Рішення № 77391996, 25.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2018 р.

м. Київ

справа № 760/6169/2018

провадження № 2/755/5811/18

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Ламбуцької Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 повідомлення, опубліковані ОСОБА_2 на форумі «Строительного портала «Строим Дом», що ОСОБА_1 - «вор», «мошенник», «лжец», «дротокрут»; а також позивач просить суд зобов'язати відповідача ОСОБА_3 припинити поширення інформації на порталі «Строительного портала «Строим Дом» stroimdom.com.ua, які принижують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1, а саме: повідомлення, опубіковані на форумі «Строительного портала «Строим Дом», що ОСОБА_1 - «вор», «мошенник», «лжец», «дротокрут», а також здійснити розподіл судових витрат.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що у 2011 році позивач виконував роботи по монтажу силової і слабкострумової мережі у будинку відповідача ОСОБА_2 модератора форуму Строительный портал «ОСОБА_8», селі Підгорці. У продовж минулих років до позивача не було ніяких претензій, але в період з середини 2015 року по 2016 рік з боку відповідача модератора форуму ОСОБА_4 під ніком «ОСОБА_8» - ОСОБА_2 були зроблені неодноразові спроби шантажу та здирництва відносно позивача. Так, в мережі Інтернет на форумі «Строительного портала «Строим Дом» надруковано та розповсюджено повідомлення образливого характеру, автором якого є модератор форуму ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_2 під ніком «ОСОБА_8». У повідомленні відповідач ОСОБА_2 зазначає: «ОСОБА_5 (на форуме «ОСОБА_9») - вор и мошенник, выдающий себя за электрика». Згідно з п 1, п. 2 Правил форуму «Строим Дом» позивач звернувся з офіційним запитом-скаргою до адміністратора форуму «Строим Дом» «FLESH» відповідача ОСОБА_3, який є власником будівельного порталу «Строим Дом», однак відповідач ОСОБА_3 відмовився припинити порушення та не вчинив дій для дотримання відповідачем ОСОБА_2 Правил форуму. Всі спроби позивача відновити своє чесне ім'я на форумі «Строим Дом» були марними, образливі підписи в повідомленнях відповідача ОСОБА_2 не було вилучено. Позивач неодноразово надавав необхідні документи, давав пояснення, публікував необхідні витяги з нормативної документації, однак всі наведені документи негайно видалялись модератором сайту ОСОБА_4, потік зневаги і звинувачень щодо позивача збільшувався з кожним днем, а на чергове звернення позивача про припинення відносно нього вказаних дій, йому було заблоковано доступ на форум у край образливій формі, що обурило учасників форуму та є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

21 вересня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог. (а.с. 122-125)

Відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом строк подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовну заяву необґрунтованою, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначив, що всі без виключення його висловлювання є оціночними судженнями, не є інформацією чи недостовірною інформацією, не є відомостями, які б містили фактичні дані та мали б метою сформувати свою думку про позивача, яким в свою чергу не надано суду належних доказів порушення відповідачем прав позивача в розрізі даного спору. Крім того, відповідачем зазначено про пропуск позивачем строку позовної давності звернення з даним позовом до суду у порядку п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки позовна давність до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, встановлена в один рік. (а.с. 144-148)

Відповідач ОСОБА_3 у встановлений судом строк подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує в повному обсязі, вважає себе неналежним відповідачем по справі. Додатково зауважив. Що позивач, погодившись з Правилами та приймаючи публічну оферту, як учасник Форуму зареєстрований під ніком «ОСОБА_9» отримав право написання повідомлень. Однак позивач недобросовісно користується Правилами Форуму, вчиняє тиск на відповідача, вимагає від нього вчинення дій, що не передбачені публічною офертою, а також дозволяє собі недоречні та недопустимі вислови в адресу інших учасників Форуму. Крім того відповідачем зауважено, що надані позивачем документи не є допустимими доказами, не містять предмету спору, а надані повідомлення вирвано з контексту. Відповідач вважає, що відповідач ОСОБА_2 висловив на Форумі свою дуику, оцінку, свій власний досвід співробітництва з позивачем, критичне ставлення до виконаних робіт, які не суперечать Публічній оферті. Позивач скористався наданим йому законом правом на відповідь, а також на власне тлумачення поширених суджень, надавши їм свою оцінку у розміщених повідомленнях на форумі. (а.с. 155-157)

16.10.2018 року позивачем ОСОБА_1 до суду подано письмові пояснення по страві (а.с. 165-169), однак нормами процесуального законодавства не передбачено право позивача на надання пояснень по суті власного позову, однак позивач не скористався правом подачі до суду відповіді на відзив на позовну заяву, що передбачено статтею 179 ЦПК України та було роз'яснено судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 21 вересня 2018 року. При цьому судом ураховано відсутність даних про направлення позивачем письмових пояснень відповідачам по справі, що є невиконанням обов'язку учасника судового процесу, та позбавляє суд права на прийняття такої заяви. Однак судом прийнято до уваги долучені позивачем роздруківки Форуму та диск із наявною інформацією, оскільки останнє було запитувано стороною відповідача.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».

Ці ідеї відображені й у Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України), кожен має право на повагу до його гідності (ч. 1 ст. 28 Конституції України).

Конституція України, як основний закон, закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. Основний Закон України заклав серйозне підґрунтя для розвитку і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. В Конституції України відображається надзвичайно цінна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки.

На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені норми Конституції України про розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як убачається з матеріалів справи та відповідно до заяв учасників справи, поданих по суті справи, позивач, який зареєстрований на Форумі «Строим Дом» (нік «ОСОБА_9»), відповідач ОСОБА_7 модератор Форуму «Строим Дом» (нік «ОСОБА_8»), та відповідач ОСОБА_3, який є адміністратором Форуму «Строим Дом» («FLESH»), здійснювали переписку на Форум «Строительного портала «Строим Дом» stroimdom.com.ua, зміст якої є неприйнятним у розумінні позивача, що є фактичними обставинами, визнаними учасниками справи, та не підлягають доказуванню, за відсутності у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. (а.с. 47-57; 170-193)

За даними Листа директора ТОВ "НІК.Юей" віж 28.09.2018 року власником домену stroimdom.com.ua згідно WHOIS є ОСОБА_3 (м. АДРЕСА_1

Згідно змісту витягу з переписки Форуму відповідачем ОСОБА_7 (нік «ОСОБА_8») зазначені наступні твердження: «ОСОБА_5 получил оплату за медный кабель с УФ-устойчивой изоляцией. Но в нарушение договореностей установил омедненный кабель (стальная жила) без УФ-стабилизацции, что повлекло за собой отказ в работе оборудования. На мои замечания отреагировал «адекватно», назвал это научным експериментом и призводить замену отказался.» «ОСОБА_5 - вор или честный исполнитель?» «ОСОБА_5 - вор и мошенник или честный специалист?» «ОСОБА_5 - халтурирующий дротокрут или супер-специалист?» (а.с. 51)

Крім того, згідно витягу з переписки Форуму відповідачем ОСОБА_7 (нік «ОСОБА_8») зазначені наступні твердження: «ОСОБА_5» (на форуме ОСОБА_9) - вор и мошенник, выдающий себя за электрика»; «ОСОБА_5 - вор и мошенник или честный высококлассный специалист?»; «ОСОБА_5 - вор и мошенник или честный специалист?» «ОСОБА_5 отказывается выдать документы, за которые получил деньги. Мошенничество или нет?» «ОСОБА_5 отказывается заменять украденный кабель. Я правильно думаю, что в УК такой человек называется вором или нет?» (а.с. 47; 52; 53)

Крім того, згідно витягу з переписки Форуму відповідачем ОСОБА_3 зауважено: «Не тратьте свои силы и время, я не обираюсь с Вами вести диалог. Жду почтой файл с сообщениями, которые Вас оскорбляют, если не устраивает, обращай. Будем судиться. Больше ответов не будет»; «ОСОБА_7 конечно погорячился в выражениях и уверен сожалеет об этом. Вежливые люди так не выражаются.» (а.с. 55; 57)

Частина 1 ст. 34 Конституції України визначає, що кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У законодавстві при цьому робиться чітке розмежування між інформацією фактичного характеру, яка має бути доведена й оціночними судженнями, які не підлягають доведенню і спростуванню (ст. 30 Закону України «Про інформацію»).

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

При образі винний принижує честь і гідність особи шляхом висловлювання нецензурних чи брутальних слів, вчиненням непристойних або насильницьких дій (жесту та ін.), або дає непристойну оцінку особистим якостям чи поведінці особи у формі, яка різко суперечить прийнятому спілкуванню між людьми.

Основна різниця між образою і наклепом полягає в характері посягання на честь і гідність особи. При образі винний дає оцінку особистих якостей особи, його поведінки, причому це може відбуватися й віч-на-віч, тоді як при наклепі йдеться про поширення серед інших осіб вигаданих «фактів», які ганьблять особу. При образі обов'язковою ознакою є непристойність форми, тоді як при наклепі така ознака частіш за все відсутня.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного (презумпція добропорядності). (ч. 3 статті 277 Цивільного кодексу України)

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. (абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1)

Захист честі, гідності і ділової репутації - право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам.

Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, зокрема, мережі Інтернет викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, форумах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Зміст цивільно-правового захисту честі, гідності та ділової репутації становлять правовідносини, за яких морально потерпіла сторона наділяється правом вимагати через суд спростування відомостей, які порочать її честь, гідність та ділову репутацію, а друга сторона, яка такі відомості поширила, зобов'язана дати спростування, якщо не доведе, що відомості відповідають дійсності.

Позов про спростування відомостей, що порочать честь і гідність, може бути пред'явлений особою, про яку поширено такі відомості, а також її близькими родичами, якщо відомості прямо чи посередньо їх порочать. Заінтересована особа має право на судовий захист у зазначеному порядку й у разі поширення таких відомостей щодо члена її сім'ї або іншого родича, який помер.

Зобов'язаними суб'єктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій. Таким чином, відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача.

Особа, стосовно якої поширені відомості, що не відповідають дійсності і завдають шкоди її інтересам, честі, гідності або діловій репутації, має право крім спростування таких відомостей вимагати також відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням.

Крім того, за положенням ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Таким чином, відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 Цивільного кодексу України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 30 Закону України «Про інформацію») у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію» , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Так, відповідно до практики ЄСПЛ слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Таким чином, відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати. Таке розуміння змісту статті 277 Цивільного кодексу України узгоджується із прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положень статті 10 Конвенції (рішення від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), пункт 46).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням. (Постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року м. Київ, Справа № 308/2695/15-ц, Провадження № 61-5012св18)

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача ОСОБА_1 повідомлення, опубліковані ОСОБА_2 на форумі «Строительного портала «Строим Дом», що ОСОБА_1 - «вор», «мошенник», «лжец», «дротокрут».

Крім того, складову предмету спору становить вимога позивача ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача ОСОБА_3 припинити поширення інформації на порталі «Строительного портала «Строим Дом» stroimdom.com.ua, які принижують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1, а саме: повідомлення, опубіковані на форумі «Строительного портала «Строим Дом», що ОСОБА_1 - «вор», «мошенник», «лжец», «дротокрут».

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно п. 18. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно роз'яснень п. 19. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви учасників справи по суті позову, керуючись положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у задоволенні вимог позивача щодо визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача ОСОБА_1 повідомлення, опубліковані ОСОБА_2 на форумі «Строительного портала «Строим Дом», що ОСОБА_1 - «вор», «мошенник», «лжец», «дротокрут», та зобов'язання відповідача ОСОБА_3 припинити поширення інформації на порталі «Строительного портала «Строим Дом» stroimdom.com. - оскільки зазначені позивачем слова характеризуючого змісту, зокрема, «вор», «мошенник», «лжец», «дротокрут», які визначені позивачем як ображаюча інформація, що порочить його гідність, честь та ділову репутацію, у контексті здійсненої сторонами переписки є висловленнями ряду оціночних суджень відповідача ОСОБА_2, а саме: «ОСОБА_5 - вор и мошенник или честный высококлассный специалист?»; «ОСОБА_5 - вор и мошенник или честный специалист?» «ОСОБА_5 отказывается выдать документы, за которые получил деньги. Мошенничество или нет?» «ОСОБА_5 отказывается заменять украденный кабель. Я правильно думаю, что в УК такой человек называется вором или нет?» , та надавши оцінку зазначеним твердженням, суд не убачає в них фактичних даних, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема алегорій, такі висловлювання не містять ознаки наклепу, містять критичну оцінку певних фактів та мають ознаки оціночних суджень, що не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, тому наявні у змісті переписки оціночні судження не підлягають спростуванню в межах розгляду даної справи, при цьому позивач не позбавлений права на відповідь, а також на власне тлумачення у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених відповідачем суджень, надавши їм іншу оцінку.

Таким чином, слід зауважити, що предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності.

Разом з тим, приймаючи до уваги заяву відповідача ОСОБА_2, суд не убачає підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строків позовної давності, з огляду на триваючий, а не разовий характер здійснення переписки між сторонами спірних правовідносин, зміст якої є об'єктом дослідження та підставою виникнення предмету спору, що підлягав до вирішення у даному судовому провадженні.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, є необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, розподілу не підлягають.

Враховуючи наведене та керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Декларацією про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації , ст. ст. 3, 28, 34, 64 Конституції України, ст.ст. 269, 277, 297 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 30 Закону України «Про інформацію», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2018 року.

Суддя: В.І. Галаган