Вирок № 77411317, 22.10.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 423/892/18

н.п. 1-кп/415/499/18

ВИРОК

Іменем України

22 жовтня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 13.02.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130530000160

про обвинуваченняОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Стаханове Луганської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, непрацюючого, не судимого, інвалідом не являється, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, селище Дружба, вулиця Макарова, будинок № 14,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора Нестеренка В.В.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

На початку січня 2018 року в денний час доби, більш точну дату та час у ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, обвинувачений ОСОБА_1, прийшов на околицю с. Дружба Попаснянського району Луганської області, де поблизу залізничної колії та зупиночного пункту 4 км перегону «Попасна-Роти» став збирати хворост. У цей час, обвинувачений ОСОБА_1 на ґрунті, серед хворосту, побачив корпус ручної осколкової гранати РГД-5 та підривач УЗРГМ. Після цього у обвинуваченого ОСОБА_1 достовірно знаючого про те, що граната є бойовим припасом, виник злочинний умисел, спрямований на придбання, носіння, зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу. Останній, реалізуючи свій злочинний умисел, підібрав і переніс корпус ручної осколкової гранати РГД-5 та підривач УЗРГМ за місцем свого попереднього мешкання за адресою: Луганська область, Попаснянський район, селище Дружба, вулиця Верхня, будинок № 1, де сховав їх на горищі господарчої будівлі та став зберігати без передбаченого законом дозволу.

22.02.2018 співробітниками поліції Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області, на підставі ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області, в ході проведення обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: Луганська область, Попаснянський район, селище Дружба, вулиця Верхня, будинок № 1, на горищі господарчої будівлі виявлені та вилучені: корпус ручної бойової гранати РГД-5, засіб ініціювання підривач УЗРГМ, які згідно висновку експерта від 15.03.2018 №19/113/11/54-е по судовій вибухотехнічній експертизі є: конструктивно - оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 100-115 грам) корпусом ручної бойової гранати РГД-5 та засобом ініціювання - підривачем УЗРГМ для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини (ТНРС + азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами та ТЕН або гексоген, масою 1 грам); у сукупності корпус бойової гранати РГД-5 з підривачем УЗРГМ являються бойовим припасом - ручною осколковою гранатою РГД-5; граната РГД-5 придатна до вибуху.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинив носіння, зберігання, придбання, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

21.03.2018 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018130530000160 від 13.02.2018 між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов’язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд, із визнанням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Заслухавши доводи обвинуваченого, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, роз’яснивши та з’ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об’єктивно з’ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання, бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Вищевказане кримінальне провадження, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

При цьому суд з’ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 21 березня 2018 року між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, за участю захисника і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 1144 (однієї тисячі ста сорока чотирьох) гривень 00 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ

Угоду від 21 березня 2018 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/11/54е від 15.03.2018, у розмірі 1144 (однієї тисячі ста сорока чотирьох) гривень 00 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м.Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речові докази:

відповідно до постанови слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 22 лютого 2018 року – диск «DVD- R» з відеофіксацією обшуку, який долучений до кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження;

відповідно до постанови слідчого Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 19 березня 2018 року – корпус ручної осколкової гранати РГД – 5 та підривач УЗРГМ, первинна упаковка, важіль (скоба), чека з кільцем та металеві осколки, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області – знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхомподання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко