Рішення № 77411504, 26.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4948/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області:

ВП №56721989 від 11.09.2018 року про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн.,

ВП №56721989 від 11.09.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892грн.,

ВП №56721841 від 20.09.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн.,

ВП №56721841 від 20.09.2018 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн.

Позов вмотивовано наступним.

По-перше: Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2018р. та додатковим рішенням від 23.03.2018 по справі №815/508/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постанови КМУ від 11.11.2015 № 988, довідки №633 від 2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018р. апеляційну скаргу Головного управління було повернуто апелянту. Зазначену ухвалу було отримано головним управлінням 07.06.2018 р.

16.07.2018р. до Головного управління надійшли постанова ВП №56721841 від 09.07.2018р. та постанова ВП №56721989 від 09.07.2018 відділу примусового виконання рішень управління про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується штампом вхідної документації на супровідному листі.

На виконання зазначених постанов, Головним управлінням 25.07.2018р. направлено листа №12126/03 про виконання рішення до Управління ДВС, в якому зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2018р. та ухвал Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018р., що надійшли до Головного управління 07.06.2018, головним управлінням 08.06.2018р. проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом України від 23.12.2015 №900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постанови КМУ від 11.11.2015 № 988, довідки № 633 від 2017 р.

Пенсія в перерахованому згідно з рішенням суду розмірі виплачується з 01.07.2018р., а доплата за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 в сумі 257,04 грн. 05.07.2018р. зарахована на його картковий рахунок в ПАТ «Державний ощадний банк України».

Борг за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 1028,16 грн. буде виплачено після виділення коштів на фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Отже, донараховану суму пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року може бути виплачено в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України.

Виходячи з наведених обставин, головне управління виконало рішення суду ще до відкриття виконавчого провадження, про що повідомило відділ примусового виконання рішень листом від 25.07.2018 з наданням підтверджуючих документів.

Таким чином, головним управлінням виконано всі вимоги виконавчого листа №815/508/18 від 12.06.2018 р, а відтак, керуючись положенням п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження №56721841 та №56721989 підлягало закінченню у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Однак, будучи проінформованим про стан виконання рішення суду головним управлінням, державний виконавець все одно виніс постанови про накладання штрафів від 08.08.2018 ВП №56721841 та від 15.08.2018 ВП№56721989 за невиконане рішення суду.

Головним управління постанови про накладання штрафів від 08.08.2018р. ВП №56721841 та від 15.08.2018 ВП№56721989 оскаржено до Одеського окружного адміністративного суду, відкрито провадження по справі №1540/4331/18.

По друге: щодо необґрунтованості постанови ВП №56721841 від 20.09.2018 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. та постанови ВП №56721989 від 11.09.2018 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.

Підставою для їх винесення є невиконання у повному обсязі рішення суду, однак, як зазначалося вище, головне управління листом від 25.07.2018 повідомило відділ примусового виконання рішень про те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 по справі №815/508/18, та додаткового рішення від 23.03.2018 №815/508/18, які набрали законної сили на підставі ухвал Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 р. що надійшли 07.06.2018 та наданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області довідки від 17.05.2017 ОСОБА_1 08.06.2018 проведено перерахунок пенсії.

Отже, дії головного управління щодо виконання судового рішення були реалізовані своєчасно, в результаті чого підстави для винесення постанов про накладення штрафу були відсутні.

Згідно ч.9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

17.09.2018 р. до головного управління з Управління ДВС надійшла постанова від 11.09.2018 № 56721989 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн.

20.09.2018 Управлінням ДВС винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн, про що Головне управління дізналося через Автоматизовану систему виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 18.10.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, передбаченими ст.287 КАСУ.

25.10.2018 р. за вхід. № ЕП/5983/18 надійшов відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтований наступним.

На. виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 09.07.2018р. перебуває виконавче провадження ВП №56721989 з виконання виконавчого листа № 815/508/18 р., виданого 12.06:2018р. Одеським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 згідно з Законом України «Про внесенні змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постанови КМУ від 11.11.2015 №988, довідки №633 від 2017 р.

У відповідності до вимог статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність та неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі встановленому статтею 27 Закону.

Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчій збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір за вказаним виконавчим провадженням становить 14 892,00 грн.

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого, дня після закінчення строку визначеного частиною, шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.08.2018р. № 13939/03, який надійшов до Відділу 07.09.2018, боржником здійснено доплату за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 у сумі 257,04 гри., яку виплачено 05.07.2018, а за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у сумі 1028,16 грн. буде виплачено після виділення коштів на фінансування з державного бюджету у порядку, визначеному постановою КМУ від 21.02.2018 № 103.

Отже, рішення суду боржником на момент винесення постанови про накладення штрафу державним виконавцем, тобто на 11.09.2018 не було виконане у повному обсязі з формальних причин.

На підставі вказаного, державним виконавцем правомірно 11.09.2018р. винесено постанову про накладення штрафу у сумі 10 200 грн. на ГУ ПФУ в Одеській області №56721989.

Також державним виконавцем правомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн. оскільки на момент відкриття провадження тобто на 09.07.2018 боржником рішення суду у повному обсязі виконано не було. Боржник у процесі примусового виконання виконавчого провадження самостійно виконавчий збір не сплатив.

Позивач та відповідач по справі повідомлені засобами телефонного зв'язку (телефонограму від позивача прийняв представник ГУ ПФУ в Одеській області Дяченко О.В., від відповідача телефонограму прийнято старшим державним виконавцем Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенко С.Б.).

Також відповідач по справі повідомлений про відкриття провадження по справі засобами електронної пошти (prim@od.dvs.gov.ua) на адресу, що міститься на офіційному сайті Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Згідно ч.1-3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб - порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2018р. та додатковим рішенням від 23.03.2018р. по справі №815/508/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016р. згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постанови КМУ від 11.11.2015 № 988, довідки №633 від 2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018р. апеляційну скаргу Головного управління було повернуто апелянту. Зазначену ухвалу було отримано головним управлінням 07.06.2018 р.

06.07.2018 року до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області надійшла заява про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 щодо виконання виконавчого листа по справі №815/508/18.

09.07.2018 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження №56721989 (щодо проведення виплат пенсії) та №56721841 (щодо перерахунку пенсії).

16.07.2018р. до Головного управління надійшли постанова ВП №56721841 від 09.07.2018 та постанова ВП №56721989 від 09.07.2018 відділу примусового виконання рішень управління про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується штампом вхідної документації на супровідному листі.

08.08.2018 року у ВП №56721841 прийнята Постанова про накладення штрафу за невиконання рішення, яка отримана ГУ ПФУ в Одеській області 15.08.2018 року.

15.08.2018 року у ВП №56721989 прийнята Постанова про накладення штрафу за невиконання рішення, яка отримана ГУ ПФУ в Одеській області 20.08.2018 року.

11.09.2018 року у ВП №56721989 прийнята Постанова про стягнення виконавчого збору, яка отримана ГУ ПФУ в Одеській області 17.09.2018 року

11.09.2018 року у ВП №56721989 прийнята Постанова про накладення штрафу за повторне невиконання рішення, яка отримана ГУ ПФУ в Одеській області 17.09.2018 року

20.09.2018 року винесена постанова у ВП №56721841 від 20.09.2018р. про накладення штрафу за повторне невиконання рішення у розмірі 10200 грн. та постанова у ВП №56721841 від 11.09.2018 про стягнення виконавчого збору.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З аналізу зазначених норм закону, зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору є обов'язком державного виконавця.

Конкретний розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника-юридичної особи при виконанні рішення немайнового характеру, визначений частиною третьою статті 27 Закону № 1404-VIII.

Водночас, частиною дев'ятою статті 27 Закону встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивач у позовній заяві стверджує, що постанова суду була виконана саме до відкриття виконавчого провадження, а тому, на його думку, у відповідача не було підстав зазначати в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього виконавчого збору.

На підтвердження вказаного позивачем надано копію листа №12126/03 від 25.07.2018 року, який, за твердженням позивача, направлено відповідачу на лист №091-5878 від 10.07.2018 року (супровідний лист про направлення постанов про відкритті виконавчого провадження).

Як встановлено судом, виконавчі провадження №56721989 та №56721841 відкриті 09.07.2018 року. А тому посилання позивача на відсутність у відповідача підстав для зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору безпідставні.

Доказів того, що на час відкриття провадження по справі (09.07.2018р.) у відповідача була інформація про виконання рішення матеріали справи не містять.

Крім того, позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача листа №12126/03 від 25.07.2018 року.

Разом з цим, в матеріалах справи (а/с-16) міститься «Перерахунок пенсії по пенсійній справі №1503003114-МВС/пенсія по інвалідності ОСОБА_1», який датований 08.06.2018 року.

При цьому, відсутні будь-які докази, що цей перерахунок направлявся відповідачу, як доказ виконання рішення.

Також, вказаний перерахунок містить посилання на рахунок НОМЕР_1 у філії Ощадбанку №10015, але знову ж таки без належних доказів перерахування коштів ОСОБА_1

Отже, встановлені судом обставини свідчать про правомірність дій відповідача щодо зазначення у постановах про відкриття виконавчого провадження відомостей про стягнення виконавчого збору.

Судом також встановлено, що 07.09.2018 року на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області від 29.08.2018 року №13939/03 в якому, зокрема, вказано: «Про виконання рішення з доданням відповідних копій документів відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області повідомлено листом Головного управління від 25.07.2018 року №12126/03».

Але, як було вказано вище, доказів направлення листа №12126/03 від 25.07.2018 року та матеріалів, які підтверджують виконання рішення, до суду позивачем не надано.

З огляду на викладене, суд вважає, що за відсутності належних та допустимих доказів виконання рішення ГУ ПФУ в Одеській області, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області діяв цілком правомірно, приймаючи Постанови:

ВП №56721989 від 11.09.2018 року про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн.,

ВП №56721989 від 11.09.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892грн.,

ВП №56721841 від 20.09.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн.,

ВП №56721841 від 20.09.2018 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн.

Приписами ч. 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові від 20.06.2018 р. по справі № 750/2424/17 Верховний Суд вказав:

«Водночас, частиною дев'ятою статті 27 Закону встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивач як у позовній заяві так і обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, стверджує, що постанова суду була виконана саме до відкриття виконавчого провадження, а тому, на його думку, у відповідача не було підстав зазначати в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього виконавчого збору.

Втім, вказані доводи позивача не підтверджуються жодним належним доказом, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, і ці обставини підтверджуються матеріалами справи, 17 лютого 2017 року позивачем було лише ухвалено рішення про перерахунок пенсії третьої особи, а 22 лютого 2017 року - визначено конкретну суму заборгованості, яка підлягає виплаті.

03 березня 2017 року позивач письмово повідомив відповідача про реальне виконання постанови суду, при цьому не надав доказів фактичної виплати третій особі суми боргу, що виникла внаслідок перерахунку розміру її пенсії. Таких доказів не було надано й суду, при цьому як убачається з пояснень представника позивача, які нічим не підтверджені, фактична виплата суми боргу відбулася лише 23 березня 2017 року.

Отже, станом на дату винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у державного виконавця були відсутні.

За такого правового врегулювання та з урахуванням встановлених судами обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що у цьому випадку жодних передбачених Законом підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження не встановлено, державний виконавець, отримавши виконавчий документ на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, діяв у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та у межах наданих йому повноважень, а тому жодних підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження не вбачається, тому й відсутні підстави і для задоволення позовних вимог.».

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст.2, 5, 6, 7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області-(код ЄДРПОУ 20987385), адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, факс: 728-36-53, upr@od.pfu.gov.ua,upr@ods.pfu

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - адреса: 65000, м. Одеса, площа Бориса Дерев'янка, будинок 1, (код ЄДРПОУ 34929741), телефон: (048) 705-17-98, (048) 705-17-80, (048) 705-17-85, електронна пошта: info_prim@od.dvs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.