Ухвала суду № 77357931, 24.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

З ПИТАНЬ ВІДВОДУ ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ

24 жовтня 2018 року м. Рівне №1740/2484/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглядаючи в порядку письмового провадження заяву Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про відвід головуючого судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №1740/2484/18 за позовом ОСОБА_1 (далі іменується - позивач, заявник) до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 13.09.2018 №Д/13-4 про накладення на адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк один рік - з 13 вересня 2018 року по 13 вересня 2019 року на підставі пунктів 3, 6 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (порушення Правил адвокатської етики, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування) за скаргою Ради адвокатів Рівненської області.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду (суддя Махаринець Д.Є.) від 02.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 заяву про самовідвід головуючого судді Махаринця Д.Є. задоволено; відведено головуючого суддю Махаринця Д.Є. від розгляду справи №1740/2484/18.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 (суддя Друзенко Н.В.) адміністративну справу №1740/2484/18 прийнято до провадження.

24 жовтня 2018 року відповідач подав до суду заяву про відвід головуючого судді Друзенко Н.В. (а.с. 118).

Заява про відвід головуючого судді мотивована положеннями пункту 4 частини першої статті 36 КАС України та ґрунтується на таких обставинах:

1) головуючий суддя має статус адвоката (свідоцтво №524 від 02.10.2006) - адвокатська діяльність зупинена у зв'язку із несумісністю, тому наявний реальний конфлікт інтересів, тобто, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень (стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції»);

2) ухвалою головуючого судді Друзенко Н.В. від 16.10.2018 відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою судді Махаринця Д.Є. від 02.10.2018, не зважаючи на те, що адвокатом ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а судом навіть не перевірено: чи фактично адвокатська діяльність адвокатом здійснюється, чи перебуває адвокат на податковому обліку та чи сплачує податки від своєї адвокатської діяльності, про наявність у адвоката ОСОБА_1 інших джерел доходу - високої пенсії за вислугу років у МВС. При цьому, саме у провадженні судді Друзенко Н.В. перебувала адміністративна справа №817/785/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії;

3) головуючий суддя Друзенко Н.В. є упередженою у вирішенні даної справи з тих підстав, що дана справа є пов'язаною із діяльністю на посаді голови Ради адвокатів Рівненської області ОСОБА_2, так як притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 випливає із його діяльності на посаді в.о. голови Ради адвокатів Рівненької області. На даний час ОСОБА_2 є членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у якій найближчим часом суддя Друзенко Н.В. має проходити атестацію. До заяви про відвід долучено витяг із ЄРАУ та витяг зі списку суддів, розміщеного на офіційному сайті ВККС України, стосовно яких призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, згідно з рішенням від 07.06.2018.

Суд, у провадженні якого перебуває адміністративна справа №1740/2484/18 (головуючий суддя Друзенко Н.В.), дійшов висновку про необґрунтованість доводів заявника, у зв'язку з чим, в порядку частини четвертої статті 40 КАС України, ухвалою від 23.10.2018 зупинив провадження у справі для вирішення питання щодо заявленого відводу, передав заяву про відвід на автоматизований розподіл для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України судді, який вирішуватиме цю заяву.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018, заява про відвід головуючого судді Друзенко Н.В. у справі №1740/2484/18 передано для вирішення судді Недашківській К.М.

Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Вирішуючи питання щодо порядку розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку письмового провадження.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу заяви про відвід головуючого судді Друзенко Н.В. у справі №1740/2484/18, суд зазначає наступне.

За правилами частин 1, 2 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зі змісту заяви про відвід судді вбачається, що остання ґрунтується на положеннях пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України.

В силу вказаних процесуальних норм суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за вмотивованою заявою про відвід за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Щодо суб'єктивного критерію, то він полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість. Щодо об'єктивного, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Що стосується об'єктивного критерію, то побоювання відповідача, що головуючий суддя є небезстороннім не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин, які б підтверджували, що головуючий суддя не був вільним від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.

Щодо першої підстави: «Головуючий суддя має статус адвоката (свідоцтво №524 від 02.10.2006) - адвокатська діяльність зупинена у зв'язку із несумісністю, тому наявний реальний конфлікт інтересів, тобто, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень (стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції»)», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

При призначенні ОСОБА_3 на посаду судді Рівненського окружного адміністративного суду дія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю була зупинена.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Радою суддів України прийнято рішення №46 від 07.09.2017, яким роз'яснено деякі питання щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів.

Щодо роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів, відповідно до статті 133 «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 14.07.2016 №2, Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №2, Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів України вирішила, зокрема, що порушення суддею вимог щодо несумісності, визначених статтею 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не відноситься до питань конфлікту інтересів.

Суд зазначає, що у даному випадку не лише відсутній факт порушення головуючим суддею вимог щодо несумісності, але й навіть таке порушення у разі наявності не могло б свідчити про реальний конфлікт інтересів у визначенні статті 1 Закону України «Про запобігання корупції».

Відтак, посилання відповідача на норми статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» щодо наявності реального конфлікту інтересів є абсолютно безпідставними.

Наявність у головуючого судді свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, дія якого зупинена, не свідчить та не може свідчити у даному випадку ні про реальний, ні про потенційний конфлікт інтересів.

Щодо другої підстави: «ухвалою головуючого судді Друзенко Н.В. від 16.10.2018 відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою судді Махаринця Д.Є. від 02.10.2018, не зважаючи на те, що адвокатом ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а судом навіть не перевірено: чи фактично адвокатська діяльність адвокатом здійснюється, чи перебуває адвокат на податковому обліку та чи сплачує податки від своєї адвокатської діяльності, про наявність у адвоката ОСОБА_1 інших джерел доходу - високої пенсії за вислугу років у МВС. При цьому, саме у провадженні судді Друзенко Н.В. перебувала адміністративна справа №817/785/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії», суд зазначає наступне.

Так, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Друзенко Н.В.) від 16.10.2018 відмовлено відповідачу у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду (суддя Махаринець Д.Є.) від 02.10.2018.

За правилами частини другої статті 293 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову.

Одним з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт шостий частини третьої статті 2 КАС України).

Таким чином, якщо учасник справи не погоджується по суті з прийнятим судом рішенням (ухвалою), він наділений правом оскаржити таке рішення в апеляційному порядку. У даному випадку право відповідача на оскарження ухвали про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову чітко визначено нормами статті 294 КАС України.

Частиною четвертою статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, вказана підстава для відводу головуючого судді є безпідставною та необґрунтованою.

Щодо третьої підстави: «головуючий суддя Друзенко Н.В. є упередженою у вирішенні даної справи з тих підстав, що дана справа є пов'язаною із діяльністю на посаді голови Ради адвокатів Рівненської області ОСОБА_2, так як притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 випливає із його діяльності на посаді в.о. голови Ради адвокатів Рівненької області. На даний час ОСОБА_2 є членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у якій найближчим часом суддя Друзенко Н.В. має проходити атестацію. До заяви про відвід долучено витяг із ЄРАУ та витяг зі списку суддів, розміщеного на офіційному сайті ВККС України, стосовно яких призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, згідно з рішенням від 07.06.2018», суд зазначає, що жодних доказів тому, що справа №1740/2484/18 якимось чином пов'язана із діяльністю на посаді голови Ради адвокатів Рівненської області ОСОБА_2, який на даний час є членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів, не надано, а суду про таке не відомо.

З огляду на викладене, вказані у заяві про відвід головуючого судді обставини, не свідчать та не можуть свідчити про наявність упередженості головуючого судді Друзенко Н.В. та її необ'єктивності при розгляді адміністративної справи №1740/2484/18.

Відтак, заява Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про відвід головуючого судді не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 36-40, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про відвід головуючого судді Друзенко Наталії Василівни у справі №1740/2484/18 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повну ухвалу складено 24.10.2018.

Суддя Недашківська К.М.