Рішення № 77351124, 16.10.2018, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/661/18

Провадження № 2-а/604/43/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі :

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участю: секретаря судового засідання Гамана В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області департаменту патрульної поліції про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просить : визнати незаконними дії інспектора роти № 1 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 щодо винесення постанови від 06 червня 2018 року серії ЕАА №431579 про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень за порушення ст. 132 ч. 1 КУпАП та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 06 червня 2018 року серії ЕАА №431579, закривши провадження у справі у зв’язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Позов позивачем мотивований тим, що 05 червня 2018 року він вирушив з м. Кропивницький до с. Півневка Меловського району Луганської області, керуючи транспортним засобом MAN 18.440 (реєстраційний номер НОМЕР_1) з напівпричепом TAD NPN-25-2 (реєстраційний номер НОМЕР_2). У ході цієї поїздки позивач рухався по автомобільній дорозі М-04, де приблизно о 01 год. 28 хв. на 192 км цієї дороги його зупинив інспектор роти № 8 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_4, який склав постанову серії ЕАА № 431523 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевезення вантажу, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без відповідних дозвільних документів, після чого дозволив та не перешкоджав йому рухатися далі за маршрутом та повідомив, що протягом всього маршруту його вже ніхто не притягне до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Однак, не зважаючи на те, що працівник поліції дозволив йому завершити маршрут, на автомобільній дорозі М-04 о 02 год. 45 хв. на 230 км цієї дороги позивача вдруге зупинив інспектор роти №5 батальйону №2 УПП Дніпропетровської області ДПП капрал поліції ОСОБА_5, оформив постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевезення вантажу, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без відповідних дозвільних документів, дозволивши подальший маршрут (постанова ЕАА №431567). Далі, на автомобільній дорозі М-18 о 03 год. 12 хв на 35км, інспектор роти №1 батальйону №2 УПП Дніпропетровської області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 оформив постанову за те ж правопорушення (постанова ЕАА №431579). Згодом, на автомобільній дорозі М-03 471 км о 06 год. 06 хв, інспектор роти №9 батальйону №2 УПП в Харківській області оформив постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевезення вантажу, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без відповідних дозвільних документів (постанова ВР №329674). Після чого, на автомобільній дорозі Н-28 131 км о 12-35 год поліцейський взводу № 1 роти №9 БПОП в Луганській області ДПП ст.. сержант поліції ОСОБА_6 оформив постанову за те ж правопорушення (постанова БР №938655). Згодом, на автомобільній дорозі Н-26 о 12 год. 30 хв на 131 км, інспектор БПОП УПП в Луганській області ДПП старший сержант поліції ОСОБА_6 оформив постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевезення вантажу, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без відповідних дозвільних документів (постанова БР №938654).

Таким чином, як зазначає позивач, в процесі виконання перевезення його повторно притягнули до відповідальності згідно ст. 132-1 КУпАП, що порушує ст. 61 Конституції України, статтю 4 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, позивач зауважує, що для перевезення вантажу ПП «Транс-Авто-Д» було замовлено дозвіл №13008901-7290 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи від 25 травня 2018 року, виданого департаментом превентивної діяльності управлінням безпеки дорожнього руху Національної поліції України (термін дії договору з 30.05.2018 року по 12 червня 2018 року), згідно визначеного маршруту, а саме прикордонний перехід «Ягодин» до м. Кропивницького, однак після проведення розмитнення замовником перевезення було видано товарно-транспортну накладну №763 від 05 червня 2018 року, відповідно до якої передбачалося перевезення з м. Кропивницького до с. Півневка Меловського району Луганської області, тобто на ділянку автомобільної дороги, на яку приватне підприємство «Транс-Авто-Д» не придбало дозвіл, так як згідно замовлення кінцевий пункт доставки комбайну – м. Кропивницький. Також позивач зазначає, що після повернення на базу підприємства в м. Волочиськ, він оплатив штраф в сумі 510 грн., по постанові від 06 червня 2018 року серії ЕАА №431523, що підтверджується квитанцією №0.0.1056275276.1 від 10 червня 2018 року, а тому вважає дії вище зазначених працівників поліції незаконними, а винесені ними постанови такими, що підлягають до скасування.

У судове засідання позивач, будучи повідомленим про дату і час розгляду справи, не з'явився.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, подав відзив на позов,згідно якого позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки інспектор обґрунтовано прийняв рішення про необхідність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, посилання позивача на нібито вчинені інспектором порушення процедур розгляду справи про адміністративне правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності. Крім того чинним законодавством не передбачено захисту права способом визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними, а відтак просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження у відповідності з вимогами ч.9 ст.205 КАС України.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України справу розглянуто без здійснення фіксування судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до ст. 9 Кодексу Україні про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що позивач здійснював рух т/з із напівпричепом TAD D NPN-25-2 (реєстраційний номер НОМЕР_2), перевозив комбайн по маршруту ПП «Ягодин» до кінцевого пункту м. Кропивницький (вул.. Лавандова, 27а) відповідно до дозволу №13008901-7290НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні від 25 травня 2018 року, виданого департаментом превентивної діяльності управління безпеки дорожнього руху Національної поліції України (термін дії з 30.05.2018 року по 12.06.2018 року, однак замовником перевезення було змінено пункт доставки вантажу (с. Півневка Меловського району Луганської області), що стверджується товарно-транспортною накладною №763 від 05 червня 2018 року.

Відповідно до постанови серії ЕА № 431523 від 06 червня 2018 року, складеної інспектором роти № 8 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_4, 06 червня 2018 року о 01-24 год ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом MAN 18.440 (реєстраційний номер НОМЕР_1) з напівпричепом TAD NPN-25-2 (реєстраційний номер НОМЕР_2), перевозив негабаритну спецтехніку (комбайн), не маючи при собі відповідних документів на перевезення, чим порушив п.22.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 132-1 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Ст.132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно п. 2 Правил перевезення - транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП, на нього накладено стягнення в межах санкції даної статті та співмірно тяжкості вчиненого.

Квитанцією №0.0.1056275276.1 від 10 червня 2018 року, стверджується, що позивач оплатив штраф в сумі 510 (п’ятсот десять) гривень, накладений згідно постанови серії ЕАА № 431523 від 06 червня 2018 року.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила №30), встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

При цьому, пунктом 25 Правил №30 визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.

Аналогічні приписи містить Порядок, затверджений постановою КМ України від 27.06.2007 року №879, який, окрім цього, у пункті 22 передбачає, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.22 Порядку).

Згідно ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене статтею 132-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 рудня 2008 року № 1102 затверджено Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках.

В даному випадку, транспортний засіб позивача не був затриманий відповідачем та після прийняття постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач продовжив рух і, як наслідок, на позивача було складено постанови серії ЕАА № 431567, ЕАА № 431579, ВР № 3296740, БР №938655.

Так, із оскаржуваної постанови серії ЕАА №431579 інспектора роти № 1 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП, а саме за те, що останній 06 червня 2018 року о 06-06 год, керуючи транспортним засобом MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1) з напівпричепом не мав дозволу на перевезення великовантажного вантажу, чим порушив п.22.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 132-1 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

Отже, із матеріалів справи вбачається, що працівники поліції, виявивши ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП та склавши відповідно постанову, не вжили заходів щодо припинення даного правопорушення, внаслідок чого ОСОБА_1 продовжив рух транспортним засобом MAN 18.440 (реєстраційний номер НОМЕР_1) з напівпричепом TAD NPN-25-2.

З урахуванням положень ст. 61 Конституції України суд приходить до висновку про незаконність складення постанови серії ЕАА №431579 на ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП, оскільки останній вже був притягнутий за вчинення того ж самого адміністративного правопорушення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, дії інспектора роти № 1 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП щодо винесення постанови від 06 червня 2018 року серії ЕАА №431579 про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень за порушення ст. 132 ч. 1 КУпАП, є незаконними, а відтак винесена ним постанова підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 38, 247, ,268, 276, 277-2, 278, 280, 283, 288 КпАП України, ст.ст.205,268-272,286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, місце реєстрації с. Чернилівка Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (49000,м. Дніпро вул. Троїцька,2А, ідентифікаційний код юридичної особи 40108866) про визнання дій незаконними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Визнати незаконними дії інспектора роти № 1 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції щодо винесення постанови від 06 червня 2018 року серії ЕАА №431579 про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень за порушення ст. 132 ч. 1 КУпАП та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 06 червня 2018 року серії ЕАА №431579.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 132-1 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - підпис

копія вірна:

Суддя Н.Б. Сташків