Рішення № 77371453, 19.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року № 810/1040/18

Київський окружний адміністративний суду у складі:

головуючого судді Лапія С.М.,

при секретарі Колесніковій О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області про визнання рішення від 27.10.2017 протиправним,-

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області про визнання рішення від 27.10.2017 протиправним.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Рішеннями 23 сесії Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району від 27 жовтня 2017 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, оскільки відсутні вільні земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та відсутні вільні земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, однак наведена підстава для відмови є неправдивою, так як з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області №Т-33120/0-16382/6-16 від 09.11.2016, адресованої гр. ОСОБА_4, позивачу стало відомо, що на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради наявна вільна земельна ділянка площею 0,8768 га., право власності на яку не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав, інформація про власника відсутня у Державному земельному кадастрі і станом на час прийняття оскаржуваних рішень відповідача була вільна.

Тобто, відмова позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку є безпідставною.

Представником відповідача 08.04.2018 до Київського окружного адміністративного суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги т а просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що брав участь в антитерористичній операції, що підтверджується посвідченням МВ № 020613 від 07.07.2015 року.

Відповідно до п.14 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються пільги щодо першочергового забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Позивач на підставі п.14 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 118 ЗК України 26.06.2015 звернувся до Клавдієво-Тарасівської селищної ради із заявою про надання йому як учаснику антитерористичної операції дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва будинку і обслуговування жилого будинку та 01.07.2016 - із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га для ведення індивідуального дачного будівництва.

Листом від 08.07.2016 №01-12-737 відповідач повідомив позивача про те, що питання виділення у власність земельної ділянки буде розглядатись на черговій сесії Клавдєво-Тарасівської селищної ради.

Відповідачем 29.08.2016 на 11-й сесії сьомого скликання прийнято рішення про відкладення питання позивача про надання земельної ділянки з подальшою передачею у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку та для ведення індивідуального дачного будівництва на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради.

Оскільки заяви позивача від 26.06.2015 та від 01.07.2016 не розглядались, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 20 червня 2017 року у справі № 360/316/17-а вирішено:

«Визнати неправомірною бездіяльність Клавдієво-Тарасівського селищного голови щодо не включення у місячний термін до порядку денного сесій селищної ради звернень ОСОБА_1 від 26 червня 2015 року та від 01 липня 2016 року про надання дозволів на розробку проектів відведення у власність земельних ділянок.

Визнати неправомірною бездіяльність Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області щодо нерозгляду звернень ОСОБА_1 від 26 червня 2015 року та від 01 липня 2016 року про надання дозволів на розробку проектів відведення у власність земельних ділянок.

Зобов’язати Клавдієво-Тарасівську селищну раду Бородянського району Київської області протягом місячного терміну з моменту набрання даним рішенням чинності розглянути звернення ОСОБА_1 від 26 червня 2015 року та від 01 липня 2016 року про надання дозволів на розробку проектів відведення земельних ділянок у власність та прийняти рішення у відповідності до вимог діючого законодавства.

Скасувати рішення чотирнадцятої сесії сьомого скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 5 грудня 2016 року № 449 в частині подачі заяви ОСОБА_1 на розгляд сесії після затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж та після виготовлення плану зонування або детального плану території зонування смт.Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області».

Рішеннями 23 сесії Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району від 27 жовтня 2017 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва у зв’язку з тим, що відсутні вільні земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та відсутні вільні земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва.

Оскільки позивачу у серпні 2017 року стало відомо, що на 42-ій сесії шостого скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради, яка відбувалась 14 липня 2015 року, були розглянуті та задоволені заяви інших осіб, які не мали першочергового права на отримання земельних ділянок, він 08.11.2017 звернувся до Бородянського районного суду Київської області з позовом про визнання незаконними рішень №2140, 2141,2142, 2143, 2144, 2162, 2163, 2164, 2166, 2168 42 сесії шостого скликання від 14 липня 2015 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок третім особам, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 25.05.2018 у справі №360/2334/17 за позовом ОСОБА_1 до Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області про визнання незаконними рішень селищної ради у задоволені позову відмовлено.

Як слідує з оскаржуваного у даній справі рішення, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва стало відсутність вільних земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку та вільних земельних ділянок для ведення індивідуального дачного будівництва.

Однак, суд з даним твердженням відповідача не погоджується та зазначає наступне.

Так, з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області №Т-33120/0-16382/6-16 від 09.11.2016 адресованої гр. ОСОБА_4, слідує, що на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради наявна вільна земельна ділянка площею 0,8768 га., право власності на яку не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав, інформація про власника відсутня у Державному земельному кадастрі і станом на час прийняття оскаржуваних рішень відповідача була вільна.

Крім того, у листі від 01.08.2017 № П-551/0-13255/817 Головного управління Держгеокадастру у Київській, адресованого гр. ОСОБА_15, зазначено, що відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області (в розрізі адміністративних утворень) земель запасу обліковувалось 0,0639 га; земель, не наданих у власність та на постійне користування в межах населених пунктів смт. Клавдієво-Тарасове (в підпорядкуванні с. Пороскотень) - 5.1000 га.

Як слідує з матеріалів справи, земельна ділянка площею 5,1 га перебувала у постійному користуванні Бази відпочинку «Поліськсільбуд» - забудовані землі під кемпінгами, будинками для відпочинку або проведення відпусток, та за рішенням 23-ї сесії 4-го скликання Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району № 1013 від 01.03.206, була вилучена у ТОВ «Поліськсільбуд» та зарахована до земель запасу Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району.

У своїх поясненнях відповідач зазначив, що за повідомленням Державного підприємства Науково-дослідний і проектний інститут містобудування від 24.06.2016 №816/9/1/7-07 земельну ділянку площею 5,1 га, яка відповідно до Генерального плану селища відноситься до рекреаційної зони, доречно використовувати для будівництва оздоровчо-спортивного комплексу, бази відпочинку для дорослих і дітей, дитячого табору, лікувального санаторію, однак такий лист носить рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим актом, який встановлює правові норми.

Отже, суд доходить висновку, що у Клавдієво-Тарасівської селищної ради на момент звернення позивача із заявами від 26.06.2015 та від 01.07.2016 були наявні вільні земельні ділянки як для будівництва і обслуговування житлового будинку, так і для ведення індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. б ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Нормою ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як зазначалось вище, позивачем було подано відповідні заяви 26.06.2015 та 01.07.2016 до відповідача, однак останній прийняв оскаржуване рішення про відмову у видачі дозволів, яку мотивував відсутністю вільних земельних ділянок, хоча такі були наявні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем проігноровано та не прийнято до уваги норми ч. 7 ст. 118 ЗК України, якою встановлено порядок розгляду заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають учасники справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного, саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідачем не надано суду жодних доказів щодо правомірності, законності та обґрунтованості свого рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення 23 сесії Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області сьомого скликання від 27 жовтня 2017 року в частині відмови у наданні гр. ОСОБА_1 дозволів на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення індивідуального дачного будівництва в межах населеного пункту Клавдієво-Тарасове.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 24 вересня 2018 р.