Рішення № 77410238, 19.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 жовтня 2018 року Справа № 808/1945/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, ЄДРПОУ 38625593)

до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (71503, Запорізька область, м.Енергодар, бул. ЮностіАДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1)

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації ресторану “Атмосфера”, який належить відповідачу та розташований за адресою: Запорізька область, м.Енергодар, вул. Придніпровська, 96 шляхом зобов’язання відповідача повністю зупинити експлуатацію приміщень за вказаною адресою, окрім робіт пов’язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, технологічної та пожежної безпеки до повного усунення цих порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної позапланової перевірки позивачем встановлено численні порушення вимог правил пожежної та техногенної безпеки при експлуатації будівлі, приміщення ресторану «Атмосфера» за адресою: м. Енергодар, вул. Придніпровська, 96, які створюють загрозу життю та здоров’ю людей, у зв’язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації вищевказаного ресторану до усунення виявлених порушень. На підставі вищевикладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04.06.2018 позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення його недоліків. На виконання ухвали суду 18.06.2018 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 23.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.07.2018.

Ухвалою суду від 17.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 24.09.2018 та відкладено підготовче засідання на 11.09.2018.

Ухвалою суду від 11.09.2018 (протокольна форма) закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20.09.2018.

Ухвалою суду від 20.09.2018 відкладено розгляд справи на 10.10.2018.

10.10.2018 представником позивача надано клопотання (вх.№ 32129) про розгляд справи за відсутності представника. Крім того, надано заяву (вх.№32132) в якій представник зазначив, що станом на 10.10.2018 порушення відповідачем не усунуті.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду поверталися ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, повістки про виклик, ухвала про продовження підготовчого провадження та ухвала про відкладення судового засідання, які направлялися відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позові, але були повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч. 11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням вимог ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Інспекторами 13-ДПРЧ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 23 квітня 2018 року по 24 квітня 2018 року проведено позапланову перевірку ресторану «Атмосфера» за адресою: м. Енергодар, вул. Придніпровська, 96, який належить відповідачу.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 11 від 24 квітня 2018 року.

В ході перевірки встановлено, що об'єкт відповідача – приміщення ресторану «Атмосфера» за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Придніпровська, 96 експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

1. З зали ресторану на другому поверсі відсутні два евакуаційні виходи, які ведуть назовні.

Відповідно до вимог пункту 2.19 глави 2 розділу III «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, під час організації і проведення масових заходів (фуршети, весілля, банкети, ювілеї, інші подібні заходи) при кількості людей понад 50 осіб заборонено використовувати приміщення, забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами. Відповідно до пункту 7.2.4 ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» із будинку з кожного поверху, протипожежного відсіку, а також з частини поверху відокремленої суцільними стінами слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів по самостійним шляхам евакуації.

Під час пожежі відсутність евакуаційного виходу значно ускладнить або взагалі унеможливить евакуацію, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.

2. Не забезпечено обладнання приміщень ресторану системою протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу і управлінням евакуацією людей.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу 1, пункту 1.2 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відповідно до вимог пункту 4.8.3.5.2 додатку А (обов’язковий) ДБН В.2.5-56:2014 окремо розташовані заклади харчування повинні обладуватися системою пожежної сигналізації. Відповідно до пункту 2 додатку Б (обов’язковий) ДБН В.2.5-56-2014 заклади харчування підлягають обладнанню системою оповіщення про пожежу і управлінням евакуацією людей.

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що загрожує здоров'ю і життю людей.

3. В зоні з кухонним обладнанням (жарові шафи) не встановлено модульні системи локального пожежогасіння.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу 1, пункту 1.2 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін’юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відповідно пункту 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" приміщення з кухонним обладнанням повинно бути забезпечено модульними системами локального пожежогасіння.

Модульна система локального пожежогасіння призначена для швидкого гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах кухонного обладнання та щоб не допустити розповсюдження вогню на приміщення кухні та суміжні приміщення. Відсутність модульної система локального пожежогасіння виключає можливість автоматичного гасіння пожежі, що суттєво збільшує час розвитку пожежі та збільшує час впливу небезпечних факторів на людину та може спричинити значні матеріальні збитки, травмування або загибель людей.

4. На час перебування в приміщенні людей допущено замикання евакуаційного виходу з першого поверху на ключ.

Відповідно до вимог пункту 2.27 глави 2 розділу III «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін’юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Під час пожежі замкнені евакуаційного виходу на ключ може значно ускладнити або взагалі унеможливити евакуацію людей, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.

5. Приміщення об'єкту взагалі не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками).

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін’юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, до початку експлуатації об'єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників. Відповідно до пункту 5 розділу VI Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677 будинки адміністративного та побутового призначення і громадські будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше.

У разі виникнення пожежі відсутність вогнегасників практично унеможливлює швидку локалізацію та ліквідацію пожежі в початковій стадії, що призведе до швидкого поширення вогню, ускладнить або взагалі унеможливить евакуацію людей, що становить загрозу для життя та здоров'я людини.

6. Приміщення для виготовлення кулінарної продукції та приготування їжі не забезпечено переносними вогнегасниками з можливістю гасіння пожеж класу «F» з розрахунку один вогнегасник на одне окреме робоче місце.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, до початку експлуатації об'єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників. Відповідно до пункту 8 розділу VI Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677 для захисту приміщень, призначених для виготовлення кулінарної продукції та (або) приготування їжі, слід використовувати переносні вогнегасники з можливістю гасіння пожежі класу F з розрахунку один вогнегасник на одне окреме робоче місце для виготовлення кулінарної продукції та (або) приготування їжі.

У разі виникнення пожежі класу «F» (горіння горючих речовин, такі як рослинні та тваринні олії та жири в обладнанні для приготування їжі) без вогнегасників відповідного типу (вогнегасники із зарядом води з сольовим раствором), значно ускладнюється локалізація та ліквідація загоряння жиру та олії (тощо) в зонах місць приготування їжі та розташування кухонного обладнання,збільшується час розвитку пожежі та дії негативних факторів пожежі на людину, що є загрозою для здоров'я та життя людини.

7. Дерев'яні елементи горищних покриттів (перекриттів) та оздоблення стелі не оброблені засобами вогнезахисту.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

В разі виникнення пожежі, дерев'яні конструкції не оброблені засобами вогнезахисту, дають можливість для швидкого поширення вогню, та втрачають несучі властивості конструкції чим створює загрозу для життя і здоров'я людей.

8. В залі першого поверху допускається опорядження (облицювання) підвісної стелі будівельними матеріалами з невизначеними показниками пожежної небезпеки (горючість, займистість, димоутворювальна здатність та токсичність).

Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу III «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2. Для недопущення швидкого поширення полум'я та сильного димоутворювання при пожежі, що може нанести шкоду здоров'ю та загрозу життю людини, матеріали повинні бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати матеріалами груп Г2, В2, Д2, Т2.

Забороняється облицювання приміщень горючими матеріалами з не визначеними показниками які під час пожежі сприятимуть зростанню швидкості розповсюдження вогню, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров'я і життя людей. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки. В разі пожежі може призвести до не своєчасної евакуації людей, та отруєнням токсичними продуктами горіння, що є загрозою для життя та здоров'я людей.

9. Не проведено замірів опору ізоляції та не перевірено спрацювання приладів захисту електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитися 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені Правил технічної експлуатації.

Для попередження короткого замикання в електрообладнанні потрібно проводити заміри опору ізоляції та перевіряти спрацювання приладів захисту електроустановок від короткого замикання. За відсутності виконання цих вимог є ризик загорання ізоляції проводів та короткого замикання, що є загрозою для життя людини.

10. На першому поверсі освітлювальну апаратуру танцювальної площадки виконано через тимчасові дільниці електромережі.

Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняється. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних робіт, тимчасових ремонтно - монтажних та аварійних робіт.

Експлуатація тимчасових електромереж може призвести перевантаження, короткого замикання або іншого аварійного режиму роботи тимчасової електромережі з подальшим виникненням пожежі у приміщеннях, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.

11. На подіумі для розміщення акустичної апаратури біля танцювальної площадки допущено відкрите прокладання незахищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів по поверхні горючих основ (конструкцій подіуму).

Відповідно до вимог пункту 1.12 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін’юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра. У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.

При відкритому прокладанні проводів, з оболонками із горючих матеріалів, по поверхні з горючих основ конструкцій, у разі короткого замикання або механічного пошкодження проводів збільшується можливість виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.

12. Не розроблено та не вивішено на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Відповідно до вимог пункту 5 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін’юсті України 05.03.2015р. за № 252/26697, на об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

У випадку пожежі, відсутність плану евакуації може призвести до неправильної та не своєчасної евакуації людей з приміщення, через що збільшує вірогідність травмування, отруєння людей токсичними продуктами горіння, що становить загрозу для життя та здоров'я людей.

13. Приміщення ресторану не забезпечено відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист».

Відповідно до вимог пункту 8 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05.03.2015р. за № 252/26697 територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

В разі пожежі відсутності відповідних знаків безпеки призводить до відсутності можливості знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння, що може призвести до неправильної та несвоєчасної евакуації людей, що в разі пожежі несе загрозу життю та здоров'ю людей.

14. Не забезпечено обслуговуючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.

Відповідно до вимог пункту 4.8.3 «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях», затверджених наказом МНС України від 15.08.2007р. № 557 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2007р. за №1006/14273, обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.

В разі виникнення надзвичайної ситуації із загрозою викиду хімічних речовин, що здатні утворювати в повітрі концентрації, небезпечні для життя та здоров'я людей, працюючий персонал потрібно забезпечити засобами захисту органів дихання.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Суд, зазначає що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України “Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності”.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб’єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Крім того, слід зазначити, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

При цьому суд зазначає, що виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров’ю людей, орган ДСНС зобов’язаний скласти припис за допомогою якого зобов’язати підконтрольний об’єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням виявлених в ході проведення перевірки порушень Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15 серпня 2007 року №557, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417, подальша експлуатація приміщень ресторану “Атмосфера”, який належить відповідачу та розташований за адресою: Запорізька область, м.Енергодар, вул. Придніпровська, 96, без усунення порушень правил пожежної та техногенної безпеки, створює реальну небезпеку для життя та здоров’я співробітників та відвідувачів, що є підставою для заборони його експлуатації.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи наявні підстави для заборони експлуатації приміщень ресторану “Атмосфера”, який належить відповідачу та розташований за адресою: Запорізька область, м.Енергодар, вул. Придніпровська, 96, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, ЄДРПОУ 38625593) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (71503, Запорізька область, м.Енергодар, бул. ЮностіАДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) – задовольнити в повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації ресторану “Атмосфера” Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (71503, Запорізька область, м.Енергодар, бул. ЮностіАДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1), розташованого за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Придніпровська, 96 шляхом зобов’язання Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (71503, Запорізька область, м.Енергодар, бул. ЮностіАДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) повністю зупинити експлуатацію приміщень за вказаною адресою, окрім робіт пов’язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 19.10.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко