Ухвала суду № 77402142, 26.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/25935/18

Провадження №11-сс/772/736/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі :

головуючого-судді: Мішеніної С.В.,

суддів: Ващук В.П., Ковальської І.А.

зі секретарем : Міхневич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

за участю:

прокурора : Чернова А.В.

захисника : ОСОБА_2

підозрюваного: ОСОБА_3

слідчого: Коломійчука І.І.

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського Вінницької області від 16.10.2018 року клопотання слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 задоволено. Застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_3, тобто до 00 години 10 хвилин 13 грудня 2018 року.

Згідно клопотання слідчого досудовим розслідуванням установлено, що 14 жовтня 2018 року близько 20:00 год. ОСОБА_3, перебуваючи за адресою: місто Вінниця, вулиця Олега Антонова, будинок 2, в другому під’їзді на сходах четвертого поверху зустрів раніше знайомого ОСОБА_6. На ґрунті неприязних стосунків з останнім ОСОБА_3, діючи умисно, двома руками штовхнув ОСОБА_6, після чого наніс йому один удар кулаком руки в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_6В, впав на сходинкову клітину між 3-ім та 4-им поверхами. В цей час у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на відкрите заволодіння майном ОСОБА_6 Реалізовуючи цей умисел, діючи повторно, ОСОБА_3, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 володіє матеріальними цінностями, будучи підбурюваним жагою до легкої наживи та протиправного збагачення, умисно, з корисливих спонукань, з метою відкритого викрадення чужого майна, продовжив застосовувати насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_6, а саме наніс останньому декілька ударів кулаками по голові, після чого заволодів належними ОСОБА_6 мобільним телефоном марки «Fly», який ОСОБА_3 вирвав з руки потерпілого, та планшетом невстановленої марки, який ОСОБА_3 дістав з кишені штанів потерпілого. Загальна вартість викраденого у ОСОБА_6 майна складає близько 15500 грн. У подальшому ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 15 500 грн.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2018 року про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 мотивовано тим, що слідчим суддею не враховано, що слідчим в клопотанні, відповідно п.5 ч.1 ст. 184 КПК України не викладені фактичні обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність ризиків зазначених у клопотанні, та не вказав посилання, що підтверджують ці обставини, а лише перерахував деякі ризики наведені в ст. 177 КПК України. Крім того, слідчим та прокурором не надано жодного доказу, що підтверджують вказані ризики.

При постановленні ухвали слідчий суддя не врахував особу підозрюваного ОСОБА_3, який має постійне місце проживання, сім’ю, стійкі соціальні зв’язки, не взято до уваги положення ч.1 ст. 183 КПК України, не доведено необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу, також не враховано обгрунтованість підозри.

Єдиними мотивами обрання запобіжного заходу було тяжкість злочину, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_3, разом з тим на підтвердження ризиків слідчим та прокурором не надано жодного доказу.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, які просили задоволити апеляційну скаргу з підстав наведених у ній, прокурора Чернова А.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначив, що підозра належним чином обгрунтована, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оглянувши матеріали провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020020004033 від 15.10.2018 року, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020020004033 від 15.10.2018 року ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України .

Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання щодо застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя ретельно дослідив обставини, які мають значення для прийняття рішення.

При цьому перевірено обгрунтованість підозри за ч.2 ст. 186 КК України, в дотримання вимог ст. 177, ст. 178 КПК України наявність ризиків та обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 184 КПК Україн, тому доводи апеляційної скарги в цій частині належним чином необгрунтовані.

Під час розгляду клопотання слідчого у суді першої інстанції прокурор довів те, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів в даному випадку не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, звернув увагу на те, що будучи раніше судимим за вчинення аналогічного злочину, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Посилання у апеляційній скарзі, що слідчим суддею не перевірено наявність у ОСОБА_3 соціальних зв’язків є безпідставними.

Як убачається з ухвали, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, не працює, одружений, хоча разом із дружиною не проживає, має на утриманні малолітню дитину, раніше неодноразово судимий.

Враховуючи зазначене, твердження захисника, що єдиниими мотивами обрання запобіжного заходу була тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 є надуманими.

В дотримання вимог ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України слідчий суддя прийняв законне, обгрунтоване рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, прокурором доведено, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів є недоцільним та неможливим, оскільки тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя в дотримання вимог ч. 4 ст. 183 КПК України врахував те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 вчинено з застосуванням насильства та прийняв законне рішення про застосування запобіжного заходу без встановлення застави, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції ,-

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_2

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10

Суддя : /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя: