Ухвала суду № 77357482, 23.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 жовтня 2018 року м. Київ 362/1537/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій просив суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області неправомірними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати ОСОБА_1 невиплачену щомісячну соціальну державну пенсію, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- провести індексацію втрачених доходів, у зв'язку з затримкою та не виплатою пенсій з вини відповідача, на час набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2018 на підставі частини 5 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України зазначену справу за підсудністю передано для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Так, 18.10.2018 зазначена адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Журавлю В.О.

22 жовтня 2018 року суддя Журавель В.О. подав заяву про самовідвід.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 заяву судді про самовідвід задоволено.

За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Таким чином, за наведених підстав справа підлягає прийняттю до провадження.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що позивач у прохальній частині позовної заяви просив суд, не стягувати судовий збір, оскільки позов подано згідно трудового законодавства, а саме статті 256 Кодексу Законів про працю України.

В той же час, Васильківським міськрайонним судом Київської області при відкритті провадження у справі не розглянуто вказане клопотання позивача.

Розглядаючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Позивач посилаючись на статтю 256 Кодексу Законів про працю України зазначає, що спір подано згідно трудового законодавства у зв'язку з чим просить не стягувати судовий збір.

Так, згідно із пунктом 1 частини 1 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до статтю 256 Кодексу Законів про працю України працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.

З огляду на зміст позовної заяви та статті 256 Кодексу Законів про працю України, суд дійшов висновку, що предметом позову є одержання невиплаченої пенсії, а не трудові відносини, у зв'язку з чим, позовна заява не підпадає під підстави звільнення від сплати судового збору передбачені Законом України «Про судовий збір».

Також суд зазначає, що відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Проте, позивачем в обґрунтування зазначеного клопотання вказано лише про те, що спір подано згідно трудового законодавства та не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального становища.

Отже, клопотання позивача є необґрунтованим, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні вказаного клопотання відмовити.

Відповідно до частини 13 частини 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру, дві з яких є похідними.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1 762 гривні, з 1 липня - 1 841 гривня, з 1 грудня - 1 921 гривня.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу необхідно було сплатити 704,80 грн.

Зазначена обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаний недолік повинен бути усунений позивачем шляхом подання до суду:

- доказів сплати судового збору у сумі 704,80 грн. (0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за належними реквізитами щодо його сплати.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Прийняти до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії - залишити без руху.

3. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Суддя Панова Г. В.