Рішення № 77372940, 17.10.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року справа № 2340/3301/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_4, позивач) подала позов до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі – Головне управління, відповідач) в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 05.07.2018 № 29/К-181 у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 в зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання пов’язаних з проходженням служби в поліції;

- зобов’язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з визначенням ІІ-ї групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання пов’язаного з проходженням служби в поліції.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржувана відмова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки звільнення за власним бажанням не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, внаслідок захворювання, яке пов’язане з проходженням служби в поліції, з дати встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії, а тому з 25.05.2018 у позивача виникло право на отримання такої допомоги.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що право позивача отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” виникає з дати встановлення інвалідності. Додатковою умовою для її отримання після звільнення зі служби в поліції є причина звільнення – захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов’язані з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Відповідач зазначив, що позивача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням, а не з підстав, зазначених у пунктах статті 97 Закону України “Про національну поліцію” – тобто через хворобу, тому ГУНП в Черкаській області як суб’єкт владних повноважень, під час розгляду заяви позивача та доданих документів, діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, статтями 97, 99 Закону України “Про Національну поліцію”, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, а тому правові підстави для задоволення позову ОСОБА_4 відсутні.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.09.2018 року.

25 вересня 2018 року представник відповідача подала до суду клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.09.2018, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи до 03.10.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.10.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 17.10.2018.

Представник позивача у судовому засіданні просив адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідача – відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що з 01.08.2003 до 06.11.2015 позивач проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 до 05.03.2018 – в поліції.

Наказом ГУНП в Черкаській області від 05 березня 2018 року № 85о/с майора поліції ОСОБА_4 – старшого інспектора сектору оперативного інформування управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Черкаській області звільнено зі служби в поліції з 05.03.2018 за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”.

25 травня 2018 року позивачеві видано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 122975, відповідно до якої ОСОБА_3 отримала ІІ групу інвалідності безтерміново, причиною інвалідності зазначено захворювання, пов’язані з проходженням служби в поліції.

23 червня 2018 року позивач звернулася до ГУНП в Черкаській області щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку з тим, що їй встановлена ІІ група інвалідності.

03 липня 2018 року начальником ГУНП в Черкаській області затверджений висновок про результати розгляду звернення ОСОБА_4, в якому зазначено про не встановлення підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в поліції, а також вирішено скласти висновок про відмову в призначенні ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги.

05.07.2018 відповідно до пункту 2 розділу четвертого наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 начальником ГУНП в Черкаській області затверджений висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги майору поліції, старшому інспектору сектору оперативного інформування ОСОБА_5 в Черкаській області ОСОБА_4

Позивач вважає зазначений висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України “Про Національну поліцію” 2 липня 2015 року № 580-ІV (далі – Закон № 580-ІV).

Згідно з частиною 2 статті 97 Закону № 580-ІV порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 року (далі - Порядок № 4).

Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016 року № 916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов’язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ – обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з пункту 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пунктів 2, 3, 5 розділу ІІІ цього Порядку посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Разом з цим, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.

Так, відповідно до частини 1 статті 97 Закону № 580-ІV одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Отже, однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-ІV є дотримання звільнення особи з поліції, а саме – внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, тобто згідно пункту 2 частини 1 статті 77 Закону № 580-ІV (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).

Суд наголошує, що наказом ГУНП в Черкаській області від 05 березня 2018 року № 85о/с позивач звільнена зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”, а не за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”, у зв’язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_3 (18001, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач – Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 22.10.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк