Постанова № 77406473, 23.08.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1541/18

Провадження № 2-а/444/61/2018

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 405504 від 17.05.2018 року,-

В С ТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 405504 від 17.05.2018 року, який був уточнений 31.07.2018 року.

Свої уточнені позовні вимоги мотивує тим, що 17 травня 2018 року інспектором роти № 6 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 була винесена постанова серії ЕАА № 405504 від 17.05.2018 року про те, що він, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом R124, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_2 на якому були відсутні бризговики, чим порушив п. 31.4.7 е ПДР, тобто керував транспортним засобом у якого відсутні, передбачений конструкцією задній бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи або бризговики, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Зазначає, що при винесенні даної постанови він був присутній та її оспорював, жодних доказів його вини йому не було надано. Стверджує, що бризговики в напівприцепі, номерний знак НОМЕР_2 були і є.

Вважає, що так як постанова була винесена на місці, відповідно до ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення мав бути складений протокол. А тому, на думку позивача, було порушено порядок притягнення його до адміністративної відповідальності.

Стверджує, що інспектором не було надано жодних доказів, щодо вчинення ним правопорушення, а сама по собі постанова не може бути таким доказом.

Крім того, звертає увагу, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме в постанові не зазначено марки автомобіля, на якому було вчинено правопорушення, порядок оскарження постанови.

А тому просить визнати протиправною та скасуватипостанову інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 405504 від 17.05.2018 року про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.

Позивач в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак його представник подав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 патрульної поліції в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Від них не надійшло жодних клопотань, відзиву, пояснень на позовну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 1 ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так як представник відповідача в судове засідання не з’явився без повідомлення причин неявки, жодних відомостей про поважність причин такої неявки у суду немає, позивач просить справу розглядати без його участі, суд приходить до переконання про можливість розгляду справи у відсутності учасників.

Згідно із ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Конституцією України закріплено норму щодо обов’язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

По-перше, відповідно до положень пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 чітко зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Пунктом 5 Розділу III Інструкції "Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" встановлено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи підлягають задоволення клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, однак це правило не стосується правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху.

З постанови інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 405504 від 17.05.2018 року вбачається, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом R124, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_2 на якому були відсутні бризговики, чим порушив п. 31.4.7 е ПДР, тобто керував транспортним засобом у якого відсутні, передбачений конструкцією задній бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи або бризговики, тобто інспектор вважає, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і як наслідок на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.

Суд враховує, що позивач у поданому позові зазначає, що з пред’явленим правопорушенням незгідний, оскільки бризговики в напівприцепі, номерний знак НОМЕР_2 були і є.

Суд бере до уваги, що позивач заперечує факт вчинення ним будь-якого правопорушення 17.05.2018 року.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Представником відповідача не виконано свого обов’язку передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України та не подано доказів щодо правомірності винесення інспектором роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3 постанови, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не здобуті такі докази і в судовому засіданні.

Суд вважає, що сторона відповідача проявила байдужість до результату розгляду справи.

Судом при вирішенні справи враховано, що в ході судового розгляду відповідачем не надано доказів, зокрема, матеріалів фіксації порушення позивачем вимог п. 31.4.7 е Правил дорожнього руху за допомогою камер відеоспостереження, фотозйомки на спростування його позовних вимог щодо факту вчинення адміністративного правопорушення, а також на спростування його письмових пояснень.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд приходить до висновку, що в діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем як під час винесення оскаржуваної постанови, так і під час розгляду справи в суді, не доведено наявність протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка б охоплювалася нормою ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто не доведено сам факт вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З метою забезпечення гарантії, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ст. 245 КАС України суду повноважень при прийнятті рішення та враховуючи положення ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 286 КАС України, суд приходить до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача ОСОБА_1, а тому оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ч. 4 ст. 229, 241, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовільнити.

Скасувати постанову інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 405504 від 17.05.2018 року про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.- закрити.

Апеляційна скарги на судове рішення відповідно до ст. 286 КАС України може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя Р. Й. Зеліско