Рішення № 773688, 05.07.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2007 р.

Справа № 9/116-2672

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Кропивної Л.В.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терно-граф" вул. Текстильна, 18, м.Тернопіль.

до Козівської районної друкарні вул. С. Стрільців, 4, м.Козова, Тернопільська область,47600

За участі представників:

позивача: Максимів І.М., довідка № 31-25 від 05.07.2007 р.

відповідача: не з’явився

роз’яснивши у розпочатому судовому засіданні представнику позивача права та обов’язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,

встановив:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Терно-граф”, м. Тернопіль, звернувся 12.06.2007 р. (вх. № 2647) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідача – Козівської районної друкарні, смт. Козова, Тернопільської області про стягнення 2 656,33 грн. заборгованості, з яких 2 437,00 грн. основного боргу, 219,33 грн.- 3% річних, посилаючись на таке:

На підставі накладної № 388 від 14.11.2002 р. (копія якої міститься в матеріалах справи) Позивач передав, а Відповідач згідно довіреності ЯДК № 180323 від 13.11.2002 р. прийняв, вказаний в накладній товар - папір газетний, загальною вартістю 2 937,00 грн .

Як стверджує Позивач, Козівська района друкарня порушила господарське зобов’язання, оплативши вартість товару лише частково .

Направлена Відповідачу 15.03.2007 р. претензія з вимогою про сплату 2 437,00 грн. боргу залишена ним без задоволення.

Станом на 12.06.2007 р. (день звернення з позовом до суду) борг Відповідача за поставлений йому товар становить 2 437,00 грн.

За неналежне виконання грошового зобов'язання Позивач нарахував Козівській районній друкарні 219,33 грн. 3% річних .

Ухвалою від 14.06.2007 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 12:00 год. 05 липня 2007 р.

У судовому засіданні 05.07.2007 р. представник Позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні 05.07.2007 р., представника не направив, відзиву на позов не подав, хоч був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, про що свідчить підпис уповноваженого представника на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачаться, що Позивачем передано Відповідачу товар ( папір газетний) в кількості 890 кг на загальну суму 2 937,00 грн., який той прийняв згідно накладної № 388 від 14.11.2002 р. та довіреності ЯДК № 180323 від 13.11.2002 р.

Як стверджує Позивач, Козівська районна друкарня порушила господарське зобов’язання, сплативши за отриманий товар лише частково, внаслідок чого станом на день звернення до суду з позовом (12.06.2007 р.) борг Відповідача становить 2 437,00 грн.

Претензію від 15.03.2007 р., направлену йому Позивачем, про сплату суми боргу Козівська районна друкарня залишила без розгляду та задоволення.

Отже, спір виник внаслідок невиконання Відповідачем, як Покупцем, зобов’язань щодо оплати повної ціни переданого йому Продавцем товару, як того вимагає ч. 2 ст. 692 ЦК України .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Докази, наведені Позивачем в обґрунтування своїх матеріально-правових вимог, Відповідач не спростував і не заперечив, тому суд вважає переконливими та документально доведеними обставини, з яких подано позов.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначається ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Водночас, частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як випливає з доводів Позивача і не спростовано Відповідачем , останній , як Покупець та боржник у зобов’язанні, своїх зобов’язань з оплати повної ціни товару після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на товар не виконав, а направлену йому кредитором 15.03.2007 р. претензію про сплату 2 437,00 грн. заборгованості за поставлений йому товар залишив без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання Відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, Відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 2 437,00 грн. грн. заборгованості за переданий йому у листопаді 2002 р. Позивачем товар.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

В силу положень ч. 4 ст 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужим коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та ч. 4 ст. 232 ГК України, є вимоги позову про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 219,33 грн.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються повністю на заявлену суму, а сааме: 2 437,00 грн. основного боргу та 219,33 грн. 3% річних.

Судові витрати, які складаються із 265,63 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

В судовому засіданні 05.07.2007 р. за згодою представника Позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 530, ч. 2 ст. 625, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, ч. 4 ст. 80, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути 2 437,00 грн. боргу, 219,33 грн. –3% річних та 383,63 грн. судових витрат із Козівської районної друкарні (вул. Січових Стрільців, 4, смт. Козова, Тернопільська область, ідент. код 02468776) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Терно-граф.” (вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль, р/р 2600151563, СКБ “Дністер”, м. Львів, МФО 325569, ідент. код 24635074).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “06” липня 2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя Л.В. Кропивна