Рішення № 77411987, 25.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 жовтня 2018 р. № 2040/7890/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В., розглянувши в письмовому спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 61085, код НОМЕР_1) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Харківського Обласного Військового Комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ..." та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014р.; зобов'язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року та зобов'язати відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 10.07.2018 р. позивач звернувся із заявою до відповідача - Харківського ОВК про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з встановленням йому інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби.

До вказаної заяви позивач додав усі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р. (далі - «Порядок № 975»).

Згідно п. 13 Порядку № 975 - у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів керівник відповідача мав подати розпоряднику бюджетних коштів (МО України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені у п. п. 10 і 11 цього Порядку.

Відповідачем вказані приписи не виконані.

В судове засідання позивач та його представник не прибули, але надали клопотання, в якому позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити. Розглядати справу за їх відсутності.

Представник відповідача Харківського обласного військового комісаріату в судове засідання не прибув, але надав до суду заперечення, в яких проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони у судове засідання не з'явились, та у відповідності до ч. 2 ст. 379 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до ст. 379 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач проходив військову службу та приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан

В період проходження служби позивач отримав поранення та контузію в наслідок чого в подальшому отримав інвалідність.

07.06.2018р. позивачу при повторному огляді була встановлена II група інвалідності з причин поранення, контузії та захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.

Суд вказує, що згідно п. З Порядку 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

На момент встановлення позивачу у 2015р. інвалідності право позивача визначено пп.1 п. 6 Порядку 975 та пп.4 п.2 ст. 16 Закону, оскільки причинами інвалідності у позивача є поранення, контузія та захворювання пов'язані з виконання обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК.

Судом встановлено, що 10.07.2018р. позивач звернувся на адресу ХОВК с заявою про виплату одноразової грошової допомоги, форма даної заяви затверджена Додатком 12 до Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року .

Але, Харківським Обласним Військовим Комісаріатом не подано у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок, щодо виплати одноразової грошової допомоги та документи передбачені п.4.7. Наказу 530 та п.п. 10 і П. Порядку затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013р. за №975.

Про дану бездіяльність позивач дізнався з листа від ХОВК від 06.09.2018 року №2508/ВСЗ, в якому зазначено, що позивачем не подано документ про обставини поранення та позивач звільнявся з лав Прикордонний військ КДБ СРСР.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист.

Відповідно до Додатку 12 та п.4.7. Наказу 530 та п. 11 Порядку 975 позивач 10.07.2018р. подав заяву (з всіма передбаченими додатками) про отримання одноразової грошової допомоги до Харківського обласного Військового Комісаріату.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4.7. Наказу №530 та п. 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 4.7. Наказу №530 та п. 11 Порядку №975.

Однак відповідач не дотримався процедурних вимог визначених п.4.7. Наказу 530 та п. 13 Порядком №975.

Таким чином після отримання від позивача заяви від 10.07.2018р. з усіма передбаченими додатками про отримання одноразової грошової допомоги дій, передбачених п. 13 Порядку №975 та Наказу №530 Харківським обласним Військовим Комісаріатом виконано не було, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 13 Порядку №975 та Наказу №530.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402) причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК (військово - лікарська комісія) цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

П.21.21. Положення №402, відповідно до якого - за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців-учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження {висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн (63-94-п), посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Саме в такому порядку встановлювався причинний зв'язок отримання поранення позивачу, тому посилання Відповідача на відсутність серед документів поданих для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, довідки або документу про причини та обставини поранення є безпідставними, не обґрунтованими та протиправними.

Крім того, що довідка на яку посилається відповідач, наведена у додатку № 5 до Положення 402, яка визначає, що поранення отримано не в стані алкогольного сп'яніння тощо, видається лише з 14 серпня 2008 року коли МО України було видано Наказ № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, а позивач був звільнений з військової служби у 1984р. і на той період не було такої форми довідки.

Також суд вважає за необхідне вказати, що згідно постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року №1431- XII всі військові формування, дислоковані на території республіки були підпорядковані Верховній Раді України та було утворено Міністерство оборони України.

Таким чином всі військові комісаріати дислоковані на території України були підпорядковані Верховній Раді України, а згодом Міністерству оборони України.

В даний період позивач був на обліку у військовому комісаріаті, який був підпорядкований Міністерству оборони України.

Постійне місце проживання позивач вибрав у 1991 році Україну.

Так, статтями 1, 2 Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, яка набула чинності для України 14.02.1992, встановлено, що за військовослужбовцями, особами, які звільнились з військової служби і проживають на території держав-учасниць Співдружності, а також членами їхніх сімей зберігаються права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей не допускаються.

Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально-економічних та особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей відповідно до норм міжнародного права і положень цієї Угоди.

Статтею 4 зазначеної Угоди передбачено, що держави-учасниці Співдружності беруть на себе зобов'язання у 1992 році розробити і прийняти взаємо-погоджені законодавчі акти про соціальний захист військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей.

Отже, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів ратифікованих Верховною Радою України, позивач має всю повноту соціально правового захисту військовослужбовців відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до статті 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме Міністерством оборони України.

Ст. 4 Закону СРСР «Про загально військовий обов'язок» від 12.10.1967р. зазначено, що Збройні Сили СРСР складаються з Радянської Армії, Військово - Морського Флоту, Прикордонних і внутрішніх військ.

Відповідно до ст. 4 Закону СРСР «Про загально військовий обов'язок» від 12.10.1967р. позивач проходив військову службу в Збройних Силах СРСР та звільнявся за наказом Міністра оборони СРСР.

Причинний зв'язок поранення позивача під час виконання обов'язкові військової служби в період перебування в Афганістані встановлений ЦВЛК Міністерства Оборони України .

А від так, одноразову грошову допомогу позивачу повинно виплатити саме Міністерства оборони України.

Слід відзначити, що додаткові гарантій соціальної захищеності такої категорії громадян, як позивач потребує, як під час проходження служби, так і після її закінчення, що зумовлено насамперед тим, що служба у Збройних Силах, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (див. рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,61085, код НОМЕР_1) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського Обласного Військового Комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ..." та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014р.

Зобов'язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.В. Зінченко