Рішення № 77404281, 26.10.2018, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/1239/17

Провадження № 2-а/316/8/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі:

головуючого судді Вільямовської Н.О.

секретар судового засідання Таран І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Атомтехекспорт», про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення певних дій, з підстав визначених п.а ст.13, ст.62, 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», Угоди «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 року.

В обґрунтування вимог, позивач ОСОБА_1 зазначає, що з 16.11.2011 року по 23.09.2013 року постійно працював з матеріалами та устаткуванням забрудненим радіоактивними відходами при виготовленні, ремонті та обслуговуванні оснащення, пристроїв в умовах радіаційної шкідливості на посаді інженера І категорії дільниці вантажопідйомних механізмів відділення електротехнічного обладнання інженерно-технічної служби дирекції АЕС «Бушер». Маючи достатній вік 50 років та загальний трудовий стаж більше ніж 30 років, і зокрема пільговий стаж роботи за Списком № 1 понад 10 років, у листопаді 2016 року в порядку ст.80 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач за місцем роботи (оскільки в той час працював на «Запорізька ТЕС № ДТЕК «Дніпроенерго»), звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1. Проте спеціалісти управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області документи ОСОБА_1 не прийняли, вказавши причиною неповний пакет наданих документів.

20.01.2017 року позивач особисто звернувся до ПФУ в м. Енергодарі з пакетом документів, серед яких була і «Справка уточняющая особый характер работы или условия труда, необходимые для назначения досрочной трудовой пенсии подтверждающая постоянную занятость на льготной работе», виданій Акціонерним товариством «Атомтехекспорт»» від 28.11.2016 року №12-04/80-47.

Листом вих.№851/02 від 15.02.2017 року відповідач відмовив йому в оформленні пільгової пенсії, оскільки серед поданих документів були відсутні відомості про виконання роботи в умовах радіаційної шкідливості, наказ та довідка про атестацію робочого місця за останнім місцем роботи, а саме АТ «Атомтехекспорт».

16.02.2017 року позивач знову звернувся з заявою на ім'я начальника Управління ПФУ в м. Енергодарі ОСОБА_2 з проханням надати допомогу в отриманні необхідних документів, яких не вистачало для призначення пільгової пенсії. На неодноразові звернення щодо отримання Управлінням ПФУ необхідних документів з АТ «Атомтехекспорт», позивача усно повідомляли, що відповідь ще не надійшла. 04.04.2017 року позивач письмово звернувся з відповідною заявою на ім’я начальника Управління ПФУ в м. Енергодар, щоб надали копію запиту ПФУ до АТ «Атомтехекспорт», і тільки коли позивач пообіцяв відправити лист за свій рахунок, 05.04.2017 року, спеціалістами Управління ПФУ в м. Енергодарі був підготовлений відповідний запит, який позивачем за свій рахунок відправлено до Москви. У телефонному режимі АТ «Атомтехекспорт», яке займалось працевлаштуванням позивача на АЕС «Бушер», повідомило, що в червні 2017 року на запит Управляння ПФУ в м. Енергодарі надало всі необхідні документи.

Тоді позивач знову звернувся до відповідача і 14.07.2017 року за вих.№2420/05 отримав чергову відмову на свою заяву щодо призначення пенсії.

Позивач вважає вказані рішення відповідача є протиправним і таким, що підлягають скасуванню, оскільки відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що у випадку, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Просив суд визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області №851/02 від 15.02.2017 року та №2420/05 від 14.07.2017 року про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 16.11.2011 року по 23.09.2013 року до пільгового стажу за Списком № 1 та призначенні пенсії, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області; зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 16.11.2011 року по 23.09.2013 рік до пільгового стажу за Списком №1 та призначити пенсію з 17.10.2016 р. – моменту звернення до управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області.

Ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області Капустинського М.В. від 11.08.2017 року провадження по справі було відкрито (а.с.36).

У зв’язку з закінченням повноважень судді Капустинського М.В., розпорядженням №13-134 від 23.05.2018 року заступника керівника Енергодарського міського суду запорізької області справу було передано на повторний автоматизований перерозподіл між суддями (а.с.84) та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 23.05.2018 року справу було передано до провадження судді Енергодарського міського суду Запорізької області Вільямовській Н.О. (а.с.85).

Ухвалою судді від 25.05.2018 року дану справу було призначено до розгляду (а.с.86).

Ухвалою суду від 11.07.2018 року по справі призначено підготовче судове засідання з метою виконання вимог ст.173 КАС України (а.с.101)

Ухвалою суду від 06.08.2018 року підготовче судове засідання по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті (а.с.108).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності за присутності представника за письмовою довіреністю ОСОБА_3 (а.с.43). Крім того, позивачем було надано до суду 14.02.2018 року письмову відповідь на відзив відповідача, в якій позивач зазначає, що особу відповідача як: Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області, а ні як: Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у зв’язку із перейменуванням відповідача на підставі постанови КМУ від 21.12.2016 року за №988 про реорганізацією територіальних органів пенсійного фонду України, ним було зазначено на підставі відповіді відповідача на бланку, розписці-повідомленні від 30.06.2017 р., де зазначено саме Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області, та це зауваження вважає несуттєвим, зазначаючи на право суду самостійної заміни відповідача на належного відповідно до ст.48 КАС України. Крім того, зазначає, що посилання позивача у запереченнях на те, що період його роботи з 16.11.2011 року по 23.09.2013 рік на посаді інженера 1 категорії ділянці вантажопідйомних механізмів відділення електротехнічного обладнання інженерно-технічної служби в АО «Атомтехекспорт» не відноситься до роботи в умовах радіаційної шкідливості, спростовується, крім документів наявних у пенсійній справі, також і тим, що відповідно до листа від 30.08.2017 року №144/Г-2 з Енергодарського об’єднаного управління ПФУ в Запорізькій області, йому було призначено пенсію із зниженням пенсійного віку відповідним рішенням, однак не після досягнення 50 років, а з 29.06.2017 року. Тобто Енергодарське об’єднане управління ПФУ в Запорізькій області зарахувало період його роботи з 16.11.2011 року по 23.09.2013 рік до пільгового стажу за Списком №1, однак зауважує, що пенсію на пільгових умовах чомусь призначено не з дня досягнення ним пенсійного віку. Також зазначає, що у зв’язку з тим, що він працював в листопаді 2016 року на Запорізькій ТЕС ДТЕК «Дніпроенерго», він звернувся відділу кадрів з відповідною заявою про оформлення йому пільгової пенсії за віком за місцем роботи в порядку ст.80 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та його документи було направлено до відповідача у листопаді 2016 року, однак у прийнятті документів було відмовлено, у зв’язку з чим, він особисто звернувся 20.01.2017 року до ПФУ в м. Енергодарі з пакетом документів, тобто у тримісячний термін після досягнення ним 50 років, а отже заперечення з цього приводу позивач також вважає безпідставними (а.с.57-60).

В судове засідання представник позивача за письмовою довіреністю (а.с.44) – ОСОБА_4 не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та надав письмові пояснення, які фактично співпадають із змістом адміністративного позову та відзиву на заперечення відповідача, при цьому представник позивача уточнює вимоги позову в частині та просить суд зобов’язати Енергодарське об’єднане УПФУ в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію з дня досягнення ним 50-ти річного віку, як того вимагає ст.45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а.с.95-96).

В судове засідання представник Енергодарського об’єднаного управління ПФУ в м. Енергодарі повторно не з’явився, про час та місце слухання справи, відповідач був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить підпис про отримання судової повістки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.119), заяв або клопотань про відкладення слухання справи від відповідача не надійшло. Крім того, відповідачем до суду було надано письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає на те, що позивачем невірно зазначено особу відповідача, оскільки на підставі постанови КМУ від 21.12.2016 року Управління пенсійного фонду України в м. Енергодарі було реорганізовано в Енергодарське об’єднане управління пенсійного фонду України в Запорізькій області. Також, ОСОБА_1 не надано підтверджуючих документів про те, що у період з 16.11.2011 року по 23.09.2013 року він працював в умовах радіаційної шкідливості, а отже піддав для призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення 50-ти річного віку відсутні. Просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити. Провести розгляд справи за відсутності представника Енергодарського ОУПФУ в Запорізькій області (а.с.49-50).

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився повторно, заяв або клопотань про перенесення слухання справи до суду не надав, заперечень на позов від третьої особи до суду не надійшло.

Враховуючи, що позивачем та відповідачем заявлено про розгляд справи у їх відсутності, представник позивача та тертя особа не надали до суду заяв про відкладення слухання справи, суд вважає можливим провести розгляд справи на підставі наявних у справі доказів за відсутності учасників справи.

У зв’язку з неявкою всіх учасників справи, на підставі ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, судом встановлено, що згідно даних трудової книжки позивача ОСОБА_1, позивач з 16.11.2011 року по 23.09.2013 рік працював на посаді інженера 1 категорії ділянці вантажопідйомних механізмів відділення електротехнічного обладнання інженерно-технічної служби АЕС «Бушер» (а.с.16).

Відповідно до повідомлення з Пенсійного фонду Російської Федерації №203-ЛК-3355 до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду (а.с.65) та доданих до нього Довідки від 18.11.2016 року №12-04/80-47 уточнюючої особливий характер праці та умов труда необхідної для дострокової трудової пенсії (а.с.66) та Акту документальної перевірки відомостей про періоди роботи, що дає право на дострокове пенсійне забезпечення ОСОБА_1 від 26.05.2017 року (а.с.67-68) судом встановлено, що дійсно в період з 16.11.2011 року по 23.09.2013 рік ОСОБА_1 (позивач по справі) працював в дирекції АЕС «Бушер» в АО «Атомтехекспорт» на посаді інженера 1 категорії ділянці вантажопідйомних механізмів відділення електротехнічного обладнання інженерно-технічної служби, яка входить до Переліку посад робітників виконуючих на прощадці АЕС «Бушер» роботи у шкідливих (особливо шкідливих) умовах праці та його робота була пов’язана із шкідливими (а.с.67), робоче місце позивача було атестовано (а.с.67зворот п.4.10) та підтверджено право на дострокове пенсійне забезпечення працівників зайнятих в умовах радіаційної шкідливості у відповідності до Списку №1 (а.с.66, 69).

Позивач ОСОБА_1 народився 04.11.1966 року (а.с.6).

Відповідно до записів трудової книжки, ОСОБА_1 з 11.04.2014 року по 19.07.2017 рік працював на ДТЕК Запорізька ТЕС (а.с.18-19) та по досягненню 50-річного віку, за місцем роботи, в порядку ст.80 Закону України «Про пенсійне забезпечення», звернувся у листопаді 2016 року до управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, що підтверджується повідомленням від 13.02.2018 року з ВАТ «Запорізька ТЕС» директора ДТЕК Запорізька ТЕС, відповідно до якого у листопаді 2016 року ДТЕК Запорізька ТЕС звернулась до УПФУ в м. Енергодарі з приводу призначення пенсії ОСОБА_1, однак у прийнятті документів з причин неповного пакету, спеціалістами ПФУ було відмовлено у їх прийнятті (а.с.64).

20.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Пенсійного фонду в м. Енергодарі з пакетом документів для призначення пенсії за Списком №1 (а.с.26-26зворот), а також, ОСОБА_1 звертався з аналогічною заявою до відповідача і 29.06.2017 року.

Однак, відповіддю від 15.02.2017 року №851/02 та відповіддю від 14.07.2017 року №2420/05, які оскаржуються позивачем, Управлінням пенсійного фонду України в м. Енергодарі та його правонаступником Енергодарським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у зарахуванні спірного періоду до стажу роботи із шкідливими умовами праці та у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 у віці 50 років за відсутності для цього підстав було відмовлено (а.с.27, 32).

Суд не може погодитися з також позицією відповідача зазначеною як у відповіді від 15.02.2017 року так і у відповіді від 14.07.2017 року, оскільки відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком на пільгових умовах мають незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно ст.ст.62, 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пенсії призначаються з дня звернення за ними.

Відмова відповідача у зарахуванні позивачу до пільгового стажу за Списком №1 спірного періоду роботи з 16.11.2011 року по 23.09.2013 року в АТ «Атомтехекспорт» суперечить вимогам ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», якою передбачено, що у випадку, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Так, 14 січня 1993 року між Урядом України і Урядом Російської Федерації підписано Угоду «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн», яка набула чинності 14.01.1993 року. Вказана угода поширюється на осіб та членів їх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї із сторін та здійснюють свою трудову діяльність на умовах найму на території іншої сторони.

Згідно частин 2, 3 ст.6 вказаної Угоди, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Відповідно до діючого законодавства Російської Федерації, а саме: пп.1 п.1 ст.27 Федерального закону «Про трудові пенсії в Російській Федерації» № 173 ФЗ від 17.12.2001 року, робота позивача в АТ «Атомтехекспорт» відноситься до робіт з особливо важкими умовами праці, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. Як зазначалось вище, підтверджено і повідомленням з Пенсійного фонду Російської Федерації.

Судом також встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.08.2017 року №711/Г-1 на звернення ОСОБА_1, зазначено про можливість зарахування спірного періоду роботи в АО «Атомтехекспорт» до стажу за Списком №1, яка дає право на дострокове пенсійне забезпечення (абз.2), таке ж повідомлення направлено і відповідачу по справі (а.с.98).

Крім того, відповідно до листа №144/Г-2 від 30.08.2017 року з Енергодарського об’єднаного управління ПФУ в Запорізькій області, зазначено про зарахування періоду роботи з 16.11.2011 року по 23.09.2013 рік як стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці – за Списком №1 та прийнято рішення про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку з дати звернення з усіма необхідними документами (а.с.99).

Отже Пенсійний фонд визнав, що період роботи ОСОБА_1 з 16.11.2011 року по 23.09.2013 року відноситься до пільгового стажу за Списком №1.

Тим самим, суд вважає, що Пенсійний фонд визнав, що прийняте їм рішення про відмову у зарахуванні даного періоду роботи позивача до пільгового стажу, викладене у відповіді від 15.02.2017 року №852/02 (а.с.27) було неправомірним.

Відповідно до повідомлення на ім’я ОСОБА_1 з Енергодарського об’єднаного УПФУ позивачу ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком за Списком №1 з 29.06.2017 року на підставі заяви від 29.06.2017 року (а.с.72).

Однак, суд не може погодитися із датою призначення пенсії із зниженням віку – за Списком №1 визначеною позивачем як 29.06.2017 рік, та вважає її безпідставною, враховуючи наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», вразі наявності права на призначення пенсії з більш раннього строку, особа має право звернутися за призначенням пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, законодавець визначив, що з правом звернення за призначенням пенсії з більш раннього строку, особа може звернутися з заявою не пізніше 3-х місяців з дня досягнення 50 річного віку. Як зазначалось, позивач народився 04.11.1966 року, тобто саме тоді він досяг 50 річного віку.

Як судом зазначалось вище, з заявою до Пенсійного фонду в м. Енергодарі позивач ОСОБА_1 безпосередньо вперше звернувся 20.01.2017 року (а.с.26), дата звернення підтверджується і відповіддю про відмову у призначенні пенсії за зниженим віком з УПФУ від 15.02.2017 року (а.с.27), а отже, саме ця дата 20.01.2017 року є датою звернення позивачем ОСОБА_1 з відповідною заявою до Пенсійного фонду, а ні 29.06.2017 рік.

Однак, при цьому, строк звернення визначений п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» - три місяці позивачем не пропущено, а отже, відповідно до вказаної норми Закону, пенсія за віком з більш раннього строку, призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто, таким днем є дата 05.11.2016 рік, а ні 29.06.2017 рік, як ухвалено відповідачем.

Частиною 2 статті 11 КАС України, передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Враховуючи, що судом встановлено право позивача на зарахування періоду роботи з 16.11.2011 року по 23.09.2013 року до пільгового стажу за Списком №1, наявність даного права визнана і самим Пенсійним фондом, як м. Енергодара так і Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а отже визнано безпідставність відмови в зарахуванні позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 зазначеного спірного періоду, тобто протиправність рішення Управління пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області правонаступником якого є Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в запорізькій області від 15.02.2017 року №851/02, у зв’язку з чим воно підлягає скасуванню. А також те, що наявними у справі доказами доведено, звернення позивача за призначенням пенсії у строки визначені п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», позивач має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку за Списком №1, яке також було проведено відповідачем саме з 05.11.2016 року, чим спростовується уточнена вимога позивача про призначення пенсії з дня досягнення позивачем 50 річного віку, оскільки це не є день з якого позивач має право на призначення пенсії, про що зазначено вище, а отже саме з 05.11.2016 року позивачу необхідно провести призначення та перерахунок пенсії за Списком №1.

Як зазначено вище, судом встановлено, що пенсія позивачу з урахуванням пільгового періоду з 16.11.2011 р. по 23.09.2013 рік призначена і виплачується відповідачем з 29.06.2017 року, а отже період з 05.11.2016 року – коли позивач набув право на її виплату до дати призначення самим відповідачем – 28.06.2017 року не зараховано, а отже зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 16.11.2011 р. по 23.09.2013 рік до пільгового стажу, нарахування пенсії із зниженням віку за Списком №1 та її виплата ОСОБА_1 у період з 05.11.2016 року по 28.06.2017 рік (включно) відповідачем не здійснювалась, тим самим відповідачем було порушено законне право позивача передбачене ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», на обчислення та отримання пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, у зазначений період, у зв’язку з чим, воно підлягає відновленню.

Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

У зв’язку з зазначеним, суд вважає необхідним, в цій частині, вимоги задовольнити частково та зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію з 05.11.2016 року із зниженням пенсійного віку за пільговим стажем за Списком №1 та провести її виплату з урахуванням сплачених сум.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 123, 134, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Атомтехекспорт», про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення дій - задовольнити частково.

Рішення управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області №851/02 від 15.02.2017 року та рішення Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області від 14.07.2017 року №2420/05 про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 16.11.2011 року по 23.09.2013 року до пільгового стажу за Списком №1 та призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» – визнати протиправним та скасувати.

Зобов'язати Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4-а, код ЄДРПОУ: 41249795), зарахувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) період роботи з 16.11.2011 року по 23.09.2013 рік до пільгового стажу за Списком №1 з 05.11.2016 року, призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку за Списком №1 з 05.11.2016 року та провести її виплату з урахуванням сплачених раніше сум.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.п. 15.5, п.п.15 п. 1 Розділу VІІ Перехідних Положень КАС України (в новій редакції), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. О. Вільямовська