Рішення № 77407736, 25.10.2018, Вишгородський районний суд Київської області

"25" жовтня 2018 р. Справа № 363/1100/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді - Котлярової І.Ю.

при секретарі - Палій Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Державної іпотечної установи звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. В обґрунтування свої вимог вказав, що 27 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 14-07-Ип/29, за умовами якого Банк надав останній у кредит грошові кошти в сумі 70 000,00 дол. США., строком з 27 вересня 2007р. по 26 вересня 2017р. включно зі сплатою 9,6 процентів річних. Зазначений кредитний договір був укладений на підставі заяви ОСОБА_1 на отримання кредиту від 27 вересня 2007 року. ОСОБА_1 була ознайомлена і погодилась з інформацією про умови кредитування, що підтверджується її підписом у кредитному договорі.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 27.09.2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 212. Відповідно до умов якого Іпотекодавець передав в заставу Іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру № 109, розташованому по пр.-ту ОСОБА_5 у м. Вишгород, Київської області. Також для забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 14-07-П1/29 від 27.09.2007р. та ОСОБА_3 укладений договір поруки № 14-07П2/29 від 27.09.2007р.

11 лютого 2015 року між Державною іпотечною установою та Банком був укладений договір відступлення права вимоги №17/4-В, згідно якого Банк передав позивачу всі права вимоги за кредитним договором, іпотечним договором, договорами поруки, про що листом Державної іпотечної установи від 15.10.2015 року № 7400/11/2 була повідомлена ОСОБА_1 АТ «Банк «Фінанси та Кредит» листом від 23.11.2015 року № 3-242100/22658 повідомив Державну іпотечну установу про суму заборгованості ОСОБА_1 станом на 17.09.2015 року.

Предметом договору відступлення є реалізація порядку звернення стягнення на майнові права відповідно договору застави майнових прав № 17/4 -3 від 11.02.2015 року, що укладений з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 17/4 від 11.02.2015 року. Пунктом 1.2. договору відступлення передбачено, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо), вказаними у додатках до цього договору. Також пунктом 2.1. зазначеного договору вказана відкладальна умова про те, що пункт 1.2. набирає чинності в день прийняття рішення Національним банком України про віднесення первісного кредитора до категорії неплатоспроможних або на наступний календарний день у випадку неповернення банком установі суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом у строк визначений кредитним договором і отримання банком від Державної іпотечної установи повідомлення про відступлення на користь нового кредитора прав вимоги, що має підтверджуватись відміткою про одержання банком на копії повідомлення. 17.09.2015 року на офіційному сайті Національного банку України було розміщено прес реліз в якому зазначено, що відповідно до вимог статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" 17 вересня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних". Станом на 24 жовтня 2018 року Банк не повернув кошти Державній іпотечній установі, що підтверджується ухвалою господарського суду міста Києва від 20 січня 2016 року по справі № 910/21864/15 про затвердження мирової угоди між Державною іпотечною установою та банком. Таким чином зважаючи на вказані обставини пункт 1.2. договору відступлення набрав чинності 17.09.2015 року, а Державна іпотечна установа набула право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 14-07-Ип/29 від 27 вересня 2007 року, пені та інфляційних витрат з відповідачів у судовому порядку. Оскільки відповідачі добровільно не сплачують суму заборгованості, просить у примусовому порядку солідарно стягнути з них суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 429 969, 35 грн., що складається з: залишку набутих вимог у розмірі – 171 636, 18 грн.; прострочених відсотках за користування кредитом за період з 01.12.2015 р. по 12.03.2018 р. у розмірі – 37 611, 34 грн.; пені – 176 750, 00 грн.; інфляційних витрат у розмірі 43 971, 83 грн. та судові витрати у виді судового збору в сумі 6 449, 59 грн. та витрати пов’язані із відрядженням представників позивача у розмірі 320 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явилася, надала письмову заяву, в якій на позовних вимогах наполягає, просила розглянути справу без її участі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі до суду не з’явилися, про день та час слухання справи були належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення, які знаходяться у матеріалах справи, заяви про розгляд справи за їх відсутність до суду не надходило, тому суд, відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідачів.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 27 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 14-07-Ип/29, за умовами якого Банк надав останній у кредит грошові кошти в сумі 70 000,00 дол. США., строком з 27 вересня 2007р. по 26 вересня 2017р. включно зі сплатою 9,6 процентів річних. Зазначений кредитний договір був укладений на підставі заяви ОСОБА_1 на отримання кредиту від 27 вересня 2007 року. ОСОБА_1 була ознайомлена і погодилась з інформацією про умови кредитування, що підтверджується її підписом (а.с. 11-15, 23-25).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 27.09.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 212. Відповідно до умов якого Іпотекодавець передав в заставу Іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру № 109, розташованому по пр.-ту ОСОБА_5 у м. Вишгород, Київської області (а.с. 19-22).

Крім того, для забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 14-07-П1/29 від 27.09.2007р. та ОСОБА_3 укладений договір поруки № 14-07П2/29 від 27.09.2007р. (а.с. 26-31).

11 лютого 2015 року між Державною іпотечною установою та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір відступлення права вимоги № 17/4-В, згідно якого Банк передав позивачу всі права вимоги за кредитним договором № 14-07-Ип/29 від 27 вересня 2007 року, іпотечним договором від 27 вересня 2007 року, договором поруки № 14-07-П1/29 від 27 вересня 2007 року, договором поруки № 14-07П2/29 від 27 вересня 2007 року (а.с. 32-38).

Предметом договору відступлення є реалізація порядку звернення стягнення на майнові права відповідно договору застави майнових прав № 17/4 -3 від 11.02.2015 року, що укладений з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 17/4 від 11.02.2015 року. Пунктом 1.2. договору відступлення передбачено, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо), вказаними у додатках до цього договору. Також пунктом 2.1. зазначеного договору вказана відкладальна умова про те, що пункт 1.2. набирає чинності в день прийняття рішення Національним банком України про віднесення первісного кредитора до категорії неплатоспроможних або на наступний календарний день у випадку неповернення банком установі суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом у строк визначений кредитним договором і отримання банком від Державної іпотечної установи повідомлення про відступлення на користь нового кредитора прав вимоги, що має підтверджуватись відміткою про одержання банком на копії повідомлення.

17.09.2015 року на офіційному сайті Національного банку України було розміщено прес реліз в якому зазначено, що відповідно до вимог статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" 17 вересня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних".

Листом Державної іпотечної установи від 15.10.2015 року № 7400/11/2 про відступлення прав вимоги за кредитним договором була повідомлена ОСОБА_1 (а.с. 39-44).

В свою чергу АТ «Банк «Фінанси та Кредит» листом від 23.11.2015 року № 3-242100/22658 повідомив Державну іпотечну установу про суму заборгованості ОСОБА_1 станом на 17.09.2015 року (а.с. 45-48).

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду від 20.01.2016 року між Державною іпотечною установою та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було затверджено мирову угоду, згідно якої Банк визнав та підтвердив свою заборгованість перед Державною іпотечною установою.

З довідки від 20.03.2018 року № 1417/32/28 виданої Державною іпотечною установою про стан заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договором № 14-07-Ип/29 від 27.09.2007 року складає 429 969, 35 грн., яка складається з: залишку набутих вимог у розмірі – 171 636, 18 грн.; прострочених відсотках за користування кредитом за період з 01.12.2015 р. по 12.03.2018 р. у розмірі – 37 611, 34 грн.; пені – 176 750, 00 грн.; інфляційних витрат у розмірі 43 971, 83 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується видати гроші кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Крім того, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них окремо.

Частиною 1 статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачі зобов’язання за вказаними договорами не виконали.

Таким чином, у зв’язку з тим, що в порушення вимог кредитного договору, іпотечного договору та вимог договору поруки відповідачі належним чином не виконували свої зобов’язання, з них солідарно підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 429 969, 35 грн., яка складається з: залишку набутих вимог у розмірі – 171 636, 18 грн.; прострочених відсотках за користування кредитом за період з 01.12.2015 р. по 12.03.2018 р. у розмірі – 37 611, 34 грн.; пені – 176 750, 00 грн.; інфляційних витрат у розмірі 43 971, 83 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покласти пропорційно на відповідачів.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів витрат пов’язаних із відрядженням представників позивача, судом зазначається, що в цій частині вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 88, 141,223, 263-265, 273 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державної іпотечної установи - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором у розмірі 429 969 (чотириста двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят дев’ять) гривень, 35 копійок, яка складається з: залишку набутих вимог у розмірі – 171 636, 18 грн.; прострочених відсотках за користування кредитом за період з 01.12.2015 р. по 12.03.2018 р. у розмірі – 37 611, 34 грн.; пені – 176 750, 00 грн.; інфляційних витрат у розмірі 43 971, 83 грн.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Державної іпотечної установи сплачений судовий збір у сумі 6 449 (шість тисяч чотириста сорок дев’ять) гривень 59 копійок, тобто по 2149 (дві тисячі сто сорок дев’ять) гривень 86 копійок з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Державна іпотечна установа (01133, м. Київ, бул. ОСОБА_1 України, 34).

Відповідачі: ОСОБА_1 (07300, Київська область, м. Вишгород, пр.-т., ОСОБА_5, 7-а кВ. 109), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (07300, Київська область, м. Вишгород, пр.-т., ОСОБА_5, 7-а кВ. 109).

Суддя І.Ю. Котлярова