Вирок № 77407692, 23.10.2018, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/868/18

провадження №1-кп/457/146/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Грицьківа В.Т.,

секретар судового засідання Ринда О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Трускавці кримінальні провадження № 12018140140000383 від 13.09.2018 року, № 12018140140000373 від 04.09.2018 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Трускавця. Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 08.07.2015 року Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 3 місяці, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 185 КК України,

з участю прокурора Дзерина О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1, 10.09.2018 року, знаходячись неподалік лісового масиву, що поблизу гаражного кооперативу "Беркут" по вул. Стебницькій у м. Трускавці, знайшов 43 патрона, які згідно висновку судово-балістичної експертизи №5/391 від 20.09.2018 року, являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62x39 мм до автоматів системи Калашникова, які він придбав шляхом привласнення знайденого, після чого без передбаченого законом дозволу переніс та зберігав у свої сумці до 12.09.2018 року, оскільки в подальшому вищевказані патрони були вилучені працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Разом з тим, судом визнано доведеним, що ОСОБА_1, 04.09.2018 року приблизно о 11 год. 15 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повідомивши завідомо неправдиву інформацію ОСОБА_2 про те, що металевий корпус від каналізаційного люка належить йому, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, повторно викрав даний корпус від каналізаційного люка, вартістю 425,00 гривень, внаслідок чого заподіяв ТзОВ "Трускавецький водоканал" майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, однак відмовився від дачі поясненнь відповідно до ст. 63 Конституції України.

Представник ТзОВ "Трускавецький водоканал" в судове засідання не з'вилася, однак від неї на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить проводити розгляд справи у її відсутності, претензій до обвинуваченого не має, з приводу призначення міри покарання обвинуваченому покладається на думку суду.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинених ним кримінальних правопорушеннях доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно та за ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він придбав, носив, зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченому, суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При цьому до обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї винуватості, щире каяття.

Також суд ураховує те, що обвинувачений усвідомлює про настання наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується негативно, у потерпілих відсутні претензії матеріального та морального характеру, тяжких наслідків від вчинених кримінальних правопорушень не наступило, раніше судимий, тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкцій частин статтей, за якими він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі із звільнення від відбуття покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

З речовими доказами поступити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 349, 370, 371, 373, 374 КПК України, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає обов»язки покладені на нього судом.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

1)Періодично з'являтися для реєстрації до органу з питань пробації;

2)Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Іспитовий строк рахувати з дати проголошення вироку.

Речові докази:

Речові докази: 30 патронів та тринадцять гільз до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм до автоматів системи Калашникова, які зберігаються в Трускавецькому ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області - знищити.

Каналізаційний люк та обвід від каналізаційного люка, які зберігаються в Трускавецькому ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області - передати ТзОВ "Трускавецький водоканал".

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 07.09.2018 року у справі № 457/782/18 на каналізаційний люк - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення судово-балістичної експертизи в розмірі 1144,00 гривні (одна тисяча сто сорок чотири грн. 00 коп.) в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору .

Суддя: В. Т. Грицьків