Рішення № 77411394, 25.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4265/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: Одеський обласний військовий комісаріат, Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: Одеський обласний військовий комісаріат, Державна казначейська служба України в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо ОСОБА_1;

зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з огляду на положення ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.п. 6, 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, та, разом з тим, вважати, що в даному випадку виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої пп. 2 п. 6 Порядку № 975 має бути здійснена з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги;

стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі настання інвалідності 2-ї групи в сумі 505 737,00 грн. (П'ятсот п'ять тисяч сімсот тридцять сім грн. 00 коп.).

Позов вмотивовано наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 зі змінами та доповненнями, діючими станом на 16 квітня 2018 року: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі - 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи. Що в грошовому еквіваленті становить станом на момент отримання 2-ї групи інвалідності: 510 000,00 грн.

Отже, з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги, одноразова грошова допомога становитиме: 510 000,00 грн. - 4 263,00 грн. = 505 737,00 грн. (П'ятсот п'ять тисяч сімсот тридцять сім грн. 00 коп.).

Ухвалою суду від 27.08.2018 року відкрито провадження по справі (в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін).

Ухвалою суду від 27.08.2018 р. відповідачу встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Ухвала отримана відповідачем 03.09.2018 року.

18.09.2018 року, у встановлений ухвалою суду строк, відповідачем надано відзив на позовну заяву (вхід. № 27394/18).

Відзив обґрунтовано наступним.

Згідно з пунктом 8 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вишу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Отже, оскільки позивачу під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (дата встановлення втрати працездатності відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 019071 від 06.08.2015 року), у зв'язку з чим Міністерством оборони України позивачу було виплачено 4 263,00 грн., а в подальшому під час повторного огляду органами МСЕК позивачу встановлено 2 групу інвалідності (дата встановлення 2 групи інвалідності відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА № 895690 від 16.04.2018 року), то керуючись п. 4 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 8 Порядку № 975 комісія Міністерства оборони України правомірно відмовила у виплаті одноразової грошової допомоги.

Крім того, на адресу суду через канцелярію суду за вхід. № 27744/18 від 20.09.2018 р. від Одеського обласного військового комвсаріату (третя особа) надійшли письмові пояснення , які обгрунтовані наступним.

23.04.2018 року Одеським обласним військовим комісаріатом було складено висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, який було направлено до розпорядника бюджетних коштів.

03.07.2018 року до Одеського обласного військового комісаріату надійшов витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.06.2018 року за № 58.

Так згідно п. 16 зазначеного протоколу, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оскільки інвалідність йому було встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня працездатності. Про рішення розпорядника бюджетних коштів, заявника було повідомлено листом Одеського обласного військового комісаріату від 05.07.2018 року за вихідним № 4881.

В свою чергу, зазначене рішення розпорядника бюджетних коштів було обумовлено тим, що згідно з абзацом 2 п. 4 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Аналогічну умову передбачено п. 8 Порядку..., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року за № 975.

Виходячи з наявних матеріалів, вбачається, що ОСОБА_1 06.08.2015 року було первинно встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності, а в подальшому 16.04.2018 року ОСОБА_1 було визнано інвалідом II групи, з чого вбачається, що інвалідність йому було встановлено понад дворічний термін після встановлення втрати ступеня працездатності.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

21 липня 2014 року під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО в м.Дзержинськ капітан 3-го рангу в/ч А1594 (військова частина - польова пошта В2492) ОСОБА_1, отримав мінно-вибухову травму, акубаротравматичне ураження обох вух без пошкодження барабанних перетинок.

06 серпня 2015 року ОСОБА_1 проходив Обласну медико- соціальну експертну комісію в м. Миколаїв.

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії 10ААА № 019071, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: «п'ять відсотків - травма, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби». Що в грошовому еквіваленті становить: 4 236, 00 грн.

01 червня 2016 року ОСОБА_1 був звільнений з ВЧ-ПП В2492, згідно наказу Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 64 від 23 травня 2016 року, за станом здоров'я.

16 квітня 2018 року ОСОБА_1 проходив Обласну медико - соціальну експертну комісію в м. Одеса. Згідно довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серія 12ААА № 895690, ОСОБА_1 під час первинного огляду отримав 2-гу групу інвалідності, травма пов'язана із захистом Батьківщини.

19.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Одеського ОВК про виплату йому одноразової грошової допомоги.

23.04.2018 року Одеським обласним військовим комісаріатом складено висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, який направлено до розпорядника бюджетних коштів.

03.07.2018 року до Одеського обласного військового комісаріату надійшов витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.06.2018 року за № 58.

Згідно п. 16 зазначеного протоколу, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оскільки інвалідність йому було встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня працездатності. Про рішення розпорядника бюджетних коштів, заявника було повідомлено листом Одеського обласного військового комісаріату від 05.07.2018 року за вихідним №4881.

05 липня 2018 року за вих. №4881 на адресу ОСОБА_1 Одеським обласним військовим комісаріатом направлений лист-відмова у призначенні одноразової грошової допомоги. В додаток до листа-відмови додано копію витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 58 від 08 червня 2018 року.

Згідно Витягу з протоколу №58 від 08 червня 2018 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 58 від 08 червні 2018 року вбачається, що: «Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: Капітану 3 рангу ОСОБА_1 (Одеський ОВК), якого 01.06.2016 року звільнено з військової служби та якому 06.08.2015 року під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 5 % втрати працездатності без становлення інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (довідка МСЕК серія 10 ААА № 019071 від 06.08.2015 року), а 16.04.2018 року під час огляду органами МСЕК визнано інвалідом 2-ї групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12 ААА № 895690 від 16.04.2018 року). Згідно з абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, у разі зміни групи інвалідності, її причини, ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. ОСОБА_1 групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності. Допомога у зв'язку з встановленням 5% втрати працездатності виплачена в сумі: 4 263,00 грн.».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту Порядок №975).

Пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції від 06 вересня 2016 року, зокрема, частиною 4 статті 16-3 встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пунктом 11 Порядку №975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 12 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно пункту 13 вказаного Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Підпунктом 27 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 "Про затвердження Положення про Міністерство оборони України" зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

ВИСНОВКИ СУДУ

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 "..Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.", яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Як свідчать матеріали справи, юридичний спір між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України виник з приводу відмови комісії Міністерства оборони України у виплаті одноразової грошової допомоги згідно п. 8 Порядку № 975.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Пунктом 8 Порядку № 975, зокрема, встановлено, що:

По перше: якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

ОСОБА_1 відповідає визначеним критеріям, а саме:

06 серпня 2015 року ОСОБА_1 ОМСЕК в м. Миколаїв, визначено ступень втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії 10ААА № 019071, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: «п'ять відсотків - травма, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби». Що в грошовому еквіваленті становить: 4 236, 00 грн.

За розпорядження ТВО командира військової частини польова пошта В2492 від 22.04.2016 р №199 проведено огляд ОСОБА_1 і встановлено діагноз та причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії (свідоцтва про хворобу № 1490 від 11.05.2016 р. гарнізонна військово - лікарська комісія НВМКЦ «ГВКГ»):

«Захворювання Так, пов'язанні з проходженням військової служби. Наслідки мінно-вибухової травми (21.07.2014) акубаротравматичне ураження обох вух у вигляді посттравматичної комбінованої приглухуватості на кожне вухо.

Травма Так, пов'язана із захистом Батьківщини.»

Вказана Постанова затверджена ЦВЛК МО України 11.05.2016 року (а/с. 14-15).

01 червня 2016 року ОСОБА_1 звільнений з ВЧ-ПП В2492, згідно наказу Командувача ВМС ЗС України № 64 від 23 травня 2016 року, за станом здоров'я.

По друге:п 8 Порядку № 975, визначено, що у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Пунктом 8 чітко визначений критерій «після первинного встановлення інвалідності», згідно матеріалів справи ОСОБА_1 інвалідність встановлена 16.04.2018 року, після чого позивач звернувся 19.04.2018 року із заявою та пакетом документів згідно п. 11 Порядку №975.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Вказана правова позиція викладена у Постанові по справі №295/3091/17 від 20.03.2018 року.

У висновку «Наукового висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», оприлюдненого на сайті Верховного Суду, зазначено, що критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

З огляду на викладене суд вважає, що належними способом захисту позивача є скасування висновку Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлений Протоколом №58 від 08.06.2018 року в частині п.16 щодо капітана 3 рангу в запасі ОСОБА_1 (Одеський ОВК)

Разом з цим, вимоги щодо зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з огляду на положення ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.п. 6, 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, та, разом з тим, вважати, що в даному випадку виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої пп. 2 п. 6 Порядку № 975 має бути здійснена з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги та стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності 2-ї групи в сумі 505 737,00 грн. (П'ятсот п'ять тисяч сімсот тридцять сім грн. 00 коп.) суд вважає передчасними та такими, що заявлені на майбутнє, а отже задоволенню не підлягають.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада».

Зважаючи на вказані доктрини суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах зобов'язання Міністерства оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошову допомогу з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, є належним способом захисту.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись статтями 6, 14, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: Одеський обласний військовий комісаріат, Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлений Протоколом №58 від 08.06.2018 року в частині п.16 щодо капітана 3 рангу в запасі ОСОБА_1 (Одеський ОВК).

Зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошову допомогу з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В частині позовних вимог щодо:

зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з огляду на положення ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.п. 6, 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, та, разом з тим, вважати, що в даному випадку виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої пп. 2 п. 6 Порядку № 975 має бути здійснена з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги;

стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності 2-ї групи в сумі 505 737,00 грн. (П'ятсот п'ять тисяч сімсот тридцять сім грн. 00 коп.) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, тел. НОМЕР_2; адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2

Міністерство оборони України - адреса: 03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6, е-mail: admou@mil.gov.ua, тел./факс (044) 226-20-15

Одеський обласний військовий комісаріат - адреса: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6, код ЄДРПОУ 08402040, тел. (048) 734 17 36

Державна казначейська служба України - адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, тел.: (044) 281-49-34, факс: (044) 281-49-18, e-mail: office@treasury.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.