Рішення № 77370312, 22.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 р. Справа№0540/7059/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 23.07.2018 року № ДЦ 506/553/АВ/ТД-ФС,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 23.07.2018 року № ДЦ 506/553/АВ/ТД-ФС.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за результатами перевірки інспекторами відповідача складено акт інспекційного відвідування № ДЦ 506/553/АВ від 11.07.2018 року та на його підставі постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ 506/553/АВ/ТД-ФС від 23.07.2018 року.

Отже, позивач вважає вказану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача № ДЦ 506/553/АВ/ТД-ФС від 23.07.2018 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ДЦ 506/553/АВ/ТД-ФС від 23.07.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Представник відповідача не скористався своїм правом та не надав відзив на позовну заяву.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – фізична особа – підприємець ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Головним управлінням Держпраці у Донецькій області з 05.07.2018 року по 11.07.2018 року проведено інспекційне відвідування ОСОБА_1, як фізичної особи – підприємця за місцем здійснення позивачем підприємницької діяльності – Донецька область, м. Селидове: 1) вул. Маяковського, 37, магазин «Кристал»; 2) бульвар Шахтарської слави, 12, магазин «Березка»; 3) вул. Карла Маркса, 1, магазин «Селидівський».

За результатами перевірки інспекторами праці складено акт інспекційного відвідування № ДЦ 506/553/АВ від 11.07.2018 року та на його підставі прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ 506/553/АВ/ТД-ФС від 23.07.2018 року.

Як зазначено в акті перевірки, інспекторами праці вбачаються наступні порушення: порушення ч. 1 ст. 21 ч.ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України, що виражається у допуску працівників до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби України: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2); порушення постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 року в частині вчасності повідомлення про прийняття на роботу працівників до початку його роботи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

19 липня 2018 року позивач подав зауваження до акту інспекційного відвідування № ДЦ 506/553/АВ від 11.07.2018 року.

За результатами розгляду зауважень Головним управлінням Держпраці у Донецькій області листом від 24.07.2018 року № 04.3-16/7785-18 позивача було повідомлено про розгляд зауважень та визнано їх невід’ємною частиною акту.

За результатами перевірки та на підставі акта перевірки уповноваженими особами прийнято постанову про накладення штрафу № ДЦ 506/553/АВ/ТД-ФС від 23.07.2018 року, яка отримана у відділенні поштового зв’язку 31.07.2018 року, що підтверджується власним підписом позивача про отримання.

Згідно з п.п. 1 та 3, пп. Пп. 6,9, 27, 50, 51 та 54 п. 4, пп. Пп. 5 та 5-1 п. 6, п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі – загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсації, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування; складає у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративній правопорушення, розглядає справи про така правопорушення і накладає адміністративні стягнення; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Згідно пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016 року № 8 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» регулюється Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (надалі Порядок).

Згідно п. 3 Порядку уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п. 4 Порядку).

За правилами п. 6 Порядку про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника субєкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (п. 7 Порядку № 509).

Пунктом 8 Порядку № 509 встановлено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Проте в порушення вимог вищевказаного Порядку, позивача було повідомлено про дату розгляду справи про накладення штрафу 20 липня 2018 року у відділення поштового зв’язку, тобто за три дні до ухвалення спірного рішення, отже позивач була позбавлена права на участь у розгляді справи.

За таких обставин ФОП ОСОБА_1 у порушення вимог п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, було позбавлено права бути присутнім під час розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та надавати пояснення і документи.

Суд зазначає, що не своєчасне направлення повідомлення про розгляд справи з відомостями про дату її початку та місце проведення, є грубим порушенням вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Крім того, суд зазначає, що посадовими особами відповідача були порушені права ФОП ОСОБА_1, ще під час перевірки та складання акту перевірки, який слугував ухваленню спірного рішення про накладення штрафу, з огляду на наступне.

За змістом підпункту 1 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Згідно пункту 6 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку № 295).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).

За приписами пункту 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Пунктом 14 Порядку № 295 встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці; 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

За результатами інспекційного відвідування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною (пункти 19, 20, 21 Порядку № 295).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а відповідачем не доведено іншого, інспекторами відповідача не повідомлено ФОП ОСОБА_1 про причини та підстави проведення інспекційного відвідування з 05.07.2018 року по 11.07.2018 року. Крім того позивач зазначає, що відповідачами не були пред’явлені службові посвідчення. Відповідачем іншого не доведено.

Акт інспекційного відвідування складено 11.07.2018 року, однак позивачу не було надано для ознайомлення та підписання, хоча позивач весь час упродовж перевірки та не заперечується самими інспекторами.

Відповідно до п. 19 Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю – припис про їх усунення.

Відповідно до п. 20 Порядку, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається у об’єкту відвідування.

Проте, дані вимоги були порушені інспектором праці, а акт перевірки отримано позивачем 17 липня 2018 року у відділенні поштового зв’язку.

Крім того, той факт, що акт перевірки позивач отримала 17 липня 2018 року, це позбавила її законного права, визначеного п. 21 Порядку, надавати зауваження, які є невід’ємною частиною акту.

Суд також зазначає, що положенням статті 265 КЗпП України не передбачено застосування визначених нею штрафних санкцій за неповідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття на роботу працівників.

Таким чином, застосовані штрафі санкції передбачені статтею 265КЗпП України за допущення порушень трудового законодавства, вчинення яких не передбачено цією статтею є протиправною.

Крім того, суд зазначає, що трудовий договір № 3/07-18 від 05.07.2018 року між працівницею ОСОБА_2 та позивачем укладено у відповідності до чинного законодавства.

Отже, невиконання відповідачем вимог п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення призводить до визнання постанов від 14.05.2018 №ДЦ199/552/АВ/П/ІП-ФС, №ДЦ199/552/АВ/П3Б-ФС протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративній суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь – якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Отже відповідачем не надано доказів, які б спростовували докази та доводи позивача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачами у рамках діючого законодавства йому були надані відповіді на усі його запити.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Радянська, 104/4, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф’єва, 82, код ЄДРПОУ 39790445) про визнання протиправною та скасування постанови від 23.07.2018 року № ДЦ 506/553/АВ/ТД-ФС – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ДЦ 506/553/АВ/ТД-ФС від 23.07.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області (місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф’єва, 82, код ЄДРПОУ 39790445) на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Радянська, 104/4, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.