Рішення № 77396368, 16.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 Справа № 904/2851/18

За позовом : Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «АКМА», м. Дніпро

До : Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро

Про : стягнення 41 916, 83 грн.

Суддя Панна С.П.

Секретар судового засідання Кравченко Р.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ :

від позивача: ОСОБА_1О- довіреність від 06.06.2018р. №б/н

від відповідача: ОСОБА_2,довіреність №3971 від 27.10.2017

СУТЬ СПОРУ :

ПП ВКФ «Акма» звернулося з позовом до ПАТ «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» про стягнення 41 916, 83 грн. шкоди завданої неналежним виконання зобов’язання. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на завданням відповідачем шкоди, належному позивачу автомобілю марки Hyundai Tucson (державний номер НОМЕР_1), внаслідок неналежного виконання договору перевезення від 29.12.2017р. (укладеним між сторонами), що підтверджується відповідним звітом про незалежну оцінку експертів ТОВ «Верітас ОСОБА_3 «Верітекс» та постановою Відділення поліції на станції №1 Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21.05.18р. про закриття кримінального провадження.

Відзив від відповідача - ПАТ «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» не надходив, але 31.07.2018 надійшов відзив від ПАТ "Укрзалізниця" від іншої філії - "Пасажирська компанія" "Дніпровське пасажирське вагонне депо", який не приймається судом.

20.08.18р. від відповідача надійшла заява про здійснення заміни відповідача з ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» на ПАТ «Українська залізниця» в особі філії "Пасажирська компанія".

Клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки згідно з ч. 2 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, на клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

16.10.2018 у судовому засіданні в порядку статті 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

З матеріалів справи вбачається, що ПП ВКФ «АКМА» на праві власності належить автомобіль НОМЕР_2 відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО 970739. (а.с.12).

29.12.2017 р. ОСОБА_4 (комерційний директор ПП ВКФ «АКМА» відповідно до наказу №20-К від 20.07.15р.). уклав договір з ПАТ «Укрзалізниця» на станції Дніпро (2210700) на перевезення 26.01.2018 р. автомобіля НОМЕР_3, залізничним транспортом зі станції 2218000 Львів (Львівська залізниця) до станції 2210700 Дніпро (Придніпровська залізниця), на підтвердження чого було складено вантажобагажну квитанцію форми ЛУ-126 № 014132 від 29.12.2017 року, де вантажовідправником є ОСОБА_4, вантажоотримувачем - ОСОБА_4 та сплачено відповідну плату. (а.с.11).

За твердженням позивача, під час приймання вантажу (на станції 2218000 Львів) до навантаження, працівниками залізниці жодних пошкоджень автомобіля (недоліків упакування) виявлено не було.

27.01.2018 р. близько 10:00 на станції призначення 2210700 Дніпро-Головний ОСОБА_4 особою - працівником Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ "Українська залізниця" було доставлено автомобіль з платформи до багажного відділення.

Оглянувши автомобіль, ОСОБА_4 було виявлено пошкодження автомобіля, у зв'язку з чим ОСОБА_4 звернувся до працівника Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ "Українська залізниця" з проханням скласти комерційний акт у зв'язку з виявленими при перевезенні ПАТ «Укрзалізниця» пошкодженнями автомобіля.

Працівник залізниці відмовив у складанні комерційного акту, у зв'язку з тим, що він лише доставляє вантаж власнику і складання акту не входить до його обов'язків.

Враховуючи відмову працівника, ОСОБА_4 спробував знайти на залізниці відповідальну за складання комерційних актів особу, однак таку особу знайти не вдалося, оскільки працівниками залізниці повідомлялася необґрунтована відмова.

ОСОБА_4, як комерційний директор ПП ВКФ «АКМА», змушений був звернутися до відділення поліції на станції №1 Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою про вчинення злочину за фактом пошкодження майна.

За заявою ОСОБА_4 відділенням поліції на станції № 1 ДВП ГУНП у Дніпропетровській області за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України внесено відомості до ЄРДР № 12018042010000106 від 28.03.2018 р.

20 червня 2018 року було отримано постанову Відділення поліції на станції № 1 Дніпровського відділу поліції від 21.05.2018 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, а саме недостатністю суми збитків, оскільки мінімальна сума збитків повинна складати 220250,00 грн. (а.с.26).

У зв'язку із завданими під час транспортування пошкодженнями автомобіля ПП ВКФ «АКМА» змушене було звернутися до Приватного підприємства «АЕЛІТА» - авторизованого представника Hyundai-Motors в Україні, з метою ремонту транспортного засобу та залучення незалежних експертів ТОВ «ВЕРІТАС ОСОБА_3 «ВЕРІТЕКС» для визначення ринкової вартості та її часткової втрати транспортного засобу враховуючи його пошкодження, підчас транспортування ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».

Так, відповідно до Рахунку на оплату № 219 від 29.01.2018 р. та платіжного доручення № 595 від 07.03.2018 р., ПП «АЕЛІТА» було продано ПП ВКФ «АКМА» запчастини та надано послуги з ремонту автомобіля на загальну суму 19 893,00 грн. з врахуванням ПДВ. (а.с.27)

Відповідно до звіту про незалежну оцінку колісного транспортного засобу Hyundai Tuscson Державний реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 02.02.2018р. процент додаткового зменшення ринкової вартості, Дз = -3%, дефекти лакофарбового покритгя пофарбування кузова, надано наступний розрахунок:

С= 705 794,13*(1-(8/100)-(3/100))-0 - 628 156,78 грн.

р = 705 794,13 грн. - середня ринкова вартість КТЗ.

Отже, виходячи з розрахунків експерта щодо втрати ринкової вартості КТЗ у зв'язку з дефектами лакофарбового покриття пофарбування кузова отримуємо втрачено суму ринкової вартості відповідно до наступного розрахунку: Дз= 705 794,13 * (1-(3-100)) = 21 173,83 грн. (а.с.30-56)

Відповідно до ОСОБА_4 прийому-передачі виконаних робіт (послуг) № УА 2018/023 від 13.02.2018р., вартість незалежної вартісної оцінки КТЗ Hyundai Tuscson Державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 850,00 грн. без врахування ПДВ. (а.с.61).

Відповідно до абз.3 п. 1.7. Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196, Зареєстровано в Міністерстві юстиції У країни від 04 квітня 2007 р. за № 310/13577.

Багажна (вантажобагажна) квитанція - перевізний документ, що видасться пасажиру, який здає багаж до перевезення чи відправнику вантажобагажу, та є підтвердженням укладання договору на це перевезення. За договором на перевезення багажу (вантажобагажу) перевізник зобов'язується перевезти до пункту призначення багаж (вантажобагажі а пасажир чи відправник вантажобагажу - оплатити вартість перевезення.

Абз.2 п. 30.7. зазначених Правил, якщо автомобіль має особливості, наприклад пошкодження, відсутні фари чи скло, незакріплений номер, навісне облаштування тощо, інформація про це зазначається в дорожній відомості відповідальним працівником перевізника, що приймає автомобіль до перевезення. Відправник підтверджує зазначені особливості своїм підписом.

Згідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Пунктом 110 Статуту залізниць визначено, що Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п. 113 Статуту залізниць за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Пунктом 127 Статуту залізниць передбачено, що Залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996р. №273/96-ВР «Про залізничний транспорт» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи витрачені кошти на запасні частини, ремонт, втрату ринкової вартості та витрати ПП ВКФ «АКМА» на залучення незалежних експертів для визначення вартості майна, у зв'язку з пошкодженнями автомобіля НОМЕР_4 при його перевезенні відповідачем, загальна сума збитків завдана відповідачу позивачу неналежним виконання договору перевезення складає 41 916, 83 грн.

На отриману 08.05.18р. від позивача претензію від 07.05.18р. на суму 41 916, 83 грн. відповідач до часу звернення позивача з позовом до суду відповіді не надав та її вимог не задовольнив. У зв’язку з чим, позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Як вже зазначалось вище, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача збитків за пошкодження автомобіля позивача, що перевозився відповідачем .

У ст.22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). За змістом ч.3 цієї статті збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини відповідача. При цьому обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і збитками покладено на позивача за приписами статті 74 ГПК України.

У матеріалах справи є належні та допустимі докази, які свідчать про факт нанесення збитків, саме відповідачем (оскільки саме він відповідав за стан автомобіля позивача під час його перевезення).

Таким чином, позивач довів факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків і підтвердив причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. Натомість відповідач не довів відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу. А тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Одночасно з цих же підстав, заперечення відповідача суд оцінює критично.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту, презюмується.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не охоплюється визначенням обставин непереборної сили, відповідно до частини 1 статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Оцінка доказів - це визначення їх об'єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів із точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають із отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.

Поряд із цим, відповідач не надав жодного доказу, який би звільняв його від відповідальності за нанесення шкоди майну позивача під час його перевезення.

Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 29, 48, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «АКМА» (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 139-К; код ЄДРПОУ 20278565) 41 916, 83 грн. збитків та 1 762, 00 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.10.2018р.

Суддя С.П. Панна