Ухвала суду № 77376653, 19.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1694/18

Номер справи місцевого суду: 520/14571/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.,

суддів Джулая О.Б. та Толкаченка О.О.,

секретаря судового засідання Головченко Ю.Л.,

за участю прокурора Захарчука С.П.,

підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2018 р., якою відносно:

ОСОБА_2, який народився 26.12.1983 року в м. Чорноморську Одеської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Чорноморський» Одеської митниці ДФС, проживаючого: Одеська,область, АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання т.в.о. ст. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 501500 грн..

У разі внесення застави, на підозрюваного покладено обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 діб і припиняє свою дію о 16 год. 45 хв. 07.12.2018 року, в межах строків досудового розслідування.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, зазначив, що обґрунтованість пред’явленої підозри ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Враховуючи наявні на даному етапі досудового розслідування ризики, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України, характеристику підозрюваного, обставини інкримінованого йому правопорушення, слідчий суддя прийшов до переконання, що відповідний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а в свою чергу більш м’який запобіжний захід не здатний запобігти вищевказаним ризикам, які встановлені в судовому засіданні.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено. Зважаючи на положення абзацу 2 ч. 5 ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначив розмір застави, який перевищує розмір, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 зазначила, що вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою з таких підстав:

1) клопотання слідчого є необґрунтованим, оскільки містить лише абстракті посилання на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України без наведення відповідних доказів;

2) на порушення приписів п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України ані слідчим, ані прокурором, ані слідчим суддею не доведена необхідність застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу;

3) слідчий суддя не прийняв до уваги те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, має постійне місце проживання та роботи, має міцні соціальні зв’язки, двох дітей, на його утриманні перебуває мати похилого віку, що свідчить про неможливість переховування його від органів досудового розслідування та суду;

4) визначаючи розмір застави, слідчий суддя належним чином не мотивував його, чим порушив вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та визначив завідомо непомірну суму застави у розмірі 501500 грн., не зваживши на майновий та сімейний стан підозрюваного, на факт відсторонення його від посади та накладення арешту на всі грошові кошти, вилучені під час обшуку.

Посилаючись на такі доводи, захисник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

В судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний ОСОБА_2В та його захисник ОСОБА_3,підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, прокурор заперечував проти її задоволення та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписами п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зі змісту мотивувальної частини ухвали випливає, що слідчий суддя, зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався та врахував їх при постановленні ухвали.

При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З матеріалів, долучених до клопотання слідчого випливає, що 09.10.2018 р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди при наступних обставинах: приблизно у середині липня 2018 року до ОСОБА_2 звернувся директор ДП «Український термінал» ОСОБА_5 з приводу митного оформлення транспортних засобів імпортованих на територію України щодо яких вказане підприємство надає брокерські послуги. У ході вказаної зустрічі ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив ОСОБА_6 вимогу про надання йому за безперешкодне митне оформлення вказаних транспортних засобів неправомірної вигоди у розрахунку один долар США за один транспортний засіб. Надалі, 14.09.2018 року та 08.10.2018 року, ОСОБА_2, діючи умисно, перебуваючи у закладі громадського харчування «Старт», розташованому за адресою Одеська обл., м. Чорноморськ, проспект Миру, 9, одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у загальному розмірі 43100 гривень.

Слідчий суддя визнав обґрунтованим посилання у клопотанні на докази, які доводять обґрунтованість підозри, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 07.10.2018 року, протокол огляду місця події від 08.10.2018 року, під час якого були вилучені грошові кошти, які при просвічуванні ультрафіолетовою лампою, мали сліди світіння, а саме: номіналом 500 грн. (39 купюр) номіналом 200 грн. (1 купюра); спортивна куртка та куртка чорного кольору, що належать ОСОБА_2, на яких при просвічуванні за допомогою ультрафіолетової лампи були виявлені сліди світіння спеціальної речовини; протокол освідування ОСОБА_2 від 08.10.2018 року, згідно з яким під час огляду рук ОСОБА_2 за допомогою ультрафіолетової лампи, на правій долоні було виявлено сліди світіння, а також іншими матеріалами клопотання в сукупності.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, проаналізувавши вищевказані докази, дійшов обґрунтованого висновку про наявність на даній стадії кримінального провадження обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Погоджуючись з висновками слідчого судді, щодо необхідності застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд також враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обізнаний в тому, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також можливості незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою викривлення їх показань.

Отже, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не враховано, що у судовому засіданні не доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Окрім того, обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлені.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що визначаючи розмір застави, слідчий суддя належним чином не мотивував його, чим порушив вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та визначив завідомо непомірну суму застави у розмірі 501500 грн., не зваживши на майновий та сімейний стан підозрюваного, на факт відсторонення його від посади та накладення арешту на всі грошові кошти, вилучені під час обшуку, апеляційний суд вважає безпідставними, адже слідчий суддя в ухвалі навів відповідні мотиви такого рішення.

Так, слідчий суддя, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 183 КПК України зазначив, що враховує особу підозрюваного, його майновий стан, характер кримінального правопорушення і правильно визначив розмір застави з перевищенням меж передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

До того ж, під час апеляційного розгляду встановлено, що застава за ОСОБА_2 у зазначеному розмірі внесена його товаришем ОСОБА_7, тому її розмір визначений слідчим суддею, є помірними для підозрюваного та його сім’ї та, на думку колегії суддів, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

Відповідно до припису п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, оскільки судове рішення є законним та справедливим.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2018 р., якою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області:

О.В. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Толкаченко