев’ять) грн. 02 коп., а також суму 100 (Сто) грн. 37 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 232 (Двісті тридцять дві) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 590 (П’ятсот дев’яносто) грн. 40 коп. витрат на правову допомогу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя В. Кривка