Рішення № 7740539, 04.02.2010, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 2-89/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2010 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді – Березовського О.Д.,

при секретарі – Швачко О.В.,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 12.01.2010 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього аліментів на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У позовній заяві позивач зазначила, що 04.04.1987 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2, який вони зареєстрували у сільській раді с. Об”єднане Н-Сіверського району Чернігівської області, та проживала з ним до 10 квітня 2009 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач з березня 2009 року з сім’єю не проживає. Матеріальну допомогу на утримання сина їй не надає.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку ( доходу ), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з дня пред’явлення позову до суду і до досягнення сином повноліття.

Ухвалою судді від 20 січня 2010 року відкрито провадження у зазначеній справі.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Зазначила, що шлюб з відповідачем було зареєстровано 04 квітня 1987 року в сільській раді с. Об’єднане Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Від шлюбу вони мають двох синів. Старший син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є повнолітнім. Менший син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на даний час проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Шлюб з відповідачем було розірвано в квітні 2009 року, але вже в березні 2009 року ОСОБА_2 залишив сім’ю та став проживати окремо. Підтвердила, що відповідач надає кошти безпосередньо неповнолітньому сину, але у невеликих розмірах, та вона цих коштів не контролює. Іншої матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина відповідач не надає. Стан здоров’я дитини задовільний. Особисто вона на даний час не працює і займається пошуками роботи. Сина утримує за рахунок своїх тимчасових заробітків. Коштів на утримання неповнолітнього сина не вистачає.

Відповідач в судовому засіданні пред’явлений позивачем позов визнав в повному обсязі. Не заперечує щодо сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі визначеному позивачем в позовній заяві. Вказав, що він надає матеріальну допомогу в грошовій формі на утримання обох синів. Також надає допомогу сім’ї в поточному ремонті будинку, а також сім’я користується пільгами по сплаті за комунальні послуги. Зазначив, що він являється інвалідом ІІІ групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Стан його здоров’я задовільний, інших дітей та непрацездатних осіб на його утриманні немає, аліментів він нікому не платить. На даний час працює водієм – слюсарем в Городнянському РГГ Щорського УГГ ВАТ «Чернігівгаз» та його середній заробіток складає 600 грн. на місяць.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-ЕЛ № 030082, виданого 23.04.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області, встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 10 квітня 2009 року, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області 10.04.2009 року зроблено відповідний актовий запис за № 18. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоюються прізвища – ОСОБА_1, ОСОБА_1 ( а.с. 4 ).

Згідно свідоцтва про народження серії ІІІ-ЕЛ № 341714 встановлено, що ОСОБА_3 народився 10 жовтня 1993 року та його батьками значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 3).

Відповідно до довідки виконкому Городнянської міської ради за вих. № 80 від 11.01.2010 року встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3. До складу її сім’ї входить син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який знаходиться на утриманні матері ( а.с. 6 ).

З довідки № 1 про середню заробітну плату ( доход ) ОСОБА_2, виданої 12.01.2010 року Щорським УГГ ВАТ «Чернігівгаз», встановлено, що відповідачу за період з липня 2009 року по грудень 2009 року включно була нарахована заробітна плата в розмірі 10912, 70 грн. ( а.с. 5 ).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи те, що батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, з урахуванням матеріального становища обох сторін, відсутності у подружжя інших неповнолітніх дітей, стану здоров‘я відповідача та дитини, а також того, що відповідач не заперечує сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина 3 ст. 88 ЦПК України передбачає, що в разі, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 року громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильскої катастрофи звільняються від сплати державного мита. У зв’язку з цим, з відповідача ОСОБА_2 не підлягає стягненню державне мито.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 130, 169, 174, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 січня 2010 року і до 10.10.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи для зарахування на рахунок № 31212259700101 держбюджету Городнянського району, код одержувача 21406290, ГУ ДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Стягнення суми в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя О.Д.Березовський