Ухвала суду № 77357815, 18.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 жовтня 2018 р. № 1440/2206/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 про:визнання протиправними дій відповідача; визнання протиправним та скасування наказу від 13.06.2018 № 194,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (надалі - відповідач або Управління) про визнання протиправними дій відповідача щодо включення земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах; визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 13.06.2018 № 194 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах».

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 12.09.2018 (надалі - ухвала про забезпечення позову) суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони Управлінню вчиняти будь-які дії щодо продажу прав на зазначені земельні ділянки до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 1440/2206/18.

Ухвалою від 12.09.2018 суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання на 18.10.2018.

18 жовтня 2018 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просив: зупинити дію наказу Управління від 13.06.2018 № 194 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 1440/2206/18; та

встановити Управлінню обов'язок вчинити дії щодо приведення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, що містяться у Державному земельному кадастрі, у відповідність з тими відомостями про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, що містилися у Державному земельному кадастрі станом на дату одержання відповідачем (20.09.2018) примірника ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі № 1440/2206/18.

В обґрунтування заяви представник позивача вказав те, що в період з 31.08.2018 по 10.10.2018, під час дії ухвали про забезпечення позову, державний кадастровий реєстратор - посадова особа Управління виключила з Державного земельного кадастру дані про те, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 має державну форму власності, а також змінила в Державному земельному кадастрі відомості про цільове призначення та вид використання цієї земельної ділянки, підтвердженням чого є додана до заяви представника позивача від 18.10.2018 роздрукована інформація з Державного земельного кадастру (станом на 31.08.2010 та на 10.10.2018 відповідно). На думку представника позивача, за відсутності належних правових підстав для внесення змін до Державного земельного кадастру, відповідач довільне трактує власні права та обов'язки, що виникли з оскаржуваного наказу № 194 від 13.06.2018, тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії цього наказу може унеможливити ефективний захист прав та інтересів позивача на отримання у користування земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за вже розробленими та погодженими відповідачем, однак наразі не затвердженими, проектами землеустрою щодо їх відведення, адже станом на 17.10.2018 щонайменше одна земельна ділянка має не ті цільове призначення, вид використання та форму власності, що були вказані в розробленому за замовленням позивача та погодженому відповідачем проекті землеустрою щодо її відведення.

В судовому засіданні представник позивача заяву про забезпечення позову від 18.10.2018 просив задовольнити, представник відповідача проти її задоволення заперечував, посилаючись на те, що зміни до Державного земельного кадастру були внесені 26.09.2018 державним кадастровим реєстратором відділу Управління у Веселинівському районі відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої Державним підприємством «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», та суть цих змін полягає у внесенні фактичних відомостей про суміжників, категорію і цільове призначення земельної ділянки, її форму власності, розробника документації та вид використання. Згідно з поясненнями представника Управління, зміни, що були внесені державним кадастровим реєстратором у вересні 2018 року, мали на меті виправлення помилки, що була допущена у 2016 році. Також представник відповідача повідомив, що начальник та інші працівники відділу у Веселинівському районі Управління про ухвалу про забезпечення позову не були повідомлені.

При вирішенні заяви позивача суд виходив з такого.

Предметом позову є зокрема визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 13.06.2018 № 194 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах».

Відповідно до частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як вказано у частині першій статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

В ухвалі про забезпечення позову суд встановив, що, у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо продажу прав на земельні ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 1440/2206/18, можливе настання негативних наслідків, що полягають у спричиненні шкоди правам та інтересам позивача, для виправлення яких йому буде необхідно докласти значних зусиль.

На думку суду, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу відповідає предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Крім того, зупинення дії оскаржуваного наказу відповідача цілком узгоджується із застосованими раніше судом заходами забезпечення позову.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви представника позивача у відповідній частині.

В той же час, суд визнав необґрунтованою заяву представника позивача в частині забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку Управління щодо поновлення в Державному земельному кадастрі інформації станом на 20.09.2018, оскільки встановлення такого обов'язку не узгоджується із заявленими в адміністративному позові вимогами.

З урахуванням повідомленої представником позивача інформації, суд погодився з тим, що внесення, до набрання законної сили рішенням суду, державними кадастровими реєстраторами будь-яких змін до Державного земельного кадастру (наслідком чого може стати те, що раніше погоджені на користь позивача проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, втратять свою чинність) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, тому визнав за необхідне з власної ініціативи забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно земельних ділянок.

Керуючись статями 150, 151, 152, 153, 154, 156, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Зупинити дію наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) від 13.06.2018 № 194 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 1440/2206/18.

3. В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно зареєстрованих в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 1440/2206/18.

5. Ухвала, відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

6. Ухвала є обов'язковою для виконання і набирає законної сили з 18.10.18.

7. Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.

8. Примірник ухвали про забезпечення позову направити заявнику і всім особам, яких стосується забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статтей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Миколаївського окружного

адміністративного суду Птичкіна Вероніка Володимирівна

Дата підписання та оформлення

ухвали суддею 23 жовтня 2018 року