Рішення № 77368428, 01.10.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4257/17

Провадження № 2/202/258/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Волошина Є.В.

за участю секретаря Шишляннікова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради звернулось до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із уточненим позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до державної програми забезпечення населення України послугами водопостачання та водовідведення, КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам, які повинні оплачувати дані послуги щомісяця. Так, між КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 встановились фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно Рішення Дніпровської міської ради №526 від 20 квітня 1995 року про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг. На підставі вищезазначеного рішення на ім’я квартиронаймача (ОСОБА_1С.) за адресою: АДРЕСА_1, був відкритий особовий рахунок №965257000008. Відповідно до інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу ВЕО №836821 від 10 травня 2007 року є ОСОБА_2. Відповідачі свої зобов’язання по оплаті послуг з водовідведення та водопостачання не виконували. Так, заборгованість по вищезазначеному особовому рахунку за період з 01 січня 1999 року по 01 травня 2007 року складає 1301,73 грн., з яких: 923,42 грн. – сума основного боргу; 85,05 грн. - 3% річних; 293,26 грн. – інфляційне збільшення, яку позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 Заборгованість по вищезазначеному особовому рахунку за період з 01 травня 2007 року по 01 травня 2017 року складає 42962,65 грн., з яких: 23010,93 грн. – сума основного боргу; 3088,90 грн. - 3% річних; 16862,82 грн. – інфляційне збільшення, яку позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 З цих підстав позов просив задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав суду письмову заяву за якою просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність, відзив не подавала.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву, в якій у задоволенні вимог до відповідача ОСОБА_1 просив відмовити та розглянути справу без його участі. Заяву обґрунтовував тим, що 09 липня 2007 року відповідач ОСОБА_1 провела відчуження квартири АДРЕСА_2 відповідачу ОСОБА_2, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Крім того, просив застосовувати строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між КП «Дніпроводоканал» та ОСОБА_1 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг водопостачання та водовідведення, згідно з Рішенням Дніпропетровської міської ради № 526 від 20 квітня 1995 року про розподіл плати за надання населенню комунальних послуг споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», у зв’язку із чим абоненту ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок за №96525700008.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання по оплаті послуг з водовідведення та водопостачання не виконувала, у зв`язку з чим за період з 01 січня 1999 року по 01 травня 2007 року включно заборгованість відповідача за послуги водопостачання та водовідведення складає 1301,73 грн., з яких: 923,42 грн. – суми основного боргу; 293,26 грн. – інфляційного збільшення; 85,05 грн. – 3% річних.

09 липня 2007 року ОСОБА_1 провела відчуження належної їй квартири АДРЕСА_2 іншій особі – ОСОБА_2, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Як вбачається з довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 07 липня 2017 року, відповідач ОСОБА_1 з 24 травня 2007 року зареєстрована за іншою адресою: м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 75а, к. 1, кв. 4.

Також встановлено, що з 24 вересня 1991 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 14 грудня 2017 року.

Відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання по оплаті послуг з водовідведення та водопостачання не виконує, у зв`язку з чим за період з 01 травня 2007 року по 01 травня 2017 року включно заборгованість відповідача за послуги водопостачання та водовідведення складає 42962,65 грн., з яких: 23010,93 грн. – суми основного боргу; 16862,82 грн. – інфляційного збільшення; 3088,90 грн. – 3% річних.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року Комунальному підприємству «Дніпроводоканал» було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Згідно зі статтею 20 Закону України “Про житло-комунальні послуги” споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів законодавства.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст.67,68 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

При цьому, враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 станом на день судового розгляду справи є власником квартири АДРЕСА_3, однак не зареєстрована за вищезазначеною адресою, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Тобто, у разі, якщо жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з-приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме власник житла. Участь інших осіб, які проживають у житловому приміщенні, у таких випадках визначаються власником і обов’язки з оплати житлово-комунальних послуг перед виконавцем виникають у них лише перед останнім.

При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість по оплаті послуг з водовідведення та водопостачання у відповідача ОСОБА_2 виникла у період з 01 травня 2007 року по 01 травня 2017 року.

Тобто, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 42962,65 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 за період з 01 січня 1999 року по 01 травня 2007 року, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст.526,527,530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк,відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Представник відповідача у своїх запереченнях наполягав на застосуванні строку позовної давності в частині вимог до відповідача ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст. 251, ч.1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк,у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При цьому, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач звернувся з даним позовом в частині вимог до ОСОБА_1 за період з 01 січня 1999 року по 01 травня 2007 року до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська 26 червня 2017 року з порушенням строку позовної давності.

Причини поважності пропуску строку звернення до суду судом не встановлені. За таких підстав суд вважає, що є підстави для задоволення заяви представника відповідача щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності і приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині з таких підстав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані й тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 1552,95 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 252-255, 260,261, 267, 526, 530, 549, 551, 610, 525, 526, 625 ЦК України, ст.67,68 ЖК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Комарова, 101; ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради (м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.21а, ЄРДПОУ 03341305, п/р 26004427111500 в Акціонерному товаристві «Укрсиббанк» в м. Дніпропетровськ, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 03341305) заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 42962 (сорок дві тисячі дев’ятсот шістдесят дві) грн. 65 коп., що складається з: 23010,93 грн. – сума основного боргу; 3088,90 грн. - 3% річних; 16862,82 грн. – інфляційне збільшення.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Комарова, 101; ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради (м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.21а, ЄРДПОУ 03341305, п/р 26004427111500 в Акціонерному товаристві «Укрсиббанк» в м. Дніпропетровськ, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 03341305) судовий збір у розмірі 1552 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят дві) гривні 95 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Волошин Є.В.