Рішення № 77396367, 16.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 Справа № 904/3102/18За позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення штрафу у розмірі 91 357,00грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 дов. № 89/12 від 11.04.2018

від відповідача ОСОБА_2 дов. від 26.10.2018

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду із позовом, яким просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Відповідач) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 113 069,10 грн.

Позовні вимоги, мотивовано тим, що протягом грудня 2017 Відповідачем здійснювалось перевезення порожніх вагонів, одержувачем яких був Позивач за залізничними накладними №№ 32808701, 45886371, 45895687, 46198479, 32840530, 46292140, 35305317, 35325240, 46042032, 46403473, 46463436, 32941627, 46221453, 46221461, 46221503, 46221545, 46221958, 46222337, 46222352, 53164679, 53206918, 46222386, 53197299, 32939571, 32939589, 32952087, 32977233, 35427475, 46572111, 32995060, 33015744, 46525366, 46607776, 46607842, 33023482, 33026709, 33026782, 33031089, 33034885, 43336189, 46680146, 46680153, 33048307, 35491794, 35491976, 35492255, 35492263, 46726691, 46747341, 46789392, 53327003, 46607859, 46607958, 46742888, 46742920, 46742987, 46743027, 46743100, 53356101, 46805487, 46805511, 46525721, 35604263, 43422997, 46767117, 46883591, 46883658, 47018148, 53409512, 33120635, 33120700, 33120726, 33134677, 33135591, 33141722, 35583053, 35583186, 42879742, 46883542, 46883575, 46883583, 46883609, 46883625, 46883674, 46883708, 46883740, 46883781, 46883864, 47079942, 47079975, 47080007, 47080031, 33169285, 46767174, 46803193, 46883641, 46883757, 46767158, 46767166, 46767182, 47004163, 47004262, 47014683, 47148663, 33178906, 35538800, 35538818, 35643402, 35643436, 35643469, 35643493, 47117288, 47163381,47163399, 47163415,47163423. У зв'язку з порушенням залізницею встановленого терміну доставки вагонів, Позивач нарахував штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 113 069,10 грн., стягнення якого вимагає в судовому порядку.

Крім того, за змістом прохальної частини заявленого позову, Позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення з вимогою про сплату штрафу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.18 відкрито провадження у справі №904/3102/18, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.08.18.

Ухвалою від 14.08.18 суд роз'єднав позовні вимоги, виділивши їх в самостійні провадження. Вимогами про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за накладними 32808701, 45886371, 45895687, 46198479, 32840530, 46292140, 35305317, 35325240, 46042032, 46403473, 46463436, 32941627, 32939571, 32939589, 32952087, 32977233, 35427475, 46572111, 32995060, 33015744, 33023482, 33026709, 33026782, 33031089, 33034885, 43336189, 46680146, 46680153, 33048307, 35491794, 35491976, 35492255, 35492263, 46726691, 46747341, 46789392, 46607859, 53356101, 46805487, 46805511, 46525721, 35604263, 43422997, 53409512, 33120635, 33120700, 33120726, 33134677, 33135591, 33141722, 35583053, 35583186, 42879742, 47079942, 47079975, 47080007, 47080031, 33169285, 47014683, 33178906, 35538800, 35538818, 35643402, 35643436, 35643469, 35643493 в сумі 91 357,00 грн. вирішено розглядати в межах справи № 904/3102/18.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого зазначив, що за накладними №№ 53409512, 53356101 відправки порожніх власних вагонів відбулись зі станцій Сартана та Слав’янськ Донецької залізниці. Після отримання вантажів до перевезення за вказаними накладними вагони затримувалися безпосередньо на станції Слав’янськ відправлення і на шляху перевезення по станції Волноваха, внаслідок чого на Придніпровську залізницю вантажі надійшли вже з простроченим терміном доставки. Таким чином, затримка по цих станціях Донецької залізниці виникла з незалежних від залізниці причини, у зв’язку з виконанням контрольно-перевірочних заходів на контрольних пунктах. Крім того, заперечуючи проти позову, Відповідач посилається на пропуск Позивачем визначеного ст. 136 Статуту залізниці України шести місячного строку для звернення з позовом до суду з вимогами про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу.

09.10.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2018.

В засіданні 16.10.18 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог.

В порядку ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 16.10.18 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог і заперечень сторін щодо предмета позову, дослідивши подані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії " Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, відповідач) у грудні 2017 здійснило перевезення порожніх вагонів одержувачем яких є Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - одержувач, позивач).

Під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних №№32808701, 45886371, 45895687, 46198479, 32840530, 46292140, 35305317, 35325240, 46042032, 46403473, 46463436, 32941627, 32939571, 32939589, 32952087, 32977233, 35427475, 46572111, 32995060, 33015744, 33023482, 33026709, 33026782, 33031089, 33034885, 43336189, 46680146, 46680153, 33048307, 35491794, 35491976, 35492255, 35492263, 46726691, 46747341, 46789392, 46607859, 53356101, 46805487, 46805511, 46525721, 35604263, 43422997, 53409512, 33120635, 33120700, 33120726, 33134677, 33135591, 33141722, 35583053, 35583186, 42879742, 47079942, 47079975, 47080007, 47080031, 33169285, 47014683, 33178906, 35538800, 35538818, 35643402, 35643436, 35643469, 35643493, а саме: вантаж доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу).

Отже, позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 91 357,00 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

Згідно пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).

Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Позивачем надано розрахунок суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за грудень 2017, розмір якого склав 91 357,00 грн. по кожній залізничній накладній окремо з урахуванням відстані перевезення, залізничного тарифу, дат приймання вантажу до відправлення та дат прибуття вантажу на станцію призначення, встановленого терміну доставки та фактичного терміну доставки вантажу.

Матеріалами справи підтверджено, що за залізничними накладними №№32808701, 45886371, 45895687, 46198479, 32840530, 46292140, 35305317, 35325240, 46042032, 46403473, 46463436, 32941627, 32939571, 32939589, 32952087, 32977233, 35427475, 46572111, 32995060, 33015744, 33023482, 33026709, 33026782, 33031089, 33034885, 43336189, 46680146, 46680153, 33048307, 35491794, 35491976, 35492255, 35492263, 46726691, 46747341, 46789392, 46607859, 46805487, 46805511, 46525721, 35604263, 43422997, 33120635, 33120700, 33120726, 33134677, 33135591, 33141722, 35583053, 35583186, 42879742, 47079942, 47079975, 47080007, 47080031, 33169285, 47014683, 33178906, 35538800, 35538818, 35643402, 35643436, 35643469, 35643493 вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статут залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується календарними штемпелями на накладних та не заперечується відповідачем.

Судом здійснено перевірку нарахування позивачем штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за вказаними накладними та встановлено, що розрахунок штрафу здійснено правильно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 89 762,90 грн. за вказаними накладними є обґрунтованими та правомірним.

Щодо нарахування позивачем штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за накладними №№53409512, 53356101 у розмірі 1 594,10 грн. відповідачем надано заперечення з таких підстав.

За даними накладними приймання вантажів до перевезення здійснювалося на станціях Сартана та Слав’янськ Донецької залізниці.

Після приймання до перевезення вагонів №№63162663, 63162903, 63162671 за накладною №53409512 затримувалися на шляху перевезення по станції Волноваха, з 16.12.2017 до 17.12.2017 внаслідок чого, на Придніпровську залізницю вантажі надійшли вже з простроченим терміном доставки.

Після приймання за накладною №53356101 до перевезення вагону №58851049 затримка його відбулася безпосередньо на станції Слав'янськ з 12.12.2017 до 13.12.2017, на шляху прямування по станції Лиман з 13.12.2017 до 16.12.2017.

Пунктом 1 Наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014р. № 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", визначено території проведення АТО, у т.ч.: смт. Сартана (лінія зіткнення).

Відповідач зазначає, що після приймання вантажів до перевезення за вказаними накладними вони затримувалися безпосередньо на станції відправлення і на шляху перевезення на станції Волноваха.

Станція Волноваха, Лиман входить до переліку контрольних пунктів в'їзду - виїзду на залізничних шляхах, де здійснюється контрольно-перевірочні заходи транспортного засобу, рухомого складу, відповідно до Додатку 2 до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитеррористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитеррористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015 року № 415 ог.

Зазначене вище призвело до збільшення терміну доставки вантажу.

Разом з тим, відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

В матеріалах справи відсутній Сертифікат ТПП України, який би міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо своєчасної доставки вантажу за накладними №№53409512, 53356101.

З урахуванням встановлених вище обставин, позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 1 594,10 грн. за вказаними накладними є обґрунтованими та правломірними.

Заперечуючи проти позову Відповідач просить суд застосувати позовну давність щодо стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею ст. 136 Статуту залізниць України, позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Відповідно до ст. 134 Статуту залізниць України, претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначені терміни обчислюються: від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу.

Згідно з наявними в матеріалах справи залізничними накладними, видача вантажу здійснено в період з 01.12.17 по 31.12.17.

Строк протягом якого позивач міг звернутися з позовом закінчився 01.07.18. Позивач звернувся з позовом 12.07.18, про що свідчить відтиск календарного штемпеля на позовній заяві, тобто за межами шести місячного терміну, встановленого ст. 136 Статуту залізниць України.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Обґрунтовуючи існування поважних причин пропуску позовної давності, Позивач зазначає, що 30.05.18, в межах строку позовної, він звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою вих. № 2642/12 від 30.05.18 про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, однак, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.18 по справі 904/2365/18 позовну заяву і додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду.

Після отримання вказаної ухвали, Позивачем повторно звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за спірними накладними за вих. №3498/12 від 11.07.2018.

На думку Позивача, зазначені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Здійснивши оцінку доводів Позивача щодо існування поважних причин пропуску строку позовної давності, суд дійшов висновку, що зважаючи на підстави повернення позову (ухвала по справі № 904/2365/18 від 26.06.2018), зокрема, не усунення Позивачем недоліків позовної заяви у строк встановлений ухвалою суду від 07.06.2018 року, пропуск строку позовної давності під час повторної подачі позову (12.07.2018 року), стався безпосередньо внаслідок бездіяльності Позивача, тобто без поважних причин, що є підставою для відмови в задоволенні позову на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.10.2018

Суддя ОСОБА_3