Рішення № 7738911, 14.07.2008, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-5250/08 Головуючий в І інстанції Грищенко В.М.

Категорія 52 Доповідач Кузнєцов В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2008 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі.

головуючого - Приходченко А.П.

суддів - Кузнєцова В.О., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Журавель Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фантазія", третя особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

29 жовтня 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання неправомірним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди . У позові посилалася на те, що працювала у відповідача ТОВ „Фантазія" з 11.02.1997року на посаді майстра манікюру на підставі трудової угоди. Згідно наказу № 153 від 12.10.2007 року була звільнена з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України, за систематичне невиконання трудових обов'язків. Вважає своє звільнення незаконним, посилаючись на те, що вона звільнена при відсутності з її боку систематичного невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором. Крім того вважає, що відповідач звільнив її з порушенням вимог ст. 43 КЗпП України, тобто, здійснив її звільнення без попередньої згоди первинної профспілкової організації.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2008 року було відмовлено у задоволенні позову. Змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з п.3 ст.40 КЗпП України, звільненої на підставі наказу №153 від 12.10.2007 року на п.2 ст.40 КЗпП України (невідповідність внаслідок недостатньої кваліфікації), вказавши відповідачу ТОВ „Фантазія" внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1.

Не погодившись з вказаним рішенням позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, вважаючи рішення суду незаконним та необгрунтованим, ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, а також неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідач та третя особа не надали суду достатніх доказів на підтвердження того, що в діях ОСОБА_1 має місце систематичне неналежне виконання своїх трудових обов'язків. Це підтверджується тим, що до неї не застосовувалися засоби дисциплінарного або громадського стягнення, які б давали підстави для звільнення її за п.3 ст.40 КЗпП України. В зв'язку з чим за власною ініціативою змінив формулювання причини звільнення з п.3 на п.2 ст.40 КЗпП України посилаючись на те, що про її недостатню кваліфікацію свідчить те, що суду не надано документів про те, що ОСОБА_1 отримала професію манікюру в спеціальному закладі.

Однак з таким висновком суду погодитися не можна.

Приймаючи рішення про зміну формулювання причини звільнення з п.3 на п.2 ст.40 КЗпП України суд вийшов за межи наданих йому повноважень, тому що самостійно встановив обставини звільнення, з якими адміністрація ТОВ „Фантазія" не пов'язувала причин звільнення

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 „Про практику розгляду судами трудових спорів" суд не може визнати звільнення законним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язував звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його в відповідність з чинним законодавством про працю

В наказі №153 від 12 жовтня 2007 року (а.с.25-27), на підставі якого була звільнена з роботи позивачка, вказано, що вона порушила свої посадові обов'язки без поважних причин та нічого не вказано, про її недостатню кваліфікацію. Тому суд самостійно не міг встановлювати достатня чи ні в неї кваліфікація і проводити по суті звільнення з нових підстав. Висновок суду про недостатню кваліфікацію ОСОБА_1 не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки законодавство не містить вимог, що манікюрниця може працювати на вказаній посаді лише при наявності документа про закінчення спеціального навчального закладу.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 (запис №13 та 14) 08.06.1983 року була прийнята на фірму побутових послуг „Славутич" ученицею манікюрниці. Через три місяці навчання наказом №73 від 05.09.1983 року їй присвоєна кваліфікація манікюрниці, і з того часу до звільнення працювала манікюрницею на різних підприємствах, тобто має стаж роботи манікюрницею більше 25 років.

Відповідно до ч.1 СТ.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 3 ст.40 цього кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Однак в рішенні суду вказано, що порушення ст.43КЗпП України відповідачем не допущено, тому що ОСОБА_1 не є членом первинної профспілкової організації, створеної та діючої в ТОВ „Фантазія". З чим колегія судів погодитись також не може, оскільки такий висновок суду суперечить доказам, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в ТОВ „Фантазія" діють дві профспілкові організації -первинна профспілкова організація ТОВ „Фантазія" Дніпропетровської обласної профспілкової організації Всеукраїнської Незалежної Профспілки та первинна профспілкова організація ТОВ „Фантазія" Дніпропетровського обласного комітету профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення, що підтверджується довідкою №18-02-103 від 27.11.2007 року (а.с.34), рішенням ради Дніпропетровської обласної профспілкової організації Всеукраїнської незалежної профспілки від 03.08.2004 року (а.с. 49), протоколами №1 загальних зборів профспілкової організації ТОВ „Фантазія" від 03.08.2004 року та №2 від 04.08.2004 року (а.с.50,51). З довідки №2 від 28.01.2008 року вбачається, щ ОСОБА_1 є членом первинної профспілкової організації ТОВ „Фантазія" Дніпропетровської обласної профспілкової організації Всеукраїнської Незалежної Профспілки (а.с. 84).

Рішенням загальних зборів первинної профспілкової організації ТОВ „Фантазія" Дніпропетровської обласної профспілкової організації Всеукраїнської Незалежної Профспілки від 02квітня 2008 року на запит суду від 23.03.2008 року, про отримання згоди на її звільнення з підстав, передбачених п.3ст.40 КЗпП України (а.с.105), відмовлено в зв'язку з тим, що до неї раніше дисциплінарне стягнення не застосовувалося, з наказами про притягнення її до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 не ознайомлювалась, профспілковій організації акти про відмову від підпису на наказах про притягнення її до дисциплінарної відповідальності адміністрацією не надані, факт неякісного обслуговування громадянки ОСОБА_3 не встановлений (а.с. 107-108).

Наведене вище свідчить про те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права, та не відповідає фактичним обставинам справи, тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що звільнення позивачки було незаконним, а тому наказ про її звільнення необхідно визнати незаконним та скасувати, поновити її на посаді майстра манікюру з дня звільнення тобто 12 жовтня 2007 року відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тобто з дня звільнення до дня прийняття рішення. Вказаний період складає 08 місяців і 23 робочих днів ( у жовтні 2007 року 14 р.д. та у липні 2008 року 9 р.д.) . Середньомісячний заробіток позивача складає 440 грн. а середньоденний - 20,95 грн. Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 4001,85 грн. (440грн х 08 міс. + 20,95 х 23 р.д.).

Згідно ст. 237]КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Колегія суддів вважає, що внаслідок незаконного звільнення позивачка зазнала моральних страждань, втратила нормальні життєві зв'язки і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Колегія оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 100 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ТОВ „ Фантазія „ заподіяної шкоди необхідно відмовити, оскільки не наділена правом на пред'явлення такого позову в інтересах ТОВ „ Фантазія „ до ОСОБА_2. Крім того на теперішній час ТОВ „ Фантазія „ не заподіяно шкоди, оскільки рішення суду ще не виконувалось,

Відповідно до ст. ст. 88,81 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.3,4, ст. 313 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2008 року скасувати.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 153 від 12.10.2007 року Товариства з обмеженою відповідальністю „Фантазія,, про звільнення ОСОБА_1 з посади майстра манікюру по п.3 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді майстра манікюру Товариства з обмеженою відповідальністю „Фантазія,, з 12 жовтня 2007 року,

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фантазія,, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 4001,85 грн. ( чотири тисячі одна грн. 85 коп. ).

Стягнути з ТОВ „Фантазія,, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 100 грн.

Стягнути з ТОВ „Фантазія,, на користь держави (Відділ державного казначейства Бабушкінського району м. Дніпропетровська , ЄДРПОУ - 24245686, УДКУ в Дніпропетровській області, МФО - 805012, р/р - 31417537700004, код платежу 22090100, код податкової інспекції - 0462) судовий збір у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи (Відділ державного казначейства Бабушкінського району м. Дніпропетровська , ЄДРПОУ - 24245686, УДКУ в Дніпропетровській області, МФО - 805012, р/р - 31212259700004, код платежу - 22050000, код податкової інспекції - 0462) у розмірі 30 грн,

У задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ „ Фантазія „ заподіяної шкоди - відмовити .

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.