Рішення № 77409979, 05.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 807/1547/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

відповідачів: 1)Відділ державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, представник - не з'явився,

2)Державний реєстратор Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області - ОСОБА_2, представник - не з'явився,

3)Виконавчий комітет Ворошиловської районної в м. Донецьк ради, представник - не з'явився,

третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-ІНВЕСТ-СТРОЙ", представник - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області - ОСОБА_2, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьк ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-ІНВЕСТ-СТРОЙ" про визнання рішення протиправним та скасування цього рішення, скасування рішення про державну реєстрацію прав, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 16 жовтня 2018 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області - ОСОБА_2, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьк ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-ІНВЕСТ-СТРОЙ", яким просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьк ради від 09.07.2014 року №133/2 "Про надання адреси: м. Донецьк, вул. Горького, будинок 151-А", скасувати Рішення державного реєстратора ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16526969 від 16.10.2014 року.

Позов мотивовано тим, що при зверненні до нотаріальної контори в листопаді 2017 року позивачеві стало відомо, що державний реєстратор Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації – ОСОБА_3 рішенням №16526969 від 16.10.2014 року незаконно зареєструвала за ТОВ «ТОРГ-ІНВЕСТ-СТРОЙ» право власності на нерухомість, що знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Горького, буд. 151-А.

Державна реєстрація права власності на торгово-офісний комплекс який розташований в м. Донецьку, Ворошиловський район, вул. Горького, 151-А, була проведена державним реєстратором Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області в 2014 році, а саме вже після припинення дії реєстраційної служби Донецького міського управління юстиції, відповідно та на виконання Указу Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» Кабінету Міністрів України, яким доручено у тижневий строк вжити заходів щодо припинення на окремих територіях в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ, та організацій, їх філій (відділень), представництв; евакуації працівників (за їх згодою); вивезення у разі можливості майна та документації; переведення державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування з окремих територій у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях на роботу в іншу місцевість.

Позивач зазначає, що право на вказане нерухоме майно вже було зареєстровано за позивачем раніше та державному реєстратору при реєстрації прав це було відомо.

Оскільки, під час реєстрації права власності органи місцевого самоврядування припинили свою діяльність у м. Донецьк то державний реєстратор не міг в законний спосіб отримати рішення про надання адреси.

Державним реєстратором не було перевірено фактичне ухвалення рішення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради від 09.07.2014 р. №133/2, яке по теперішній час не оприлюднене в публічному доступі як того вимагає закон та не були враховані інші обставини та документи.

Відповідно до ст. 1 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада м. Донецька була обмежена правом територіальних громад на місцеве самоврядування у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької області та вказана територія не знаходилась як підконтрольна територія владі України.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити

Відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що державна реєстрація була проведена у 2014 році державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Волноваського районного управління юстиції. На той час відділ підпорядковувався Реєстраційній службі Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка на момент реєстрації працювала та не припиняла свою діяльність. Однак, на підставі постанови КМУ «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» №17 від 21.01.2015 року реєстраційну службу було ліквідовано.

02 березня 2016 році розпорядженням Волноваської районної державної адміністрації за №78 було утворено відділ державної реєстрації Волноваської райдержадміністрації. Відділ державної реєстрації Волноваської райдержадміністрації не є правонаступником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Волноваського районного управління юстиції, а тому не несе відповідальності за прийняті рішення державних реєстраторів вищевказаного відділу.

Відповідачем 2 було подано відзив на позовну заяву, згідно з яким вважає, що підчас прийняття заяви щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна та її розгляду, ним було дотримано норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постанови КМУ «Про Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 868 від 17.10.2013 року та інших нормативно-правових актів.

Відповідач 2 зазначає, що у своїй позовній заяві позивач вказує на порушення вимог п. 49 Порядку, а саме що заявником не були надані документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку. Під час подання заяви для державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна заявником було надано оригінали документів, які відповідно до вимог Порядку під час прийняття заяви, державний реєстратор виготовляє електронні копії документів, поданих разом із заявою, шляхом їх сканування та розміщення у Державному реєстрі, що і було здійснено відповідачем 2 підчас прийняття заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно щодо вищевказаного об'єкта нерухомого майна.

Також зазначив, що норми законодавства України не передбачають здійснення перевірки та легітимності документу про надання поштової адреси об'єкту нерухомого майна.

Відповідач 1 та відповідач 2 в жодне судове засідання не з’явилися, але ними було подані клопотання, відповідно до яких просили розгляд справи здійснити без їх участі.

Відповідач 3 в жодне судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання, правом на подачу відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, витребувавши реєстраційну справу, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивач є власником житлового будинку розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Горького , б. 151, який належить йому на праві власності, що підтверджується витягом про право власності на нерухоме майно за № 16178300 від 05.10.2007 року (а.с.11) та державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №449891 від 28.10.2009 року зареєстрованому в управлінні Держкомзему у м. Донецьку, Донецької області в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею (а.с.12).

У вказаному житловому будинку зареєстроване постійне місце проживання неповнолітньої доньки позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її матері ОСОБА_5.

При зверненні до нотаріальної контори в листопада 2017 року позивачеві стало відомо, що державний реєстратор Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації – ОСОБА_3 рішенням №16526969 від 16.10.2014 року незаконно зареєструвала за ТОВ «ТОРГ-ІНВЕСТ-СТРОЙ» право власності на нерухомість, що знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Горького, буд. 151-А.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (із змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 1952).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно ч. 7 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на момент реєстрації), державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п’ятої цієї статті.

У відповідності до ч.2 ст. 9 Закону, державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев’ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п’ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

В матеріалах справи знаходиться витяг про право власності на нерухоме майно за № 16178300 від 05.10.2007 року (а.с.11) та державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №449891 від 28.10.2009 року (а.с.12), згідно яких власником є позивач.

Вищезгадані документи є дійсними та не були скасовані чи оскаржені в судовому порядку.

Реєструючи право власності та відкриваючи новий розділ Державного реєстру державним реєстратором не були належним чином перевірені відомості для реєстрації прав на нерухоме майно, а саме не були запитані від органу виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підтвердження рішення для надання нової адреси та фактичного винесення вказаного рішення від 09.07.2014 року №133/2.

У Постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16 зроблено висновок про те, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право зареєстровано первинно та не припинялося.

Щодо визнаня незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьк ради, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» Кабінету Міністрів України доручено у тижневий строк вжити заходів щодо припинення на окремих територіях в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ, та організацій, їх філій (відділень), представництв; евакуації працівників (за їх згодою); вивезення у разі можливості майна та документації; переведення державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування з окремих територій у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях на роботу в іншу місцевість.

Відповідач 3, ухвалюючи рішення від 09.07.2014 року, проігнорував Указ Президента України, не виїхав з тимчасово окупованій території, та всім складом прийняли присягу на вірність так званої «ДНР», а тим часом порушуючи закон, продовжили свою діяльність керуючись та ухвалюючи рішення ім'ям України. Ворошиловська районна рада м. Донецька з міста не виїхала, а продовжувала працювати та ухвалювати рішення.

Дію передбачену відповідною нормою закону Ворошиловською районною в м. Донецьку радою виконано не було, оскільки вона відповідно до вимог закону на час ухвалення оскаржуваного рішення фактично припинила свою діяльність, що не було взято до уваги при оскаржуваній реєстрації прав власності.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведено правомірність прийняття оскарженого рішення, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, що підтверджується дослідженими належними та допустимими доказами, в зв’язку з чим слід задовольнити позовні вимог.

Суд зазначає, що у даній справі спір про право відсутній, а дослідженню у справі підлягають виключно дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Правовий висновок про належність даного спору до адміністративного судочинства надано у Постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, де встановлено, що предметом перевірки в справі є виключно дотримання державним реєстратором (як суб'єктом владних повноважень) під час виконання покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій встановленого законом порядку прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, правомірність здійснення повторної реєстрації похідного речового права у разі наявного та зареєстрованого тотожного права за іншою особою.

Питання правомірності/неправомірності набуття позивачем чи третьою особою права, як і питання, пов'язані з реалізацією права власності на неї чи дотримання умов укладених останнім цивільно-правових угод перед судом не порушено.

Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства".

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області - ОСОБА_2, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьк ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-ІНВЕСТ-СТРОЙ" про визнання рішення протиправним та скасування цього рішення, скасування рішення про державну реєстрацію прав - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьк ради від 09.07.2014 року №133/2 "Про надання адреси: м. Донецьк, вул. Горького, будинок 151-А".

Скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16526969 від 16.10.2014 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_7