Рішення № 77358174, 22.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 р. справа № 1840/2695/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 1840/2695/18

за позовом ОСОБА_3

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправною бездіяльність щодо припинення з 03.08.2017 нарахування і виплати пенсії; скасування рішення від 16.08.2017 №715 про утримання надміру виплаченої суми пенсії 2192,63грн. за період з 03.08.2017 по 31.08.2017; зобов’язання нарахувати та виплатити пенсію за період 03.08.2017 по 31.07.2018. Свої вимоги мотивує тим, що вона з 2014 року є внутрішньо переміщеною особою. Місцем її проживання є м. Суми, вул. Молодіжна, 9. З серпня 2017 року виплату пенсії їй було припинено у зв’язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи. Позивач не погоджується із такими діями органу Пенсійного фонду, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії припиняється за рішенням органу Пенсійного фонду або за рішенням суду. В даному випадку припинення виплати пенсії здійснено без прийняття Сумським об'єднаним УПФ України Сумської області відповідного рішення. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем прийнято рішення від 16.08.2017 №715 про утримання надміру виплаченої суми пенсії 2192,63грн. за період з 03.08.2017 по 31.08.2017. На думку позивача вказане рішення є протиправним, оскільки позивачем не було допущено зловживань, які є підставою повернення нарахованої пенсії.

Ухвалою суду від 16.07.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що питання призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, а також Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Підставою для виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі є довідка, видана відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Рішення про відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати приймає Комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. На підставі вказаного рішення управління приймає своє рішення. З 14.06.2016 рішення щодо призначення (відновлення) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) органами Пенсійного фонду України можуть прийматися на підставі копії рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у містах Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах рад. Позивач перебувала на обліку та отримувала пенсію по серпень 2017 року. На підставі рішення Комісії відповідачем було прийнято рішення про припинення виплати пенсії позивачу з серпня 2017 року та про утримання з нього надміру виплаченої суми пенсії. Крім цього, як зазначає відповідач, рішення про припинення виплати пенсії та про відновлення виплати пенсії приймає Комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яке позивачем оскаржене не було (а.с.22-23).

Ухвалою суду від 26.07.2018 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі Пз/9901/20/18(805/402/18).

Рішенням Верховного Суду від 03.05.2018, залишеним без змін постановою Великої палати Верховного Суду від 04.09.2018, адміністративний позов по зразковій справі №805/402/18 задоволено. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Ухвалою суду від 12.09.2018 було поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.09.2018 розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22.10.2018.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у Сумському об'єднаному УПФ України Сумської області, яке до серпня 2017 року нараховувало та виплачувало їй пенсію.

Згідно копії довідки від 08.06.2018 №0000553937 позивач є внутрішньо переміщено особою, постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, переміщена за адресою: вул. Молодіжна, 9, м. Суми (а.с. 12).

З серпня 2017 року Сумським об'єднаним УПФУ виплата пенсії ОСОБА_3 припинена.

Листом від 18.08.2017 №18417/05-20 Сумське об'єднане УПФУ Сумської області повідомило позивача, що на підставі рішення міської Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам їй припинено виплату пенсії за віком у зв’язку із скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 03.08.2017 (а.с.13).

В даному листі також зазначено, що оскільки Комісією була скасована довідка внутрішньо переміщеної особи, то позивач має повернути отриману в серпні 2017 року суму пенсії 2192,63грн. на підставі рішення Сумського об'єднаного УПФУ Сумської області від 16.08.2017 №715 (а.с.13).

28.08.2017 ОСОБА_3 сплатили на рахунок Сумського об'єднаного УПФУ Сумської області 2192,63грн. в рахунок повернення пенсії за серпень 2017 року.

11.06.2018 ОСОБА_3 звернулася до Сумського об'єднаного УПФУ Сумської області із запитом про причини припинення виплати їй пенсії (а.с.14).

Сумське об'єднане УПФ Сумської області листом від 15.06.2018 №12552/11-23 повідомило ОСОБА_3 про те, що 10.08.2017 рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконавчого комітету Сумської міської ради припинено виплату усіх видів соціальних виплат відповідно до підпункту 4 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 (зі змінами) у зв'язку зі скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Рішенням управління від 14.08.2017 припинено з 03.08.2017 виплату пенсії. Також зазначено, що позивач 08.06.2018 звернулася до управління з новою довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для поновлення виплати пенсії (а.с.15).

Тому ОСОБА_3 було поновлено виплату пенсії з серпня 2018 року.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та Законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване в Законі України № 1058-ІУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та в Законі України № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”, якими встановлено порядок призначення, нарахування та виплати пенсії. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсій страховий стаж. Питання виплати пенсій врегульовані ст. 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно якої пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Згідно зі ст. 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виключно цим Законом України визначається порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням. Таким чином, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” або будь-яким іншим законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які мають статус внутрішньо переміщених.

Статтею 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Вказаний перелік є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Жодна з цих підстав відповідачем не була застосована для припинення виплати мені пенсії. Окреме рішення про припинення виплати мені пенсії відповідачем не виносилось, письмова інформація про припинення виплати пенсії територіальним органом Пенсійного фонду мені не надсилалась.

Отже, відповідач припинив виплату пенсії ОСОБА_3, не приймаючи рішення у відповідності до ч. 1 ст. 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, при тому, що жодним законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які мають статус внутрішньо переміщених.

На думку суду, право громадянина на отримання призначеної йому пенсії не можна пов’язувати з такою умовою, як постійне проживання або перебування за місцем реєстрації місця проживання. Будь-які висновки органів соціального захисту про відсутність осіб за місцем проживання, перебування чи реєстрації, а також рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (яка була створена виконавчим органом міської ради на підставі ПКМУ від 08.06.2016 №365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”), яке фактично слугувало підставою для припинення виплати пенсії позивачу, ніяким чином не є таким рішенням у розумінні ч. 1 ст. 49 Закону України №1058-ІУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Аналогічний висновок викладений у зразковій справі про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі, викладений у рішенні Верховного Суду від 03 травня 2018 року (справа №805/402/18, провадження №Пз/9901/20/18), згідно якого визнано протиправним та скасовано розпорядження Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 березня 2017 року “Про припинення виплати пенсії до з'ясування” та зобов'язано відновити виплату призначеної їй пенсії за віком з 01 квітня 2017 року.

Суд зазначає, що справа №1840/2695/18, є аналогічною із вказаною зразковою справою.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 у період з 03.08.2017 по 31.07.2018 пенсія не нараховувалася та не сплачувалася.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію за період з 03.08.2017 по 31.07.2018, а також скасувати рішення Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 16.08.2017 №715 про утримання надміру виплаченої суми пенсії 2192,63грн. за період з 03.08.2017 по 31.08.2017 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності припинення виплати пенсії позивачу в період з 03.08.2017 по 31.07.2018 та законності рішення від 16.08.2017 №715 про утримання з ОСОБА_3 надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 2192,63грн. Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення з 03.08.2017 нарахування і виплати пенсії ОСОБА_3; скасувати рішення від 16.08.2017 №715 про утримання надміру виплаченої суми пенсії 2192,63грн. за період з 03.08.2017 по 31.08.2017 та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_3 за період 03.08.2017 по 31.07.2018.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення з 03.08.2017 нарахування і виплати пенсії ОСОБА_3.

Скасувати рішення Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 16.08.2017 №715 про утримання надміру виплаченої суми пенсії 2192,63грн. за період з 03.08.2017 по 31.08.2017.

Зобов’язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (м. Суми, вул. С.Бандери, 43, код ЄДРПОУ 40383837) нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_3 (м. Суми, вул. Молодіжна, 9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період 03.08.2017 по 31.07.2018.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення виготовлений 24.10.2018.