Рішення № 77409188, 26.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2018 р. Справа№805/1074/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнаття протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2018 року позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1), звернувся до суду з позовною заявою до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37868797), просив визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії з 01.01.2016, зобов'язати скасувати призупинення у виплаті пенсії, відновити нарахування та виплату пенсії з 01.01.2016 на картковий рахунок, який відкрито у Бахмутському відділенні №190 ПАТ «Укрсоцбанк». Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, про що видана довідка, при цьому відповідачем безпідставно в порушення вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" припинено виплату пенсії, з посиланням на не підтвердження місця фактичного проживання вказаного у довідці.

1 березня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

14 березня 2018 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного суду у зразковій справі №805/402/18.

14 вересня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження у справі, замінено первинного відповідача його правонаступником.

19 березня 2018 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог. Свою позицію вмотивовував тим, що виплата пенсії позивачу була припинена у зв'язку із не підтвердженням фактичного місця проживання. Зазначив, що порядок та умови отримання пенсій пенсіонерам, які зареєстровані на тимчасово захопленій території України, на території якої органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, передбачено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706, Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, Постановою Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції" від 5 листопада 2014 року № 637, Тимчасовим порядком фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

1 жовтня 2018 року ухвалою суду призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Зобов'язано Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надати: довідку в якій зазначити 1) нараховану, 2) виплачену пенсію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 3) борг починаючи з січня 2016 року (щомісяця); пояснення з приводу відкритого у позивача рахунку в ПАТ "Ощадбанк", у разі наявності надати належним чином завірену копію відповідної заяви; зобов'язано ОСОБА_1 надати пояснення щодо відкриття рахунку в ПАТ "Ощадбанк" та повідомлення про це відповідача. Ухвала сторонами не виконана.

Враховуючи те, що спірним питанням є нарахування та виплата пенсії, яка є єдиним джерелом існування для позивача, а для розгляду вказаної категорії справи пріоритетним є швидке вирішення, суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України, місце реєстрації, згідно паспортних даних м. Єнакієве. Позивач є пенсіонером за віком.

12 березня 2015 року позивач взятий на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою проживання в м.Бахмут, про що свідчить довідка №1419043002.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Пенсія виплачена до 01.01.2016 року, з січня 2016 року виплата призупинена у зв'язку із не підтвердженням фактичного місця проживання, про що зазначено у відзиві та листі від 07.02.2018 №123/В-01-01-08. Інших доказів в обґрунтування законності підстав для припинення виплати пенсії позивачеві з зазначеної дати відповідачем суду не надано.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачеві з січня 2016 року у зв'язку із не підтвердженням фактичного місця проживання та не виплати пенсії в подальшому.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

За змістом цієї норми вбачається, що припинення виплати пенсії можливе лише з підстав, визначених ст. 49 Закону № 1058.

Як зазначалось вище, підставою для припинення виплати позивачу пенсії є не підтвердженням фактичного місця проживання під час інформаційного обміну з органами соціального захисту населення.

Суд зазначає, що не підтвердженням фактичного місця проживання не є і належною підставою для припинення виплат, передбачених частиною 1 статті 47 Закону № 1058-IV в рамках статті 49 вказаного Закону.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у рішенні Верховного Суду від 03 травня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Разом з цим, позивач просив визнати протиправною бездіяльність щодо призупинення виплати пенсії, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.

Зважаючи на вищевикладене суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача на отримання пенсії - визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016.

Позовна вимога щодо зобов'язання скасувати зупинення виплати пенсії задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем рішення про зупинення виплати пенсії не приймалось, а згідно ч.1 ст.5 КАС України захист права, свобод або законних інтересів здійснюється судом шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відновити виплату пенсії починаючи з січня 2016 року на рахунок в ПАТ «Укрсоцбанк», обраному раніше позивачем (відновити становище, яке існувало до порушення) суд зазначає, що у цій частині вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до абз.4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі Постанова №637), починаючи з 1 липня 2016 р. виплата соціальних виплат, зокрема, за рахунок коштів Пенсійного фонду України, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Таким чином, Постановою №637 передбачено виплату соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виключно через установи публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», починаючи з 01.07.2016, тобто до липня 2016 року позивач мав право на отримання пенсії в будь-якій банківській установі.

З огляду на викладене, у зв'язку з тим, що позивач просить виплачувати пенсію на рахунок відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» (заява від 08.02.2018), при цьому, на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2018 ОСОБА_1 не надано підтвердження про відкриття розрахункового рахунку в АТ Ощадбанк, як то передбачено чинним законодавством, у суду відсутні підстави для задоволення вимог про виплату заборгованості починаючи з 01.07.2016 року на рахунок в уповноваженому банку, обраному раніше позивачем (відновити становище, яке існувало до порушення).

Враховуючи те, що пенсія позивачу з 01.01.2016 нараховувалась, що підтверджується довідками, однак не виплачувалась, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсії з 01.01.2016 до 30.06.2016 включно на рахунок в уповноваженому банку Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», оскільки саме такий спосіб захисту сприяє відновленню порушеного права позивача на отримання сум призначеної пенсії, яка є власністю позивача.

В задоволенні позову щодо поновлення виплати пенсії з 01.07.2016 року відмовити, оскільки, як зазначено вище, без відкриття позивачем рахунку в установі - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», у відповідача відсутні правові підстави для виплати пенсії з 01.07.2016 року і заборгованість з виплати пенсії, яка повинна нараховуватися відповідачем щомісячно з 01.07.2016 року може бути виплаченою за умови відкриття позивачем рахунку в ПАТ «Державний ощадний банк України»; отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017 у справі №219/3611/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/68402020), залишеною без змін постановою Верховного суду від 21.08.2018 у справі №219/3611/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76004836)

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки дії відповідача щодо припинення виплати пенсії визнані протиправними, а задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідними від першої вимоги, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі, який передбачений сплаті як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

З огляду на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2018 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнаття протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зупинення виплати ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року та щодо припинення виплати пенсії з 1 січня 2016 року до 30 червня 2016 року.

Зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м. Бахмут, вулиця Миру, будинок, 35) виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) пенсію за період за період з 1 січня 2016 року до 30 червня 2016 року (включно) на рахунок відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Укрсоцбанк».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м. Бахмут, вулиця Миру, будинок, 35) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кошкош О.О.