Ухвала суду № 77390667, 19.10.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8003/18

Провадження № 1-кс/711/3203/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2018 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси – Позарецька С.М.,

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1,

за участю захисника – адвоката - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання адвоката ОСОБА_2, який здійснює захист ОСОБА_3, відносно якого проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001998, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 209, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 197-1, ч.2, 5 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 209 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, -

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_2, який здійснює захист ОСОБА_3, відносно якого проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001998, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 209, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 197-1, ч.2, 5 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 209 КК України, звернувся до слідчого судді із клопотанням (в подальшому уточнене) про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Зазначено, що слідчими відділу прокуратури Черкаської області за процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження. Вважає, що ОСОБА_3 не вчиняв ніяких злочинів, а повідомлення про підозру є злочинним тиском на нього з боку посадових осіб Генеральної прокуратури України. Крім того, досудове розслідування здійснюється з грубим порушенням права ОСОБА_3 на захист.

У повідомленні про підозру від 12.10.2017 року зазначено, що ОСОБА_3 у липні 2008року подав завідомо підроблену заяву від 17.07.2008 на ім.»я керівника Державного управління справами. На думку слідства, підроблення полягає у тому, що підпис від імені ОСОБА_3, нібито, виконано не ОСОБА_3, а іншою особою.

Крім того, в повідомленні про підозру вказано, що підпис від імені інвестора в інвестиційному договорі від 25.07.2008 №8 про реконструкцію будинку №46/2 комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» ДУС, нібито, виконано іншою особою, а не ОСОБА_3

Також, у повідомленні про підозру викладено, що й інші документи від імені ОСОБА_3, нібито підписані не ним, а іншою особою.

Між тим, адвокат вказує у клопотанні, що йому, як захиснику ОСОБА_3 достовірно відомо, що останній особисто підписував всі документи, які слідство вважає підробленими. ОСОБА_3 наполягає на тому, що проекти цих документів готували особи, які допомагали йому в будівництві та надавали їх йому на підпис за різних обставин. Він особисто підписував ці документи, іноді – лівою рукою, а іноді – правою (травмованою). Крім того, документи він підписував за різних життєвих обставинах, у різному стані здоров»я, в т.ч. в хворобливому, психологічному тощо. Таким чином, варіативність підпису ОСОБА_3 є значною, а тому вважає, що експерти повинні були отримати для дослідження всі можливі варіанти його підписів для того, щоб робити такі категоричні висновки, які були ними зроблені, а також пояснення самого ОСОБА_3 стосовно авторства досліджуваних підписів.

Усупереч цьому, заступник ГПУ ОСОБА_4 наполягає на єдиній версії, що, нібито ОСОБА_3 сам підробляв власний підпис в документах, чи за нього це робив хтось інший. При цьому, сторона обвинувачення не змогла сформулювати в тексті повідомлення про підозру відповідь на питання, навіщо взагалі ОСОБА_3 підробляти власний підпис чи представляти до державних органів документи зі своїм «підробленим» підписом?

Отже, захисник – адвокат ОСОБА_2 вважає, що сторона захисту змушена збирати докази, відповідно до положень ст. 93 КПК, зокрема, - звертатися до слідчого судді з даним клопотанням.

Так, адвокати мають у своєму розпорядженні низку документів з підписами ОСОБА_3, які зовсім не схожі між собою, а також зразки підпису ОСОБА_3, виконані ним за різних обставин. Крім того, на його думку, для результатів почеркознавчої експертизи має велике значення характер документів, на яких містяться вільні зразки підпису клієнта:службові (виключно з особової справи ОСОБА_3Р.), або ті, які не стосуються роботи, тобто особисті. За твердженнями ОСОБА_3, варіанти його підписів на службових та позаслужбових документах суттєво відрізняються.

Також, адвокат вважає, що має значення час підписання документів, оскільки мова йде про період 2008-2010р.р., а для проведення почеркознавчих експертиз слідчими були надані документи переважно зі значно пізнішим часом підписання. Фактом, який не підлягає доказуванню є те, що з віком людини змінюється не лише її почерк, а й підпис.

Так, 20.11.2006 року ОСОБА_3 уклав договір №3362 на оренду індивідуального депозитного сейфу з Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) в особі начальника відділення «Центр індивідуального обслуговування» ОСОБА_5 Згідно з відмітками на договорі, строк його дії продовжувався до 20.11.2008, 15.11.2010, 16.11.2012.

При цьому, ОСОБА_3 стверджує, що під час відвідування банку та депозитного сейфу він особисто ставив підпис на документах та відомостях банку, чим підтверджував факти відвідування та доступу до сейфу.

19.01.2018 року, в порядку ст. 220КПК, слідчому в ОВС СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 заявлено клопотання про огляд та долучення до матеріалів кримінального провадження документів, підписаних особисто ОСОБА_3 в 2003-2014р.р., але 24.01.2018 року слідчий відмовив у задоволенні такого клопотання. Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.02.2018 року у задоволенні поданої на постанову слідчого скарги, відмовлено. Разом з тим, у вказаному судовому рішення слідчий суддя зазначив, що за нормами законодавства, сторона захисту має право ініціювати певні слідчі дії з метою сприяння повному та всебічному встановленню обставин під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

При цьому, сторона захисту не обмежена самостійно залучити експерта на договірних засадах, збирання документів, що необхідні для проведення відповідного експертного дослідження, здійснюється особою, яка призначає експертизу.

Отже, сторона захисту зазначає, що для встановлення істини по справі та доведення невинуватості ОСОБА_3, є необхідність в отриманні доказу – документів, які перебувають у володінні АТ «ОСОБА_7 Аваль». Ці документи містять підписи ОСОБА_3 саме за час, близький до того, що досліджується у вказаному кримінальному провадженні, а саме, - 2006-2012 р.р. Підписи ОСОБА_3 у банківських документах щодо відвідування банку та доступу до банківського сейфу не пов»язані зі службовою діяльністю ОСОБА_3, а тому можуть бути використані як вільні зразки підписів на позаслужбових документах (інший варіант особистого підпису) для експертного порівняння з документами щодо реалізації інвестиційного договору з КВ «Пуща-Водиця».

Названі документи, які містять підписи ОСОБА_3, сторона захисту має намір використати для проведення почеркознавчих експертних досліджень після залучення експерта, відповідно до ч.1 ст. 243 КПК.

Оскільки документи підпадають під визначення «банківська таємниця» (ст.60 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»), а тому доступ до цих документів сторона захисту самостійно отримати не може, враховуючи відповідь банку від 02.03.2018 року на запит адвоката від 23.02.2018року.

Зазначено, що з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, у сторони захисту виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до оригіналів документів, які містять охоронювану законом таємницю, з можливістю їх вилучення, а саме, - документи, що містять підписи ОСОБА_3 про відвідування банку та депозитного сейфу на підставі договору №3362 від 20.11.2006 року на оренду індивідуального депозитного сейфу з АПП банком «Аваль» в особі начальника відділення «Центр індивідуального обслуговування» ОСОБА_5 Відомості, що містяться у вказаних документах є джерелом доказів у вище вказаному кримінальному провадженні і містять інформацію, яка має важливе значення для подальшого розслідування кримінального провадження, можуть підтверджувати невинуватість ОСОБА_3, а їх дослідження, огляд, приєднання як доказу, можливі лише в разі надання тимчасового доступу до них та їх вилучення.

Також заявник вказує, що існує реальна загроза знищення оригіналів документів, про тимчасовий доступ до яких йдеться мова у клопотанні, - будь-які документи мають певний строк зберігання, після закінчення якого вони знищуються. Стороні захисту достеменно не відомі строки зберігання банківськими установами документів, які містять банківську таємницю. Отже, документи, тимчасового доступу до яких вона потребує, можуть бути підготовлені до знищення у зв»язку з тим, що строк їх зберігання закінчився (або добігає до закінчення), а тому просить розглянути клопотання без виклику представника АТ «ОСОБА_7 банк Аваль».

Таким чином, посилаючись на ст.ст. 60, 62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 2, 7, 9, 22, 42, 45, 93, 131, 132, 159-163, 243, 244, 242 КПК України, - адвокат – захисник ОСОБА_2 просить суд, - надати АТ «ОСОБА_7 банк Аваль» (код ЄДРЮОФОП 14305909, юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9) дозвіл на розкриття адвокату ОСОБА_2 банківської таємниці, яку складають оригінали документів, а саме: примірник договору №3362 від 20.11.2006 року, що зберігається у банку, перепустки, особові картки клієнта, заяви, відомості відвідувань та документів з будь-якими іншими назвами, що містять підписи ОСОБА_3 про відвідування банку та депозитного сейфу на підставі договору №3362 від 20.11.2006 року на оренду індивідуального депозитного сейфу з Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» в особі начальника відділення «Центр індивідуального обслуговування ОСОБА_5 за весь період строку дії договору, тобто з 20.11.2006 року до 16.11.2012 року; надати стороні захисту адвокату ОСОБА_2 при здійсненні захисту ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42015000000001998 дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, які містять охоронювану законом таємницю (відомості, які можуть становити банківську таємницю) та дозвіл на тимчасове вилучення документів, які містять охоронювану законом таємницю, що знаходиться у володінні АТ «ОСОБА_7 банк Аваль» (код ЄДРЮОФОП 14305909, юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9), а саме: примірника договору №3362 від 20.11.2006 року, що зберігається у банку, перепустки, особові картки клієнта, заяви, відомості відвідувань та документів з будь-якими іншими назвами, що містять підписи ОСОБА_3 про відвідування банку та депозитного сейфу на підставі договору №3362 від 20.11.2006 року на оренду індивідуального депозитного сейфу з Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» в особі начальника відділення «Центр індивідуального обслуговування ОСОБА_5 за весь період строку дії договору, тобто з 20.11.2006 року до 16.11.2012 року.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 підтримав доводи клопотання, в т.ч. в редакції від 19.10.2018 року та додаткові письмові пояснення та просив його задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_3, уповноважені особи прокуратури Черкаської області не з»явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомлено.

На підставі ч. 2 ст. 163 КПК України з метою недопущення знищення документів, що містять інформацію, доступ до якої є предметом клопотання сторони захисту, судове засідання проводиться без виклику особи, у володінні якої знаходиться така інформація.

Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали справи №711/8003/18, докази в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення за таких підстав:

встановлено, що відносно підозрюваного ОСОБА_3 прокуратурою Черкаської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42015000000001998, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 209, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 197-1, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 197-1, ч.2, 5 ст. 28, ч.3 ст. 197-1, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 209 КК України.

До клопотання долучено повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 12.10.2017 року, за яким останньому органом досудового розслідування інкримінуються ряд зазначених злочинів.

Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як передбачено ч.2 ст. 9 КПК, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно із нормами статті 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Отже, аналіз теоретичних джерел дає можливість визначити два напрями застосування досліджуваної засади на стадії досудового розслідування в змагальній моделі кримінального процесу: а) проведення стороною захисту паралельного розслідування; б) розширення судового контролю за досудовим розслідуванням.

Підозрюваний, обвинувачений має право, зокрема, збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази (п.8 ч.3 ст. 42 КПК).

Відповідно до частини 4 статті 46 КПК, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду. Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю (ч.3 ст. 47КПК).

Пунктом 3 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р. визначено, що справедливий судовий розгляд забезпечується через певні права обвинуваченого на: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього; b) мати достатньо часу й можливостей для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника на свій розсуд або, за браком достатніх коштів для оплати послуг захисника, користуватися послугами призначеного йому захисника безоплатно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя; d) допитувати свідків обвинувачення або мати право на те, щоб їх допитали, а також вимагати виклику і допиту свідків з його сторони на тих же умовах, що й свідків обвинувачення; e) отримувати безкоштовну допомогу перекладача, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не говорить цією мовою.

У своїх доводах ЄСПЛ виходить з теорії «рівності зброї», тобто зрівнювання сторін не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом в ході усього процесу, в тому числі і в суді, що підтверджує, наприклад, Постанова ЄСПЛ у справі «Рожков проти РФ» від 31.10.2013. Сам принцип «рівності зброї» передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена ??в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.

Заходами забезпечення кримінального провадження є, в т.ч. тимчасовий доступ до речей і документів (п.5 ч.2 ст. 131 КПК). Як визначено у частинах 1, 2, 5 статті 132 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

За положеннями частини 1 статті 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження (частина 2 статті 160 КПК).

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать, зокрема, - відомості, які можуть становити банківську таємницю (п.5 ч.1 ст. 162КПК).

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» - інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема є: відомості про стан рахунків клієнтів, у тому числі стан кореспондентських рахунків банків у Національному банку України; операції які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійсненні ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банків та клієнтів; інформація про організаційно правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності.

Відповідно до ч.5 ст. 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Крім того, за нормами частин 6 та 7 цієї статті, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною 5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

В судовому засіданні встановлено, що 20 листопада 2006 року між ОСОБА_3 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) в особі начальника відділення «Центр індивідуального обслуговування» ОСОБА_5 укладено договір №3362 на оренду індивідуального депозитного сейфу. Згідно з відмітками, що містяться у договорі, строк його дії продовжувався до 20.11.2008, 15.11.2010, 16.11.2012.

При цьому, за поясненнями адвоката, - ОСОБА_3 стверджує, що під час відвідування банку та депозитного сейфу він особисто ставив свій підпис на документах та відомостях банку, чим підтверджував факти відвідування ним банку та доступу до сейфу. Крім того, встановлено, що примірник договору зберігається у ОСОБА_3 і наявні у ньому підписи ОСОБА_3 були об»єктом дослідження відповідного експерта за зверненням захисту (до клопотання долучено його копію), а інший примірник (тимчасовий доступ до якого має намір отримати сторона захисту), - зберігається у відповідній банківській установі (на даний час АТ «ОСОБА_7 банк Аваль», код 14305909, м. Київ, вул. Лєскова,9). Як передбачено п.6.7 договору, цей договір укладений у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, при цьому кожний з них має однакову юридичну силу.

Крім того, в судовому засіданні слідчим суддею досліджена заява ОСОБА_3 від 17.10.2018 року, за якою останній надає згоду адвокату ОСОБА_2, який здійснює його захист за кримінальним провадженням №42015000000001998, - відповідно до ст. 62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвіл на отримання інформації, яка містить банківську таємницю щодо факту укладення і виконання договору №3362 в АТ «ОСОБА_7 банк Аваль». Також відсутні обмеження у повноваженнях, наданих ОСОБА_3 захиснику ОСОБА_2

Отже, на думку слідчого судді, адвокат ОСОБА_2 – захисник ОСОБА_3 є тим суб»єктом, якому може бути надана можливість вилучити зазначені у клопотанні оригінали документів.

Адвокатом ОСОБА_2 доведено факт неможливості самостійно отримати у банківській установі примірник договору №3362, враховуючи дані листа АТ «ОСОБА_7 банк Аваль» від 02.03.2018 року №81-15-9/1905.

Слід зазначити, що доводи сторони захисту заслуговують на увагу щодо необхідності надати докази на спростування доказів сторони обвинувачення стосовно причетності/непричетності ОСОБА_3 до тих злочинів, які останньому інкримінуються органом досудового розслідування.

Між тим, на думку слідчого судді, є такими, що не підлягають до задоволення вимоги клопотання в частині надання АТ «ОСОБА_7 банк Аваль» дозволу на розкриття адвокату ОСОБА_2 банківської таємниці, які складають оригінали документів, оскільки порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Попри формулювання частини другої статті 1 КПК України, - система норм КПК України чітко визначає, що повноваження будь-якого суб?єкта кримінального процесу визначаються лише цим Кодексом. Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (стаття 3 КПК України). Слідчий суддя вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень за цим Кодексом (частина третя статті 26 КПК України). Частина третя статті 9 КПК України виключає вплив «інших законів» на питання визначення повноважень суб?єктів кримінального процесу, оскільки передбачає: «Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу». Сукупність норм КПК України свідчить про те, що законодавець визначив повноваження кожного суб?єкта кримінального процесу лише цим Кодексом і виключив будь-яку можливість виводити наявність таких повноважень із положень «інших законів».

Слід зазначити, що КПК України не передбачає норми щодо надання дозволу фізичним чи юридичним особам на розкриття банківської таємниці. Порядок розгляду судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб передбачено главою 12 ЦПК України, а отже, в даному випадку, відсутні повноваження у слідчого судді надавати такий дозвіл.

Відповідно до статті 84 КПК, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За нормами частин 1 та 3 статті 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Стороною захисту 19.01.2018 року було подано до органу досудового розслідування клопотання про здійснення тимчасового доступу, вилучення, огляду та долучення до матеріалів кримінального провадження ряду документів з підписом ОСОБА_3 за період з 2003 по 2014 роки для використання зразків підпису при проведенні почеркознавчих експертиз. Між тим, постановою слідчого від 24.01.2018 року у задоволенні такого клопотання відмовлено. При цьому, сторона захисту заперечує дані висновків експертизи, які отримані стороною обвинувачення на виконання постанови слідчого від 02.12.2016р. про проведення судово-почеркознавчої експертизи у вказаному кримінальному провадженні.

Підстави проведення експертизи та порядок залучення експерта визначені у статтях 242 та 243 КПК України в редакції ЗУ від 03.10.2017 року.

При цьому, пунктом 4 параграфу 2 Прикінцевих положень розділу 4 ЗУ від 03.10.2017 року передбачено, що підпункти 11-27, 45 пункту 7 параграфу 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін. Ці норми стосуються підпункту 17 параграфу 1 розділу 4 ЗУ від 03.10.2017р. №2147-УІІІ, якими прийняті в новій редакції норми ст.ст. 243, 244 КПК щодо порядку залучення експерта. ОСОБА_8 від 03.10.2017р. набрав чинності 15.12.2017р., а відповідні зміни до ст.ст. 243, 244 КПК – 15.03.2018р.

Таким чином, до кримінального провадження №42015000000001998 норми КПК, які набрали чинності 15.03.2018р., в частині призначення судових експертиз, не підлягають до застосування, а тому експертиза може проводитися експертом, зокрема, - за зверненням сторони кримінального провадження (ст. 242 ч.1 КПК), якщо для з»ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Крім того, в даному випадку підлягають до застосування й положення ч.2 ст. 243 КПК про те, що сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у томі числі обов»язкової.

Відомості, що містяться в документах, до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ, можуть бути використані в якості доказів та мають суттєве значення для встановлення обставин події кримінального правопорушення, оскільки можуть підтвердити або спростувати обставини причетності до злочинів, які інкримінуються органом досудового розслідування ОСОБА_3, що неможливо довести іншим способом. При цьому, слідчий суддя вважає за можливе надати адвокату – захиснику ОСОБА_2 тимчасовий доступ до оригіналів, зазначених у клопотанні документів з можливістю їх вилучення, оскільки доведена мета отримання такого доступу, тобто необхідність у їх використанні при призначенні та проведенні ряду почеркознавчих експертних досліджень з тим, щоб отримати інформацію, що має значення для даного кримінального провадження. Слідчий суддя вважає, що таким рішенням не будуть порушені права будь-яких фізичних чи юридичних осіб. Крім того, оригінали документів та інформація, яка в них міститься, стосуються безпосередньо ОСОБА_3, як учасника вказаного кримінального провадження і саме за його клопотанням, поданим через захисника, він зможе реалізує своє право на захист.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 9, 42, 45, 47, 131, 132, 159-163, 309, 372, 376 ч.2 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити частково.

Надати стороні захисту – адвокату ОСОБА_2 при здійсненні захисту ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42015000000001998 дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, які містять охоронювану законом таємницю (відомості, які можуть становити банківську таємницю) та дозвіл на тимчасове вилучення документів, які містять охоронювану законом таємницю, що знаходяться у володінні АТ «ОСОБА_7 Аваль» (код ЄДРЮОФОП 14305909, юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9), а саме: примірника договору №3362 від 20.11.2006 року, що зберігається у банку, перепусток, особових карток клієнта, заяв, відомості відвідувань та документів з будь-якими іншими назвами, що містять підписи ОСОБА_3 про відвідування банку та депозитного сейфу на підставі договору №3362 від 20.11.2006 року на оренду індивідуального депозитного сейфу з Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» в особі начальника відділення «Центр індивідуального обслуговування» ОСОБА_5 за весь період строку дії договору, тобто з 20.11.2006 року до 16.11.2012 року включно.

Зобов»язати уповноважену особу АТ «ОСОБА_7 Аваль» (код ЄДРЮОФОП 14305909, юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9) надати стороні захисту – адвокату ОСОБА_2 при здійсненні ним захисту ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42015000000001998 тимчасовий доступ до оригіналів документів, які містять охоронювану законом таємницю (відомості, які можуть становити банківську таємницю) з можливістю тимчасового вилучення документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме: примірника договору №3362 від 20.11.2006 року, що зберігається у банку, перепусток, особових карток клієнта, заяв, відомості відвідувань та документів з будь-якими іншими назвами, що містять підписи ОСОБА_3 про відвідування банку та депозитного сейфу на підставі договору №3362 від 20.11.2006 року на оренду індивідуального депозитного сейфу з Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» в особі начальника відділення «Центр індивідуального обслуговування» ОСОБА_5 за весь період строку дії договору, тобто з 20.11.2006 року до 16.11.2012 року включно, - з метою використання при проведенні експертних досліджень.

Роз»яснити, що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів. У разі якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту, слідчий суддя, суд доручає забезпечення його проведення слідчому, прокурору або органу Національної поліції за місцем проведення цих дій. Проведення обшуку здійснюється за участю особи, за клопотанням якої надано дозвіл на його проведення, згідно з положеннями цього Кодексу.

Адвокату ОСОБА_2 – захиснику ОСОБА_3 надати уповноваженій особі АТ «ОСОБА_7 Аваль» (код ЄДРЮОФОП 14305909, юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9) документи, що посвідчують особу та повноваження (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5496/10 від 19.11.2015, що видане Радою адвокатів Київської області, посвідчення адвоката).

Копію даної ухвали надати адвокату ОСОБА_2 для передачі уповноваженій особі АТ «ОСОБА_7 Аваль» (код ЄДРЮОФОП 14305909, юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9) для виконання. Копію даної ухвали направити для відому до прокуратури Черкаської області.

Строк дії ухвали – до 17.11.2018року включно.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає (ст. 309 КПК України).

Повний текст ухвали оголошено 24.10.2018 року о 14год. 15хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_9