Рішення № 77371293, 24.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2018 року (о 17 год. 00 хв.)Справа № 0840/3482/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 69104, м. Запоріжжя, пров. Відрадний, 21, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (69009, м. Запоріжжя, вул. Аматорська, 56, код ЄДРПОУ 37573859) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті державної соціальної допомоги дитині померлого годувальника з 08.02.2017 по 10.05.2018;

зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу державної соціальної допомоги дитині померлого годувальника за період з 08.02.2017 по 10.05.2018.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що у травні місяці 2018 року позивачу стало відомо, що набрав чинності Закон України від 07.02.2017 № 1836- VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника», у зв’язку із чим 10.05.2018 із відповідною заявою позивач звернулася до відповідача з проханням призначити відповідну соціальну допомогу з моменту набрання чинності Закону України від 07.02.2017 № 1836- VIII «Про внесення мін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника». Відповіддю від 21.05.2018 № 06/01-21/2182 позивачу повідомлено, що вищезазначену допомогу позивачу призначено з 10.05.2018 по 07.09.2029 у розмірі 1452 грн. Позивач вважає відмову відповідача у виплаті допомоги дітям померлого годувальника з моменту набрання чинності закону неправомірною, у зв’язку із чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 28.08.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 02.10.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

11.09.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 28196), в якому вказує, що вимоги позивача до управління не можуть бути задоволені, так як вони не ґрунтуються і не відповідають вимогам чинного законодавству України. Управління при призначенні державної соціальної допомоги дитині померлого годувальника діяло обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом і своєчасно. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення по Заводському району Запорізької міської Ради як одержувач державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям по 31.12.2015 як мати дітей у разі смерті одного з батьків, яка не одержує на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, згідно постанови КМУ від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім'ям та дітям».

Так, 28.06.2011 помер ОСОБА_2 (чоловік позивача, а.с.28,30).

05.07.2011 позивач стала на облік в управлінні праці та соціального захисту населення по Заводському району Запорізької міської Ради як отримувач допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами (а.с.15).

08.09.2011 народився син позивача - ОСОБА_3 (а.с.29).

10.10.2011 за заявою позивача призначено одноразову допомогу при народженні дитини, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомогу одиноким матерям (а.с.14).

Рішенням від 18.04.2018 особову справу ОСОБА_1 закрито з 18.04.2018 у зв’язку із виплатою позивачу допомоги одиноким матерям по 31.12.2015 (а.с.24).

10.05.2018 позивач звернулась до відповідача із відповідною заявою про призначення державної соціальної допомоги з моменту набрання чинності Закону України від 07.02.2017 року № 1836- VIII «Про внесення мін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника» (а.с.25-26).

Рішенням про призначення допомоги від 14.05.2018 ОСОБА_1 призначено допомогу дитині померлого годувальника з 10.05.2018 по 07.09.2029, згідно постанови КМУ № 261 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд» (а.с.13).

Листом від 21.05.2018 № 06/01-21/2182 позивачу повідомлено, що вищезазначену допомогу позивачу призначено з 10.05.2018 по 07.09.2029 у розмірі 1452 грн., оскільки з 01.02.2017 справа позивача стала архівною, а соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою (а.с.12).

Вважаючи відмову відповідача у виплаті допомоги дітям померлого годувальника з моменту набрання чинності закону неправомірною, позивач звернулась до адміністративного суду з даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом позивач отримувала по 31.12.2015 державну соціальну допомогу на дітей одиноким матерям як мати дітей у разі смерті одного з батьків, яка не одержує на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, згідно постанови КМУ від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім'ям та дітям».

Згідно п.47 Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім'ям та дітям», на кожного одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми органом соціального захисту населення ведеться особова справа, в якій зберігаються документи, на підставі яких призначається допомога, а також розрахунки її розміру.

Як зазначено відповідачем станом на 01.02.2017 справа позивача стала архівною.

Постановою КМУ від 18.08.2017 №611 «Про внесення змін до постанови КМУ від 02.04.2005 №261 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд» установлено, що особі, яка протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою звернулася за призначенням державної соціальної допомоги дитині померлого годувальника (далі-соціальна допомога), соціальна допомога призначається з дня набрання чинності Законом України від 07.02.2017 №1836-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника», але не раніше дня, що настає за днем смерті годувальника.

Соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається з дати, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за соціальною допомогою надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті годувальника.

Відповідно до Постанови КМУ від 02.04.2005 №261 «Про затвердження призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд» (зі змінами та доповненнями), соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою. Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами. Дитині померлого годувальника соціальна допомога призначається до досягнення нею 18-річного віку.

Як було встановлено судом, позивач звернулась до управління 10.05.2018 із заявою для призначення державної соціальної допомоги, на підставі якої була призначена допомога з 10.05.2018 по 07.09.2029, згідно постанови КМУ № 261 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд» (зі змінами).

Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 № 1035, та з метою спрощення надання соціальних виплат через застосування принципу призначення усіх видів соціальної допомоги за однією заявою й підвищення контролю за правильністю призначення та надання усіх видів соціальної допомоги наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 345 від 19.09.2006 затверджено Інструкцію щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги (далі - Інструкція), відповідно п. 1.1 якої ця Інструкція визначає порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги в управліннях.

Згідно з п. 1.2. Інструкції, працівники Управління повинні надавати громадянам і представникам підприємств, установ і організацій роз'яснення з питань призначення та виплати всіх видів соціальної допомоги, пільг та компенсацій, при потребі надавати їм допомогу в одержанні необхідних документів, довідок тощо від підприємств, установ і організацій та контролювати своєчасність їх подання. Спеціаліст з прийому проводить співбесіду із заявником, перевіряє повноту заповнення заяви, декларації тощо, наявність необхідних документів та реєструє їх у Журналі реєстрації приймання заяв і документів для призначення усіх видів соціальної допомоги. Та якщо недодані документи будуть подані не пізніше терміну, визначеного чинними нормативно-правовими актами, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття заяви. Якщо заява та документи надсилаються поштою, днем подання заяви вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення.

Заявник в обов'язковому порядку попереджений, що своїм підписом він підтверджує, що всі подані ним відомості є повними і точними, що громадяни, зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), та члени їхніх сімей, які претендують на отримання соціальної допомоги, інших джерел доходів і натуральних надходжень не мають, що цим підписом заявник дає згоду на отримання органами праці та соціального захисту населення додаткової інформації щодо себе, усіх зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб та членів їхніх сімей, необхідної для вирішення питання щодо надання допомоги.

Згідно з п. 1.3. Інструкції, кожний спеціаліст Управління, задіяний в процесі надання соціальної допомоги, відповідає за правильність оформлення і ведення справ, зберігання документів, які були прийняті ним до розгляду щодо надання соціальної допомоги.

Згідно з п. 3.2. Інструкції, на кожного заявника, який подав заяву та документи для призначення соціальної допомоги, формується особова справа, у якій зберігаються всі подані документи для призначення допомоги, розрахунок розміру та рішення про призначення (відмову в призначенні).

Відповідно до п. 5.1. Інструкції, надання соціальної допомоги припиняється та поновлюється у випадках, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, а також згідно із заявою отримувача допомоги.

Згідно п. 5.3. Інструкції, за поданням підрозділу виплати особові справи, за якими виплата допомоги не проводилась понад 12 місяців (у разі надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства - понад 60 місяців), закриваються на підставі рішення начальника Управління. Проект рішення про закриття особової справи готується спеціалістом, на якого покладено обов'язки стосовно збереження особових справ. Рішення підшивається до особової справи.

У зв'язку з вищенаведеним, зазначена Інструкція, для працівників управління, яка визначає: порядок прийому документів, призначення, виплата державних соціальних допомог, реєстрація документів та ведення особових справ отримувачів, тобто послідовність дій спеціалістів.

Оскільки, справа позивача на 01.02.2017 стала архівною та відповідачем рішенням від 18.04.2018 особову справу ОСОБА_1 закрито, у зв’язку із тим, що виплата допомоги не проводиться понад 12 місяців, відповідач призначаючи державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника з 10.05.2018 діяв на підставі та у межах наданих йому повноважень та у відповідності до вимог винного законодавства.

Таким чином, підстави для визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у призначенні державної соціальної допомоги у період з 08.02.2017 по 10.05.2018 відсутні, відповідач при призначенні державної соціальної допомоги дитині померлого годувальника з 10.05.2018 діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та чинними законодавством України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки такі витрати відповідачем не підтверджені, вони на позивача не покладаються.

Окрім того, згідно ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: 69104, м. Запоріжжя, пров. Відрадний, 21, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (69009, м. Запоріжжя, вул. Аматорська, 56, код ЄДРПОУ 37573859) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.10.2018.

Суддя Ю.В. Калашник