Постанова № 77360716, 18.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1059/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Перцової Т.С. , Курило Л.В.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2018р. (суддя Воловик С.В.; м. Суми; повний текст рішення складено 21.05.2018) по справі № 818/1059/18

за позовом ОСОБА_1

до Сумської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1А.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС (далі – відповідач), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 82-о від 15.02.2018 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Сумської митниці ДФС від 15.02.2018 № 82-о "Про застосування дисциплінарного стягнення".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на обставини вчинення позивачем виявлених, під час проведення тематичної перевірки та зафіксованих у довідці, складеній за її результатами, порушень, які, на переконання відповідача, підтверджені належними доказами та свідчать про неналежну організацію ОСОБА_1 роботи та контролю за діями підпорядкованого особового складу, перевищення своїх повноважень та неналежне виконання своїх службових обов’язків, що слугувало підставою для прийняття спірного наказу про застосування дисциплінарного стягнення. Крім того, спростовуючи висновки суду першої інстанції, відповідач стверджує, що пояснення стосовно виявлених порушень відбирались у позивача після проведення тематичної перевірки та були долучені до матеріалів дисциплінарної справи, а дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача спірним наказом в межах встановленого законодавством шестимісячного строку.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Стверджує, що посилання відповідача на неналежне виконання обов'язків відповідно до Положення про відділ, а саме п.п.: 2.2.24.5, 2.2.26.4, 2.2.26.6, 2.2.26.7, 2.2.26.9, 2.2.28.4, 2.2.28.7, є безпідставними. Також позивач посилається на те, що відповідачем не було ознайомлено його з матеріалами дисциплінарної справи та не повідомлено про рішення дисциплінарної комісії, чим позбавлено права позивача вносити зауваження до висновку, надавати додаткові пояснення та матеріали тощо. Окрім цього позивач посилається на те, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани не відповідає характеру і тяжкості порушень допущених особовим складом відділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що з лютого 1994 року ОСОБА_1 проходив службу в митних органах на різних посадах, а з серпня 2016 року проходить службу на посаді начальника відділу митного оформлення «Конотоп» митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС (т. 2 а.с. 121-123). За час роботи в митних органах позивач зарекомендував себе з позитивного боку, як кваліфікований працівник, який досконало володіє питаннями організації та здійснення митного оформлення, має високий рівень знань з питань митної справи (т. 2 а.с. 124-125) та до нього за період роботи з 2016 по 2017 рік не було застосовано дисциплінарних стягнень (т. 1 а.с. 195).

Згідно Наказу Сумської митниці ДФС № 179 від 20.07.2017 (т. 2 а.с. 3-4), з метою з’ясування стану організації роботи, на митному посту «Конотоп» Сумської митниці ДФС проведена тематична виїзна перевірка за період роботи митного поста з 24.07.2016 по 30.06.2017. За результатами перевірки 11.08.2017 складена довідка (т. 2 а.с. 7-64), в якій зафіксовані виявлені під час перевірки порушення.

Зокрема, за змістом указаної довідки, перевіркою встановлено, що під час митного оформлення товарів за митною декларацією № 805200001/2017/000028 від 10.01.2017, інспектором відділу митного оформлення ОСОБА_4, був проведений митний огляд з метою перевірки дотримання прав інтелектуальної власності. Згідно акту митного огляду інспектором відкрито 132 пакувальних місць із 132 задекларованих у митній декларації, що свідчить про проведення повного огляду, в той час коли в акті зазначено про проведення ідентифікаційного митного огляду, тобто без розкриття пакувальних місць. При цьому, відомості щодо прийняття керівником підрозділу митного оформлення рішення про огляд усіх найменувань переміщуваної партії товарів, в АСМО «Інспектор» відсутні.

Аналогічна ситуація склалася і під час митного оформлення товарів інспектором Філісюк Н.М. за митною декларацією № 805200001/2017/000315 від 13.02.2017. Так, в акті митного огляду вказано про відкриття 80 пакувальних місць із 290 задекларованих (28%), що свідчить про проведення повного митного огляду, в той час, коли відомості щодо прийняття керівником підрозділу митного оформлення рішення про проведення такого огляду в АСМО «Інспектор» відсутні.

Під час митного оформлення товарів за деклараціями № UA805150/2017/000579 від 10.03.2017, № UA805150/2017/000579 від 14.03.2017, № UA805150/2017/000624 від 14.03.2017, № UA805150/2017/000641 від 15.03.2017, UA805150/2017/001126 від 24.04.2017, № UA805150/2017/001221 від 04.05.2017, № UA805150/2017/001331 від 16.05.2017, № UA805150/2017/001533 від 02.06.2017 головним державним інспектором відділу митного оформлення ОСОБА_5 був проведений частковий митний огляд, здійснені відбір проб та цифрова фотозйомка, але виконання цих митних формальностей за допомогою АСМО «Інспектор» не зафіксовано.

Також, згідно Довідки про результати тематичної виїзної перевірки, перевіряючими встановлено, що в порушення чинної редакції Митного кодексу України, начальником відділу митного оформлення ОСОБА_1 були прийняті рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення ТОВ «Агроцентр-Єврохім» згідно заяв останнього №№ 19/01-1, 19/01-2 від 19.01.2017, №№ 19/04-1, 19/04-2 від 19.04.2017.

За результатами вибіркової перевірки правильності заповнення декларації митної вартості, в частині обґрунтування обраного методу визначення митної вартості, встановлені випадки не зазначення інспекторами, які здійснювали митне оформлення, відомостей про документи, що використовувались для визначення митної вартості за обраним декларантом методом. Так, за митними деклараціями № UA805150/2017/000978 від 11.04.2017 та № UA805150/2017/001323 від 16.05.2017 ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» здійснені митні оформлення імпорту товарів, митна вартість яких визначена за резервним методом. При цьому, у графах 7 та 8 декларацій в якості обґрунтування обрання методу вказано «Консультація з митним органом».

Крім того, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 на митному посту «Конотоп» здійснено випуск у вільний обіг 325 партій товарів за періодичними митними деклараціями до здійснення їх митного оформлення у повному обсязі, в той час, коли разом з періодичною митною декларацією декларантом не надано жодного листа, в якому зазначалось би місце розташування безперервного виробництва (металургійного, хімічного тощо) та відомості, що підтверджують необхідність використання цих товарів у такому виробництві.

Враховуючи вказані висновки тематичної виїзної перевірки щодо наявності порушень у діяльності митного поста «Конотоп» в цілому та відділу митного оформлення зокрема, 23.08.2017 позивачем на ім’я в.о. начальника Сумської митниці ДФС ОСОБА_6 були надані пояснення (т. 1 а.с. 40-45), у яких ОСОБА_1 зазначив, що під час митного оформлення товарів за деклараціями № 805200001/2017/000028 від 10.01.2017 та № 805200001/2017/000315 від 13.02.2017 порушення були допущені інспектором відділу митного оформлення ОСОБА_4 та виправлені під час перевірки. Крім того, ці порушення не призвели до негативних наслідків або викривлення статистичних даних, оскільки зводяться до того, що інспектором фактично був проведений повний огляд товарів, а в акті огляду вказано про проведення ідентифікаційного огляду.

Щодо не зазначення головним державним інспектором відділу митного оформлення ОСОБА_5 у АСМО «Інспектор» про виконання митних формальностей під час митного оформлення товарів за деклараціями № UA805150/2017/000579 від 10.03.2017, № UA805150/2017/000623 від 14.03.2017, № UA805150/2017/000624 від 14.03.2017, № UA805150/2017/000641 від 15.03.2017, № UA805150/2017/001126 від 24.04.2017, № UA805150/2017/001221 від 04.05.2017, № UA805150/2017/001331 від 16.05.2017, № UA805150/2017/001533 від 02.06.2017, позивач пояснив, що на вказані зауваження ОСОБА_5 були надані обґрунтовані пояснення і в подальшому вказане питання поставлене на контроль.

Стосовно продовження строку тимчасового ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення згідно заяв ТОВ «Агроцентр-Єврохім» №№ 19/01-1, 19/01-2 від 19.01.2017 та №№ 19/04-1, 19/04-2 від 19.04.2017, ОСОБА_1 зазначив, що повноваження на прийняття рішень про продовження згаданого строку Сумською митницею ДФС були делеговані відповідно до Наказів № 113 від 13.03.2012 та № 148 від 27.03.2017, у зв’язку з чим суб’єкт декларування подавав заяви саме керівнику відділу митного оформлення.

У довідці про результати тематичної виїзної перевірки від 11.08.2017 комісією фактично визнано, що розпорядчі документи Сумської митниці ДФС, а саме згаданий Наказ № 113 від 13.03.2012, Розпорядження начальника митниці № 1/00-01-р від 21.01.2017 та Регламент Сумської митниці, затверджений Наказом № 55 від 30.12.2014 суперечать в частині організації діловодства.

У зв’язку з цим, позивач повідомив, що в подальшому митним постом «Конотоп» та відділом митного оформлення «Конотоп», після приведення у відповідність зазначених наказів та розпоряджень, будуть враховані зміни до розпорядчих документів Сумської митниці ДФС та, відповідно, визначений порядок розгляду заяв суб’єктів ЗЕД.

Відносно порушень правил заповнення митних декларацій № UA805150/2017/000978 від 11.04.2017 та № UA805150/2017/001323 від 16.05.2017, позивач зазначив, що вказані порушення були допущені головним державним інспектором Лісовим В.Л., під час перевірки ці порушення були виправлені та до негативних наслідків чи викривлення статистичних даних не призвели.

З приводу випуску у вільний обіг 325 партій товарів за періодичними митними деклараціями до здійснення їх митного оформлення у повному обсязі, ОСОБА_1 пояснив, що такий випуск був здійснений у відповідності до приписів п.п. 25, 26 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.2012, які не вимагають надання суб’єктом декларування листів про місце розташування безперервного виробництва (металургійного, хімічного тощо) та відомостей, що підтверджують необхідність використання товарів у такому виробництві.

На підставі висновків комісії про порушення в організації роботи митного поста «Конотоп», викладених у Довідці про результати тематичної виїзної перевірки від 11.08.2017, заступником начальника митниці ОСОБА_7 на ім’я в.о. начальника Сумської митниці ДФС ОСОБА_6 03.11.2017 направлена доповідна записка щодо відкриття дисциплінарного провадження відносно начальника відділу митного оформлення «Конотоп» митного поста «Конотоп» ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 118-121).

За наслідками розгляду дисциплінарної справи відносно позивача, Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Сумської митниці ДФС дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме: порушення вимог пунктів 6, 7 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну службу» та неналежне виконання своїх службових обов’язків, у зв’язку з чим, 09.02.2018 направлено подання з пропозицією притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (т. 1 а.с. 122-130).

На підставі вказаного подання, 15.02.2018 в.о. начальника Сумської митниці ДФС ОСОБА_6 прийнятий Наказ № 82-о (а.с. 20-22), яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний наказ Сумської митниці ДФС не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Спірні відносини врегульовані нормами Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі – Закон № 889).

Статтею 8 Закону № 889-VIII визначено обов’язки державного службовця, серед яких: забезпечення в межах наданих повноважень ефективного виконання завдань і функцій державних органів; сумлінне і професійне виконання своїх посадових обов'язків; виконання рішень державних органів, наказів (розпоряджень), доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Питання притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності врегульовані Розділом VIII Закону № 889-VIII.

Статтею 64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина друга статті 65 Закону № 889-VIII).

Одним із дисциплінарних проступків відповідно до частини другої статті 65 Закону № 889-VIII є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5).

Статтею 66 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарними стягненнями, які можуть бути застосовані до державних службовців, є: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків (частина 1 статті 67 Закону).

Відповідно до статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Згідно зі статтею 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

На виконання статей 75, 76 Закону, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення, яке має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Перед прийняттям рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, він має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Відповідно до статті 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Таким чином, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до державного службовця у разі встановлення факту вчинення таким державним службовцем дисциплінарного проступку.

При цьому, дисциплінарне стягнення може бути застосоване не пізніше шести місяців з дня виявлення проступку, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення, а обраний вид стягнення має бути співмірним з дисциплінарним проступком, тобто враховувати його тяжкість та вину державного службовця, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Крім того, обов’язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення є забезпечення дотримання гарантованого Законом України “Про державну службу” права державного службовця на участь у процесі з’ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення, зокрема, права на надання пояснень, документів і матеріалів, ознайомлення з дисциплінарною справою, надання зауважень, клопотань про вжиття додаткових заходів щодо з’ясування певних обставин та ін.

З матеріалів справи судом встановлено, що перед застосуванням дисциплінарного стягнення, від позивача пояснення з приводу встановлених фактів неналежного виконання своїх посадових обов’язків, не відбирались, з дисциплінарною справою позивача не знайомили, право на надання додаткових матеріалів на підтвердження або спростування певних обставин, так само, як і право на надання зауважень щодо висновків про вчинений дисциплінарний проступок, Сумською митницею ДФС не забезпечені.

В матеріалах відсутні докази того, що позивач був обізнаний із проведенням відносно нього службового розслідування.

Доводи відповідача про забезпечення вказаних прав позивача з посиланням на ту обставину, що пояснення ОСОБА_1 від 23.08.2017 (т. 1 а.с. 40-45) були долучені до матеріалів дисциплінарної справи і враховані при визначенні виду дисциплінарного стягнення, не є обґрунтованими, оскільки вказані пояснення є загальними, надавались ОСОБА_1 після проведення тематичної виїзної перевірки і стосувались усіх обставин, встановлених за результатами її проведення, а не тих обставин, які були предметом дисциплінарного провадження та встановлення яких стало підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

З приводу суті порушень, за вчинення яких до позивача застосоване дисциплінарне стягнення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією досліджено виключно документи, які були складені під час проведення тематичної перевірки. Разом із тим, жодних інших документів під час дисциплінарного провадження не було зібрано, не досліджувалися, не було відібрано пояснень у позивача, не було встановлено чи були усунені виявлені порушення після проведеної тематичної перевірки, і дати вчинення позивачем порушення службових обов’язків. Відповідач лише обмежився висновками тематичної перевірки без з'ясування всіх обставин, що були допущені безпосередніми виконавцями тих дій, які відповідач вважає неправомірними.

Колегія суддів зазначає, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом України "Про державну службу", правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Таким чином, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державну службу".

Порушення, які були виявлені стосувалися дій осіб, у яких не тільки не було взято пояснень під час проведення службового розслідування, а і не притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Так, в ході перевірки встановлено, що під час митного оформлення товарів за деклараціями № 805200001/2017/000028 від 10.01.2017 та № 805200001/2017/000315 від 13.02.2017 інспектором відділу митного оформлення ОСОБА_4 фактично був проведений повний огляд товарів, в той час, коли в акті огляду вказано про проведення ідентифікаційного митного огляду. При цьому, позивач, як начальник відділу митного оформлення, не забезпечив належний контроль за дотриманням підпорядкованими особами вимог нормативних актів з питань митної справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані порушення є не суттєвими та не призвели до жодних негативних наслідків. Тим більше, що з пояснень ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 40-45) вбачається, що вказані порушення були виправлені під час проведення перевірки.

Окрім цього, доводячи наявність порушень з боку позивача щодо не забезпечення належного контролю за дотриманням підпорядкованими особами вимог нормативних актів з питань митної справи, відповідач вказує на те, що під час митного оформлення товарів за деклараціями № UA805150/2017/000579 від 10.03.2017, № UA805150/2017/000623 від 14.03.2017, № UA805150/2017/000624 від 14.03.2017, № UA805150/2017/000641 від 15.03.2017, № UA805150/2017/001126 від 24.04.2017, № UA805150/2017/001221 від 04.05.2017, № UA805150/2017/001331 від 16.05.2017, № UA805150/2017/001533 від 02.06.2017 головним державним інспектором відділу митного оформлення ОСОБА_5 був проведений частковий митний огляд, здійснені відбір проб та цифрова фотозйомка, але виконання цих митних формальностей за допомогою АСМО «Інспектор» не зафіксовано.

Згідно пояснень ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 160-169) за митною декларацією № UA805150/2017/000579 від 10.03.2017 ризики не спрацьовували, проведено ідентифікаційний огляд, застосована ідентифікація товару шляхом фотозйомки, що зафіксовано за допомогою АСМО «Інспектор». При цьому, відбір проб інспектором Лісовим В.Л. не здійснювався. За митними деклараціями № UA805150/2017/000623 від 14.03.2017 та № UA805150/2017/000641 від 15.03.2017 ризики також не спрацьовували, відбір проб не здійснювався, а проведений ідентифікаційний огляд зафіксований у АСМО «Інспектор».

Митна декларація № UA805150/2017/000624 від 14.03.2017 була відкликана декларантом, у зв’язку з чим митне оформлення товарів по ній не здійснювалось.

За митними деклараціями № UA805150/2017/001126 від 24.04.2017, № UA805150/2017/001221 від 04.05.2017 та № UA805150/2017/001331 від 16.05.2017 автоматизованою системою адміністрування та управління ризиками були згенеровані митні формальності 000 – повідомлення, 202-1 – проведення часткового митного огляду з розкриттям 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, а також 911-1 – забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Вказані митні формальності інспектором відпрацьовані в повному обсязі, що зафіксовано у АСМО «Інспектор», відбір проб та зразків не здійснювався.

За митною декларацією № UA805150/2017/001533 від 02.06.2017 автоматизованою системою адміністрування та управління ризиками згенеровано одну митну формальність 000 – повідомлення, інспектором проведено ідентифікаційний огляд та забезпечено ідентифікацію товару шляхом цифрової фотозйомки, що зафіксовано у АСМО «Інспектор», відбір проб та зразків не здійснювався.

З приводу прийняття ОСОБА_1 всупереч приписів Митного кодексу України рішень про продовження строку тимчасового ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення ТОВ «Агроцентр-Єврохім» згідно заяв останнього №№ 19/01-1, 19/01-2 від 19.01.2017, №№ 19/04-1, 19/04-2 від 19.04.2017 слід зазначити, що вказані рішення приймались на виконання Наказу № 113 від 13.03.2012 «Про делегування прав», який, у зв’язку з висновками тематичної перевірки, був скасований відповідачем лише 27 лютого 2018 року. Разом з цим Сумською митницею ДФС не вказано до яких негативних наслідків призвело прийняття таких рішень позивачем

Щодо не забезпечення позивачем належного контролю за дотриманням підпорядкованими особами Правил заповнення декларації митної вартості, зокрема митних декларацій № UA805150/2017/000978 від 11.04.2017 та № UA805150/2017/001323 від 16.05.2017 в частині заповнення граф 7, 8, судом з пояснень ОСОБА_1 від 23.08.2017 (т. 1 а.с. 40-45) встановлено, що вказані недоліки були виправлені під час проведення перевірки.

Щодо доводів Сумської митниці ДФС про не забезпечення позивачем належного контролю за дотриманням підпорядкованими особами вимог Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.2012, слід зазначити, що митним законодавством передбачено, що періодична митна декларація може подаватись декларантом не лише щодо товарів для забезпечення безперервного виробництва (металургійного, хімічного, тощо), а і в інших випадках, які виключають обов’язок подавати листи із зазначенням місця розташування безперервного виробництва та підтвердження необхідності використання цих товарів у такому виробництві.

Отже, виявлені порушення не призвели до жодних негативних наслідків, і не могли не бути виправлені під час проведення перевірки.

Таким чином, беручи до уваги позитивну характеристику позивача (т. 2 а.с. 124-125) та відсутність дисциплінарних стягнень (т. 1 а.с. 195), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наведені обставини, беззаперечно не підтверджують наявність достатніх підстав для застосування до ОСОБА_1 саме такого виду дисциплінарного стягнення, як догана.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний наказ Сумської митниці ДФС не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 по справі № 818/1059/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_8Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_9 ОСОБА_10 Повний текст постанови складено 23.10.2018.